Постанова № 57344065, 31.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року (12:35) м. Київ 810/694/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю представника позивача Яроша М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Олімп» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення.

Суть спору: Мале приватне підприємство «Олімп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10 000,00 грн., у зв'язку з порушенням ним вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація коньяку 0, 1 л., 40 % міцністю, за ціною 16, 00 грн., яка є нижчою за мінімальну роздрібну ціну, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки накладення відповідних штрафних (фінансових) санкції за наслідками встановлення відповідним порушень має оформлюватись у вигляді податкового повідомлення-рішення, а не рішення про застосування штрафних санкцій..

Крім того, позивач зауважив про те, що в акті перевірки, який був складений відповідачем за результатами проведення перевірки МПП «Олімп», вказано норму Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка не містить переліку порушень, а також в акті не зазначено детальну інформацію щодо товару, який перевірявся контролюючим органом, зокрема, відсутній його опис.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем не було дотримано встановленого п.3 Прикінцевих положень Податкового кодексу України порядку проведення перевірки МПП «Олімп», зокрема, не отримано дозволу Кабінету Міністрів України на проведення відповідної перевірки під час дії мораторію, встановленого Законом № 71 від 28.12.2014, що, на думку позивача, свідчить про протиправність проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача та можливість розгляду справи за даної явки осіб, що беруть участь у справі. Заслухавши пояснення позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

22.09.2015 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку Малого приватного підприємства «Олімп» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Вищевказана перевірка була проведена в магазині-кафе, що належить МПП «Олімп» та, який знаходиться за адресою: м. Яготин, вул. Незалежності, 58.

За результатами проведення перевірки був складений акт (довідка) № 001936 від 22.09.2015.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом було встановлено порушення МПП «Олімп» вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з реалізацією МПП «Олімп» коньяку в розмірі 0,1 л. (об'ємом 100 грам), 40 % об. по ціні 16, 00 грн., яка є нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціна на зазначену продукцію.

На підставі вищевказаного акта Переяслав-Хмельницькою об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015, яким МПП «Олімп» нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10 000, 00 грн.

Не погоджуючись з прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі - Закон України № 481/95).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Статтею 18 Закону № 481/95 встановлено, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Так, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008 (далі-Постанова № 957) визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

У відповідності до примітки 1 до Постанови № 957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Згідно з Постановою № 957 (в редакцій, чинній на момент існування спірних відносин) мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої коньяк (бренді) місткістю 1 літр, код виробників згідно з УКТЗЕБ 2208 20) є наступними: коньяк (бренді) три зірочки - 420,00 грн.; коньяк (бренді) чотири зірочки - 445,00 грн.; коньяк (бренді) п'ять зірочок - 470,00 грн.

Таким чином, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої коньяк (бренді) місткістю 0,1 л., 40 % об. становить: коньяк (бренді) три зірочки - 16, 80 грн. (420,00 грн.х0,1)х0,4); 17,80 грн. (445,00 грн.х0,1)х0,4); 18,80 грн. (470,00 грн.х0,1)0,4).

Положеннями ст. 17 Закону № 481/95 встановлено, що за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що нормами чинного законодавства України не передбачено таку форму рішення податкового органу, як рішення про застосування фінансових санкцій позаяк після набрання чинності Податкового кодексу України (з 01.01.2011) відповідні штрафні санкції мають застосовуватись виключно шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому прийняте відповідачем рішення № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015 є протиправним та підлягає скасуванню, з приводу чого суд зазначає наступне.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», визначений відповідним Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п.2 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з п. 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством (п. 6 Порядку № 790).

Пунктом 8 Порядку № 790 встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій складається в трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - у 3-денний строк після його прийняття надсилається суб'єкту підприємницької діяльності або видається його уповноваженому представникові під розписку; третій - надсилається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу.

Разом із тим, відповідно до п. 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, з наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює у тому числі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Разом з тим, слід зазначити, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Приписи частини п'ятої статті 17 Закону, згідно з якими в судовому порядку стягуються не виконані суб'єктом господарювання рішення органів, уповноважених застосовувати санкції за порушення законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, можуть застосуватися лише в частині, що не суперечить Податковому кодексу України. Отже, ця норма не стосується податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України.

Тому й передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають сплаті як грошові зобов'язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов'язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).

Так, зокрема, така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.10.2014 (справа № 814/2790/13-а), ухвалі від 17.02.2015 (справа № 2а/0270/ 3977/12) та в ухвалі від 11.08.2015 (справа № 808/2167/13-а).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що недотримання контролюючим органом форми рішення про застосування штрафних санкцій за умови наявності порушень вимог закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не є підставою для визнання такого рішення протиправним та не зумовлює його скасування.

Щодо посилань позивача на те, що в акті перевірки відсутня детальна інформація щодо товару, який перевірявся (не вказано марку коньяку, який реалізовувався МПП «Олімп», та його якісні показники (кількість) зірочок) та відсутня норма Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка була порушена ТОВ «Олімп», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом Державної податкової інспекції України № 453 від 21.08.2009 у розділі IІІ акту "Результати перевірки" при описі встановленого порушення в обов'язковому порядку зазначаються пункти та статті Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також інших законодавчих і нормативно - правових актів, якими встановлено відповідні норми, що були порушені.

Суд погоджується з позицією позивача щодо того, що акт перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не оформлений належним чином, зокрема, в ньому відсутнє посилання на положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка порушена позивачем та зазначено детальну інформацію щодо товару, який перевірявся контролюючим органом.

Проте, суд звертає увагу на те, що наявність вищевказаних недоліків відповідного акта перевірки не спростовує факт вчинення позивачем порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягає у наступному.

Так, зокрема, як вбачається з акта перевірки та фіскального звітного чеку за 12.09.2015 за 12.09.2015, позивачем було здійснено реалізацію коньяку 0,1 літр, 40 % міцності за ціною 16, 00 грн.

Як зазначено вище, мінімальна роздрібна ціна на коньяк (бренді) місткістю 0,1 л., 40 % об. становить: коньяк (бренді) три зірочки - 16, 80 грн. (420,00 грн.х0,1)х0,4); 17,80 грн. (445,00 грн.х0,1)х0,4); 18,80 грн. (470,00 грн.х0,1)0,4). Отже, в залежності від витримки коньяку (три - п'ять зірочок) мінімальна роздрібна ціна 0,1 л. коньяку варіює від 16,80 грн. до 18,80 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем було здійснено реалізацію коньяку 0,1 літр, 40 % міцності за ціною, яка є меншою від мінімальної роздрібної ціни на вказаний алкогольний напій незалежно від витримки коньяку, позаяк найнижча вартість 0,1 л. коньяку три зірочки становить 16,80 грн., що в свою чергу, свідчить про порушення МПП «Олімп» положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Крім того, суд не приймає до уваги позицію позивача щодо того, що проведення відповідачем перевірки МПП «Оліпм» є протиправним, оскільки відповідна перевірка здійснювалась за відсутності дозволу Кабінету Міністрі України з огляду на наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що п. 3 Прикінцевих положень вказаного Закону встановлені певні обмеження щодо проведення перевірки діяльності суб'єктів господарювання, які передбачають наявність відповідного дозволу.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що вказаний мораторій не розповсюджуються на проведення фактичних перевірок з питань додержання вимог законодавства суб'єктами господарювання, які реалізують підакцизні товари, у тому числі коньяк.

У зв'язку з цим, вказана перевірка була здійснена позивачем правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, всупереч вказаним вимогам Кодексу, не надано належних та допустимих доказів здійснення реалізації коньяку 0,1 літр, 40 % міцності за ціною, яка не є нижчою від встановленої мінімальної ціни оптово-відпускної або роздрібної ціни на вказаний алкогольний напій, у той час як матеріали справи підтверджують наявність відповідних порушень, що на думку суду, свідчить про правомірність винесення податковим органом рішення № 000050/10-17-22-02/24212474 від 12.10.2015 про застосування фінансових санкцій від 12.10.2015, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 10 000, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 31.03.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 05.04.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.