Ухвала суду № 57343755, 21.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 р. Справа № 821/3874/15-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Худика С.А.

за участю представників апелянта - Галкіної Є.Ю., Гончарова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ТАРСУС ОЕ» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" (далі - позивач, ТОВ "ТАРСУС ОЕ", Товариство) звернулось з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Херсонська митниця, Митниця, митний орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті митним постом "Скадовськ" Херсонської митниці рішення про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2015 року №508030303/2015/000008/2 та картку відмови у митному оформленні товарів від 14 грудня 2015 року №508030303/2015/00007, посилаючись на те, що подані ним для митного оформлення товарів документи містили всі необхідні дані і не мали розбіжностей або неточностей.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті митним постом "Скадовськ" Херсонської митниці Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2015 року №508030303/2015/000008/2 та картку відмови у митному оформленні товарів від 14 грудня 2015 року №508030303/2015/00007.

В апеляційній скарзі, Херсонська митниця Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ "ТАРСУС ОЕ" як покупцем та фірмою "OZULU KARDESLER GIDA TARIM URN. TEKS.INS.DIS TIC.LTD.STI" (Туреччина) як продавцем укладено контракт від 05.12.2015р. №005/2015-TR на поставку в Україну свіжих овочів, фруктів, ягід врожаю 2015-2016р.р. на загальну суму 50 000 000,00 доларів США.

Згідно з умовами контракту ціна, кількість, асортимент та остаточні умови поставки оговорюються в рахунках-фактурах (инвойсах) на кожну партію товару; товар постачається переважно на умовах СFR-Скадовськ, CIF-Скадовськ, СFR-Іллічівськ, CIF-Іллічівськ в редакції Інкотермс-2010, а також можливі поставки на інших умовах, які будуть оговорені в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару; ціна товару включає вартість митного оформлення на вивіз товару із країни постачальника, вартість тари та інші витрати, пов'язані із доставкою товару до пункту призначення в залежності від умов поставки; оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, умовою оплати є відстрочка платежу на 90 календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на території України; товаросупровідними документами є фітосанітарний сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), сертифікат походження, товаросупровідний документ (п.п. 1.2, 2.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.2 контракту).

05.12.2015р. продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс) №798112 товар: мандарини свіжі сорту Satsuma, вирощені в Туреччині врожаю 2015р., розфасовані у 2600 пластмасових ящиків чистою вагою нетто 20 425,00 кг торгівельної марки Ozulu Kardesler, фірма виробник - "OZULU KARDESLER GIDA TARIM URN. TEKS.INS.DIS TIC.LTD.STI". Інвойсом визначені інші умови поставки - FOB.

14.12.2015р. позивачем пред'явлено до митного оформлення отриманий від продавця за вказаним інвойсом товар та подано до митного поста "Скадовськ" Херсонської митниці митну декларацію форми МД-2 №508030303/2015/003923, в якій зазначена вартість товару - 9 191,25 доларів США, або в еквіваленті 243 164,18 грн., код УКТ ЗЕД товару 0805203000.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту.

До митної декларації уповноваженою особою позивача було додано: контракт від 05.12.2015р. №005/2015-TR, інвойс №798112 від 05.12.2015р., копія митної декларації країни відправлення (Туреччина) №15411600ЕХ002023 від 06.12.2015р., міжнародну транспортну накладну (CMR) серії А №999400, сертифікат про походження товару форми А від 05.12.2015р. №0245196, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №10 від 12.12.2015р., інформація про позитивні результати радіологічного та ветеринарно-санітарного контролю.

За результатами перевірки поданих документів митний орган прийшов до висновку про наявність у них розбіжностей, а саме в інвойсі №798112 від 05.12.2015р. умови поставки указані як "FOB Tutardir", в той час як в митній декларації країни відправлення №15411600ЕХ002023 від 06.12.2015р. такі умови поставки визначені як "FOB Zonguldak".

У зв'язку з цим Митницею 14.12.2015р. надіслано позивачу засобами електронного зв'язку запит про надання підтверджуючих складові митної вартості документів, в якості яких відповідач визначив виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

14.12.2015р. позивачем повідомлено митницю про те, що на той час надати витребувані документи немає змоги.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Херсонська митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, при цьому декларант не надав запитувані документи, в той час як згідно з наявною у митного органу інформацією митна вартість товару за раніше оформленою митною декларацією від 02.11.2015р. №110010000/2015/7871 становила 0,80 доларів США за одиницю, що у своїй сукупності не дає змоги встановити митну вартість товару.

14 грудня 2015 року Митницею прийняті рішення №508030303/2015/000008/2 про коригування митної вартості товарів на підставі резервного методу та картку відмови у митному оформленні товарів №508030303/2015/00007.

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією форми МД-2 №508030303/2015/003924 з відкоригованою відповідно до вказаного рішення №508030303/2015/000008/2 від 14.12.2015р. митною вартістю товару.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів частини першої, частини другої статті 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частині п'ятій та частині шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частини перша та друга статті 53 Митного кодексу України визначає вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 цього Кодексу, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15 лютого 2011 року № 3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 наведеної норми.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362.

Згідно з приписами п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами 5-8 статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Згідно із частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 2 вказаної норми контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

З положень частини третьої статті 53, частин другої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Як було зазначено вище, підставою для коригування митної вартості увезеного позивачем товару слугували висновки митного органу про розбіжності у поданих для митного оформлення документах, а саме в інвойсі №798112 від 05.12.2015р. умови поставки указані як "FOB Tutardir", в той час як в митній декларації країни відправлення №15411600ЕХ002023 від 06.12.2015р. такі умови поставки визначені як "FOB Zonguldak".

Крім того, відповідач виходив з того, що в інвойсі №798112 від 05.12.2015р. відсутнє посилання на контракт від 05.12.2015р. №005/2015-TR та у п.3.4 контракту встановлено, що з метою розширення ринку збуту та збільшення обсягів продажу, товару що постачається, сторони домовились про можливість зменшення ціни нижче, ніж дійсні оптові ціни на внутрішньому ринку країни постачальника.

При цьому відповідач також виходив з факту спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження рівня митної вартості товарів, оскільки у митного органу наявна інформація про митне оформлення товару мандарини відповідно до митної декларації від 02.11.2015р. №110010000/2015/7871, за якою митна вартість були вищою і становила 0,80 доларів США з одиницю.

З урахуванням викладеного та ненадання позивачем на запит митниці витребуваних документів (виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини), відповідач прийшов до висновку про не підтвердження позивачем заявленої митної вартості товару та про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, ніж резервний.

Судом також з'ясовано, що згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Отже, за умовами FOB зазначається порт відвантаження.

Позивачем надано переклад вказаних вище документів з турецької мови на українську, виконану перекладачем ОСОБА_3. Відповідно до перекладу, слово турецькою "Tutardir" означає у перекладі на українську "сума".

Представником відповідача вказаного не спростовано.

У зв'язку з цим суд вірно зазначив, що у сукупності подані позивачем для митного оформлення документи не містили розбіжностей щодо умов поставки, якими визначено "FOB Zonguldak" згідно термінів Інкотермс-2010, що встановлено в ході судового розгляду, тому колегія суддів також вважає, що у відповідача на той час не було підстав для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару.

Як вбачається з електронного запиту від 14.12.2015р. про надання виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, вказані документи витребувані відповідачем на підставі його вищенаведених висновків про розбіжності у поданих документах щодо умов поставки.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, серед яких є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ. invoice, account, final invoice, франц. facture,нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

На час виникнення спірних правовідносин затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

Щодо посилань на факт спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження рівня митної вартості товарів у зв'язку з наявністю у митного органу інформації про митне оформлення товару "мандарини" відповідно до митної декларації від 02.11.2015р. №110010000/2015/7871, за якою митна вартість була вищою і становила 0,80 доларів США з одиницю. Колегія суддів також погоджується з думкою суду стосовно того, що посилання Херсонської митниці ДФС при коригуванні вартості товарів на наявность в ЄАС інформації про іншу митну вартість товарів не може братись до уваги, оскільки митний орган в ЄАС бачить лише вартість товарів, країну походження та умови поставки за якою його було ввезено на митну територію України. Між тим при укладанні міжнародних контрактів та визначення вартості товарів, які будуть поставлятись, основопологаючими факторами визначення вартості є: умови оплати товару (попередня оплата або оплата з відстрочкою платежу), поточний об'єм поставки, довготривалість взаємовідносин з контрагентом та довготривалість та об'єм загальних поставок товару, місцезнаходження постачальника, транспорт яким поставляється товар, сезонні коливання, різниця в якості сировини, тощо. Отже вартість товарів для різних суб'єктів підприємницької діяльності в Україні з огляду на вищевикладені умови може бути різною. При цьому зазначені умови контрактів суб'єктів підприємницької діяльності митним органом не звіряються, у митного органу не має такої можливості.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості.

Таким чином, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів», Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» № 63 від 30 травня 2012 року, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч. 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина четверта статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 затверджена Форма рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Таким чином, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби -залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ТАРСУС ОЕ» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.

Стягнути з Херсонською митниці ДФС ( Код ЄДРПОУ 39624611) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339 ( одна тисяча триста тридцять дев'ять ) грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді: