Ухвала суду № 57343718, 20.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 р.Справа № 816/4695/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача Левіної Г.М.

представника позивача Борейко В.Є.

представника відповідача Бодак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Благодійного фонду Дніпровського району м.Києва "Київський еколого-культурний центр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2016р. по справі № 816/4695/15 за позовом Благодійного фонду Дніпровського району м.Києва "Київський еколого-культурний центр" до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації про встановлення відсутності компетенції (повноваження) та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

02 грудня 2015 року Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач) про встановлення відсутності компетенції (повноважень) на затвердження лімітів на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та зобов'язання скасувати затверджені ліміти на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у Полтавській області.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій відповідача щодо затвердження 28 лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014-2015 роки, оскільки на думку позивача, у відповідача відсутні були повноваження на затвердження зазначених лімітів, приймаючи до уваги положення статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" за якими вирішення даного питання відноситься до компетенції територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України. Такі дії відповідача порушують право позивача на законність і правопорядок у державі та охоронювані законом екологічні інтереси.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі №816/4695/15 в задоволенні адміністративного позову позивачу - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, в частині відмови у скасуванні затверджених лімітів на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у Полтавській області, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині вимог.

Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи та у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін , перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 10.08.2015 року Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації із запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" про надання копій лімітів на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області на 2014-2015 роки /а.с. 32/.

Листом від 20.088.2015 з додатками відповідач надав позивачу копії таких лімітів, а саме:

1) ліміт від 05.01.2015 №01-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Диканське досвідне лісомисливське господарство" /а.с. 131/;

2) ліміт від 12.01.2015 №02-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 132/;

3) ліміт від 14.01.2015 №03-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Полтавський лісгосп" /а.с. 133/;

4) ліміт від 26.01.2015 №04-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 134/;

5) ліміт від 11.02.2015 №05-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 136/;

6) ліміт від 11.02.2015 №06-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 135/;

7) ліміт від 02.03.2015 №09-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 137/;

8) ліміт від 31.03.2015 №10-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 138-139/;

9) ліміт від 21.04.2015 №12-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 140/;

10) ліміт від 21.04.2015 №13-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 141/;

11) ліміт від 25.05.2015 №14-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Полтавський лісгосп" /а.с. 142/;

12) ліміт від 30.06.2015 №15-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 143/;

13) ліміт від 15.07.2015 №16-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 144/;

14) ліміт від 23.07.2015 №17-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 145/;

15) ліміт від 07.08.2015 №19-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 146/;

16) ліміт від 11.08.2015 №20-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік /а.с. 147/;

17) ліміт від 20.08.2015 №21-2015 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2015 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 148/;

18) ліміт від 13.08.2014 №08-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Кременчуцьке лісове господарство" /а.с. 149/;

19) ліміт від 22.08.2014 №09-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік /а.с. 150/;

20) ліміт від 01.09.2014 №10-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 151/;

21) ліміт від 08.09.2014 №11-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Диканське досвідне лісомисливське господарство" /а.с. 152/;

22) ліміт від 11.09.2014 №12-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Полтавський лісгосп" /а.с. 153/;

23) ліміт від 16.09.2014 №13-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік /а.с. 154/;

24) ліміт від 16.09.2014 №14-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Лубенський лісгосп" /а.с. 155-156/;

25) ліміт від 29.09.2014 №16-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 157/;

26) ліміт від 14.10.2014 №17-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік /а.с. 158-159/;

27) ліміт від 06.11.2014 №18-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік /а.с. 160/;

28) ліміт від 10.11.2014 №19-2014 на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014 рік по ДП "Новосанжарське лісове господарство" /а.с. 161/.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є уповноваженим органом виконавчої влади з питань державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та у спірних відносинах відсутнє будь-яке порушення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин рішеннями, діями чи бездіяльністю Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За змістом ст. 21 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів, при цьому громадські природоохоронні організації мають право вільного доступу до екологічної інформації.

Позивач - Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" є громадською організацією, метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності, спрямованої на підтримку охорони навколишньго середовища, екології, культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, видавничої діяльності, захист інтересів соціально незахищенних верств населення,; включаючи інвалідів, пенсіонерів, ветеранів, учасників ліквідації Чорнобильської, аварії, членів їх сімей, спільної реалізації ними своїх прав, задоволення та забезпечення захисту їх соціальних, економічних, інших спільних інтересів і суспільної реабілітації.

Згідно до п.п.1.1. Загальних положень Статуту - Благодійна організація Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" є добровільним об'єднанням фізичних та юридичних осіб, територією діяльності якого є Дніпровський район м. Києва /а.с. 14-28/.

Відповідно до Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, затвердженогонаказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 18.12.2003р. № 168, громадськість - це одна або більше фізичних чи юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з чинним законодавством України або практикою. Основним принципом участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля є доступ громадськості до інформації для прийняття відповідних рішень.

Згідно з положенням ст. 2 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Конвенцію ратифіковано Законом України № 832-XIV від 06.07.1999р.), зацікавлена громадськість означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що право позивача, визначене положеннями статті 2 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" на доступ до інформації Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації не порушене.

Колегія суддів зазначає, що Благодійна організація Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр є учасником екологічних відносин та відноситься до зацікавленої громадськості, проте своїм Статутом Благодійна організація самостійно визначила територію діяльності - Дніпровський район м. Києва, а тому доводи апеляційної скарги про те, що у спірних правовідносинах порушене право на законність та провопорядок в державі не спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача.

Посилання позивача на рішення Верховного суду Українии в справі №21-6а12 від 29.05.2012 року за позовом міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Кабінету Міністрів України, третя особа «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» як на підставу звернення щодо оскарження прийнятих відповідачем лімітів не може бути прийнято до уваги, оскільки в тій справі , хоча спірні правовідносини регулюються Законом України "Про природно-заповідний фонд України" , інший предмет спору та інший суб'єктний склад учасників правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що фактично правовідносини, пов'язані з наданням лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014-2015 роки вже вичерпали дію в часі , вони вже використані , тобто перейшли в іншу правову якість.

З огляду на те, що позивач не є учасником правовідносин, пов'язаних з наданням лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014-2015 роки, доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості вимог про їх скасування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вважає колегія суддів, надання правової оцінки надання лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області на 2014-2015 роки, за відсутності звернення належних позивачів, є неприпустимим.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів вважає, що незважаючи на передчасність висновків суду першої інстанції щодо надання оцінки законності оскаржуваних лімітів, суд правильно прийняв постанову про відмову у задоволенні позову по суті, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на приписи частини другої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Благодійного фонду Дніпровського району м.Києва "Київський еколого-культурний центр" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2016р. по справі № 816/4695/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2016 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.