Ухвала суду № 57343620, 20.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 876/1796/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексації заробітної плати та суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексації заробітної плати та суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 суму індексації заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 31 червня 2012 року в сумі 6 566 (шість тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень) 40 копійок. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні її вимог є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про повне задоволення позову, оскільки суд не дав оцінку довідці ОДФІ, в якій сума індексації значно відрізняється в сторону збільшення. Крім того, оскільки, сума індексації заробітної плати не була своєчасно нарахована та виплачена, то за порушення строків її виплати з відповідача підлягає стягненню також і компенсація згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Нововолинська ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 в повному обсязі, оскільки у довідці, яка була складена посадовою особою Володимир-Волинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 12.10.2012 року, не були виявлені порушення щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати, які б стосувалися конкретно ОСОБА_2 Ні в акті перевірки, ні в приписі територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 року ні в висновку від 10.12.2012 р. №72/14-009 не зазначено порушень щодо нарахування та виплати індексації позивачу, зазначений припис не зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати працівникам. Крім того, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати нараховується у зв'язку із порушенням строків її виплати, тобто, вже нарахованої, але не виплаченої в строки, передбачені чинним законодавством. Оскільки, позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми (індексації заробітної плати), то і підстави для такої компенсації відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечив, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про час і місце слухання справи, і оскільки її явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, розгляд справи проведено у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 17.05.2004 року призначена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора групи документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю. З липня 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

На виконання звернення Управління Служби безпеки України у Волинській області від 19 вересня №54/3-4802 Володимир-Волинською ОДФІ проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при нарахуванні та виплаті індексації грошових доходів службовим особам Нововолинської ОДПІ за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року, про що складено довідку від 12.10.2012 року з додатками.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем виконання вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", що призвело до недоотримання працівниками Нововолинської ОДПІ індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на загальну суму 182754, 03 грн., в тому числі і позивачем, що вбачається з додатку до довідки від 12.10.2012 року.

На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ, прокуратурою Волинської області на адресу територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області направлено лист від 05.11.2012 року №07/1-1367 вих. 12, згідно з яким доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами Нововолинської ОДПІ.

За результатами перевірки, ТДІПП у Волинській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №03-21-021/0462 та винесено припис №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 року.

У вищевказаному приписі зазначено, що індексація заробітної плати проводилась з порушенням п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалось базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів. У період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на підставі наказів керівників Нововолинської ОДПІ працівникам проводились виплати, які носять стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України "Про оплату праці".

За результатом перевірки, крім іншого, приписано: дотримуватись вимог п. 2, 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526.

Судом встановлено, що зазначений припис Нововолинська ОДПІ оскаржила до Волинського окружного адміністративного суду, який постановою від 11 січня 2013 року у справі №2а/0370/4007/12 відмовив в задоволенні позову Нововолинської ОДПІ. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року зазначена постанова Волинського окружного адміністративного суду залишена без змін.

Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України N 108/95-ВР згідно з якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п. п. 2.2.7 "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5.

Таким чином, суми індексації заробітної плати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями) згідно з нормами статей 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Згідно з частин 1-4 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", в разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Індекс споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників обчислюється відповідно до "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, згідно з п.1-1 якого таке обчислення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 6 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, крім інших, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Приписом територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області №03-01-04/0462-0398 від 16.12.2012 року, встановлено, що основним нормативним документом, який регулює умови оплати праці установи, де працювала позивач є постанова Кабінету Міністру України 09.03.2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Відповідно до зазначеного нормативного документу останнє підвищення посадових окладів працівників відбулось у лютому 2008 року, а тому базовим періодом для обчислення індексації заробітної плати працівників, які працюють в установі з лютого 2008 року і в яких не зростали доходи на суму, що перевищує розмір індексації є лютий 2008 року.

Перевіркою встановлено, що індексація заробітної плати відповідачем проводилась з порушенням п.5 Порядку, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалося базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року працівникам Нововолинської ОДПІ, в тому числі і позивачу, недонараховано індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України "Про оплату праці".

Суд першої інстанції вірно керувався розрахунком сум індексації, який наданий представником відповідача та прийшов до правильного висновку, що позивачу слід нарахувати та виплатити індексацію у розмірі 6566, 40 грн., оскільки в розрахунку суми індексації, наданої позивачем нарахування проведено як за повний місяць роботи, при цьому не враховано фактично відпрацьовані дні та дні, в які позивач перебувала у відпустці, на лікарняному, що вплинуло на розмір індексації, яка нараховується лише за фактично відпрацьований час.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги пояснення представника відповідача про те, що у довідці, яка була складена посадовою особою Володимир-Волинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 12.10.2012 року, не були виявлені порушення щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати, які б стосувалися конкретно ОСОБА_2, оскільки згідно вказаної довідки працівниками Нововолинської ОДПІ недоотримано індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на загальну суму 182754, 03 грн., а в додатку до довідки, серед інших працівників, вказана ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про зобов'язання Нововолинської ОДПІ нарахувати і виплатити ОСОБА_2 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6629, 87 грн. оскільки ОСОБА_2 заявляла вимогу про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми, а не нарахованої.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний суд України, про що ним викладено в постанові від 25 листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 803/19/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2016 року.