Постанова № 57343436, 21.04.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1439/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря -Ларіної П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області про зменшення суми податкового боргу, відображеного в податковій вимогі від 26.03.2014 № 15, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року представник позивача ПАТ «Старобільський молокозавод» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач), в якому просив суму податкового боргу, відображену у податковій вимозі від 26.03.2014 - 1 632 343, 06 грн. - зменшити на 1 632 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

В обліку відповідача наявний податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 673 362,6 грн. згідно з податковою вимогою від 26.03.2014 № 15. Проте, станом на 21.05.2015 за позивачем рахується переплата з податку на додану вартість у сумі 276 000,00 грн., яка виникла внаслідок безпідставного перерахування позивачем зазначеної суми за платіжним дорученням від 08.10.2012 № 6460.

14.07.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування зазначеної суми переплати в рахунок суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 673 362,06 грн. згідно з податковою вимогою від 26.03.2014 № 15.

Згідно з нормами п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України вказана переплата є одним з джерел погашення податкового боргу. Строк, впродовж якого після отримання заяви відповідач повинен здійснити таке зарахування, законом не встановлений, тому позивач вважає, що до даних правовідносин може бути застосована аналогія закону, а саме - норми п.п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, якими встановлено 20-денний строк для повернення переплати платникам податків.

Заяву про залік відповідач отримав 20.07.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проведення погашення частини боргу в рахунок вказаної переплати призводить до того, що податкова вимога від 26.03.2014 № 15 є відкликаною в частині суми такого погашення.

Таким чином, на підставі норм п.п.60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України сума податкового боргу, відображена у податковій вимозі від 26.03.2014 № 15 підлягає зменшенню на 1 632 000,00 грн., на підставі чого податкова вимога є відкликаною в частині 1 632 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. справи 15).

Представник відповідача надав письмові заперечення проти адміністративного позову від 16.09.2015 (а.с. 22-23), в яких позовні вимоги не визнав з посиланням на наступне.

ПАТ «Старобільський молокозавод» перейшло на облік в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 05.07.2014 зі Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області. Податкова вимога від 26.03.2014 № 15 надіслана позивачу Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області та оскаржена у судовому порядку. Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 812/718/15 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною та скасування податкової вимоги відмовлено.

Позивач стверджує, що станом на 21.05.2015 у нього існувала переплата з податку на додану вартість у розмірі 276 000,00 грн., яка виникла нібито в результаті безпідставного перерахування суми податку відповідно до платіжного доручення від 08.10.2012 № 6460. Підприємством при сплаті суми у розмірі 276 099,67 грн. за зазначеним дорученням самостійно у графі «призначення платежу» було зазначено «сплата грошового зобов'язання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки № 190/2200-00444837 від 08.09.2012». За результатами цієї перевірки позивачу було винесене податкове повідомлення-рішення за платежем податок на додану вартість від 08.10.2012 № 0000092200, яким донараховано суму грошового зобов'язання саме у розмірі 276 099,67 грн.

З витягу з облікової картки платника податків з податку на додану вартість за жовтень 2012 року вбачається, що сума у розмірі 276 099,67 грн. була сплачена підприємством 08.10.2012 та зарахована 18.10.2012 в сплату податкових зобов'язань, які виникли за результатами проведеної документальної перевірки, що спростовує доводи позивача про безпідставне перерахування коштів з податку на додану вартість у розмірі 276 000,00 грн. При цьому позивач просить суд взагалі зменшити суму податкового боргу відображену у податковій вимозі на 1 632 000,00 грн.

У зв'язку з викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Справу просив розглянути без участі представника (а.с.80).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Норми Податкового кодексу України застосовуються у редакції, чинній на момент винесення відповідачем оскаржуваної податкової вимоги.

Судом установлено, що Публічне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» зареєстроване як юридична особа 22.08.1996, № запису 13771200000000358, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.01.2012 (а.с. 95), та перебуває на обліку як платник податків (а.с. 96).

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (абзац 2 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

04.04.2014 позивачем отримано податкову вимогу форми «Ю» від 26.03.2014 № 15, виставлену Старобільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26 березня 2014 року у розмірі 1 641 362,06 грн. (основний платіж) (а.с. 41).

Зазначену податкову вимогу оскаржено у судовому порядку, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 812/718/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 26.03.2014 № 15 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 74-77). Постанова набрала законної сили 18.02.2016 відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 (а.с. 78).

При розгляді справи № 812/718/15 судом досліджено та встановлено у судовому рішенні обставини виникнення суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 641 362,06 грн., відображеної у зазначеній податковій вимозі, правомірність цієї вимоги, що є преюдиційними обставинами у розумінні частини першої статті 72 КАС України.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав у податкового органу для відкликання податкової вимоги від 26.03.2014 № 15 в частині суми 1 632 000,00 грн.

Підстави відкликання податковим органом податкового повідомлення - рішення чи податкової вимоги викладені у пункті 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а саме - податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У даній справі позивач посилається на підпункт 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України як на підставу для відкликання податкової вимоги від 26.03.2014 № 15 в частині суми 1 632 000,00 грн.

14.07.2015 позивач звернувся до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області з заявою про повернення ПАТ «Старобільський молокозавод» переплати в сумі 276 000,00 грн., у тому числі 276 000,00 грн. з податку на додану вартість, шляхом заліку в рахунок податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб (а.с. 7), яка отримана відповідачем 20.07.2015 (а.с. 9).

Згідно з витягом з облікової картки платника податків з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, сума у розмірі 276 099,67 грн. була сплачена підприємством 08.10.2012 та зарахована 18.10.2012 в сплату податкових зобов'язань, які виникли за результатами проведеної документальної перевірки, що спростовує доводи позивача про безпідставне перерахування коштів з податку на додану вартість у розмірі 276 000,00 грн. (а.с.43).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Зі змісту статей 59, 60 Податкового кодексу України вбачається, що надмірна сплата платником сум податків після дати винесення податкової вимоги може бути підставою для відкликання останньої лише за умови, якщо така сума переплати буде зарахована контролюючим органом в рахунок погашення існуючого податкового боргу, і така сума переплати буде не нижчою визначеної у податковій вимозі, внаслідок чого податковий борг буде погашено в повному обсязі.

Таким чином, судом установлено, що у даному випадку відсутні підстави для відкликання податкової вимоги, визначені статтею 60 Податкового кодексу України, та відповідно для зменшення зазначеної в ній суми на 1 632 000,00 грн., тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу, який не є суб'єктом владних повноважень, у справі не повертаються.

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області про зменшення суми податкового боргу, відображеного в податковій вимогі від 26.03.2014 № 15 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2016 року.

Суддя В.С. Шембелян