Ухвала суду № 57344174, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 740/5490/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилецький І.Ф. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, Ніжинської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано бездіяльність Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради з приводу невиконання робіт з благоустрою неправомірною, зобов'язано Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради виконати роботи з благоустрою, шляхом відновлення зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог до Ніжинської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та у позові ОСОБА_2 відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не звертався до відповідача щодо освітлення, рішення суду неможливо виконати без відповідного рішення Ніжинської міської ради про виділення коштів, а такий вид робіт як «відновлення зовнішнього освітлення» не передбачено ДБН В.2.5.-75:2013 року.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відсутність освітлення по АДРЕСА_1 в темну пору доби може завдати шкоди життю та/або здоров'ю людей, проживаючих по даному провулку, і зокрема позивачу, який має захворювання органів зору, тому позивач має право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населеного пункту, а отже вимоги позивача стосовно визнання бездіяльності Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради з приводу невиконання робіт з благоустрою протиправною та зобов'язання відповідача виконати роботи з благоустрою шляхом відновлення зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1 є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території.

Частиною 1 ст.1 вказаного Закону визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

В силу вимог ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 наведеного Закону елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, серед іншого, засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.

Згідно ч.1-3 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

З наведених норм чинного законодавства України вбачається обов'язок Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, як балансоутримувача, забезпечувати належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою на всій території населеного пункту власними силами, або залучати для цього, на конкурсних засадах, інші підприємства, установи або організації.

Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, добросовісно, тобто реалізуючи владні повноваження, суб'єкт повинен обрати найкращий спосіб реалізації власних повноважень з тим, щоб не завдати шкоди особі чи інтересам третіх осіб.

Разом з цим, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради не зверталося до Ніжинської міської ради з пропозиціями щодо затвердження заходів з приводу обладнання зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1, чим не виконувало покладених на нього обов'язків з утримання та ремонту об'єкта благоустрою комунальної власності та вчинило протиправну бездіяльність.

Згідно п.6 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність освітлення по АДРЕСА_1 в темну пору доби може завдати шкоди життю та/або здоров'ю людей, які проживають по даному провулку, і зокрема позивачу, з огляду на наявність в останнього захворювання органів зору.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що без відповідного рішення Ніжинської міської ради про виділення коштів рішення суду виконати неможливо, проте апелянтом не надано до суду доказів звернення Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради до Ніжинської міської ради із відповідною заявою про виділення коштів на організацію благоустрою, з огляду на закріплення за апелянтом відповідного обов'язку по здійсненню благоустрою на всій території населеного пункту на законодавчому рівні.

Окрім того, апелянт стверджує, що такий вид робіт як «відновлення зовнішнього освітлення» не передбачено ДБН В.2.5.-75:2013 року. Разом з тим, колегія суддів вважає посилання апелянта на зазначені норми безпідставними, оскільки відповідно до сфери застосування ДБН В.2.5.-75:2013 «Каналізації. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» ці будівельні норми встановлюють основні вимоги до проектування нових систем і схем водовідведення населених пунктів, реконструкції та технічного переоснащення існуючих споруд, мереж і окремих елементів зовнішньої каналізації населених пунктів, груп підприємств, окремих підприємств, будинків, інших об'єктів. Ці будівельні норми поширюються на проектування зовнішніх мереж і споруд водовідведення та очищення господарсько-побутових, виробничих, поверхневих стічних вод населених пунктів, об'єктів промисловості та інших об'єктів. При цьому, апелянтом не доведено, яким чином зазначені норми впливають на його обов'язок щодо організації благоустрою шляхом відновлення зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1.

Відсутність звернень позивача з відповідною заявою щодо організації благоустрою по АДРЕСА_1 не позбавляє Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради обов'язку щодо забезпечення належного утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою на всій території населеного пункту, а отже твердження про відсутність з боку позивача таких звернень не є належним обґрунтуванням апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням прав, наданих позивачу ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів; вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян; а також недоведення відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України правомірності своєї бездіяльності щодо невиконання робіт з благоустрою по відновленню зовнішнього освітлення, судом обґрунтовано визнано неправомірною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради з приводу невиконання робіт з благоустрою та зобов'язано останнього виконати роботи з благоустрою шляхом відновлення зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.