Ухвала суду № 57343659, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4346/15

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Миколаївського обласного військового комісаріату щодо повернення поданих ним документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому інвалідності 2 групи з 02.06.2015 р.; зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат подати у 15-денний строк Міністерству оборони України висновок та документи щодо виплати йому, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що відповідно до п.13 Порядку №975 обласний військкомат не наділений правом відмовляти йому у призначенні одноразової грошової допомоги.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, 1966 р.н., з травня 1984 р. по травень 1986 р. проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР. В період з 26.10.84 по 22.04.86 виконував військовий обов`язок на території Демократичної Республіки Афганістан, під час бойових дій отримав поранення.

08.05.01 Миколаївською обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного з військовою службою.

02.06.15 Миколаївською обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного з військовою службою.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

02.10.15 ОСОБА_1 звернувся до Новоодеського районного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням другої групи інвалідності.

Новоодеським районним військовим комісаріатом зазначена заява ОСОБА_1 разом з долученими до неї документами направлена до Миколаївського обласного військового комісаріату.

19.11.15 Миколаївським обласним військовим комісаріатом документи ОСОБА_1 були повернуті до Новоодеського районного військового комісаріату, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_1 не має права на одноразову грошову допомогу, оскільки інвалідність йому встановлено до набрання чинності нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а днем виникнення права на отримання грошової допомоги є дата первинного огляду МСЕК (а.с.19).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки правом відмовляти особам, які звернулись за отримання одноразової грошової допомоги, обласні військкомати не наділені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - постанова КМУ № 449, Порядок відповідно).

Пунктом 2 постанови КМУ № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - дата встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 24-місячного грошового забезпечення.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що органом, який має право прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги або відмовити йому в призначення такої допомоги, у цьому випадку є виключено Міністерство оборони України. Миколаївський обласний військовий комісаріат у цьому випадку виконує лише сервісну функцію щодо прийняття зазначених документів, їх оформлення та направлення для прийняття рішення до Міністерства оборони України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик