Рішення № 57342115, 08.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2016 р. Справа № 911/3857/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

від третьої особи: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс-Груп”, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Ейр Онікс”, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про звернення стягнення на предмет застави

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Міський комерційний банк” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Онікс-Груп” про звернення стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави укладеного з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії судового провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р., яка становить 1 989 523, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням третьою особою свого обов’язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р., укладеним між ПАТ „Міський комерційний банк” та ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”, виконання якого забезпечене майном, а саме цінними паперами (акції іменні прості, емітент), що належать відповідачу, згідно з договором застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р., укладеним між ПАТ „Міський комерційний банк” та ТОВ „Онікс-Груп”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3857/15 за позовом ПАТ „Міський комерційний банк” до ТОВ „Онікс-Груп” про звернення стягнення на предмет застави і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.11.2015 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”.

31.08.2015 р. до канцелярії суду від позивача, одночасно із позовною заявою, надійшла заява № 23/9825 від 28.08.2015 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт на кошти в національній та/або іноземній валюті та інші цінності ТОВ „Онікс-Груп”, що знаходяться у нього або на (всіх будь-яких) його рахунках і вкладах та на зберіганні у банках або інших фінансових установах у межах суми заявлених позовних вимог про стягнення 6 192 976, 31 грн.

18.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.12.2015 р.

02.12.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 02.12.2015 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави № 928/980-ЮО/О/ЗЦП-2 від 12.11.2013 р. та договору № 1 „Про внесення змін до договору до договору застави цінних паперів № 928/980-ЮО/О/ЗЦП-2 від 12.11.2013 р.” від 21.11.2015 р., укладеного ПАТ „Міський комерційний банк” з ТОВ „Онікс-Груп”, а саме: прості іменні акції ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” в кількості 60 000 штук номінальною вартістю 1, 00 грн з визначенням способу реалізації – продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі оцінки проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

02.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.01.2016 р.

Заява б/н від 02.12.2015 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

13.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.01.2016 р.

21.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2016 р.

01.02.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 174 від 29.01.2016 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” перед ПАТ „Міський комерційний банк” за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. у загальному розмірі 1 989 523, 37 грн, що скаладається із 1 900 000, 00 грн – поточна заборгованість по основному боргу по кредиту, 88 493, 16 грн – заборгованість про процентам за період з 01.01.2014 р. по 07.02.2014 р., 1 030, 21 грн – пеня за період з 06.08.2013 р. по 07.02.2014 р., звернути стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р., а саме: прості іменні акції (код ISIN UA4000020271) в кількості 60 000 штук номінальною вартістю 1, 00 грн, емітентом яких є ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”, шляхом продажу предмета застави на аукціоні (публічних торгах) в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 60 000, 00 грн.

01.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.02.2016 р.

Заява № 174 від 29.01.2016 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

08.02.2016 р. представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 р. між ПАТ „Міський комерційний банк” та ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” було укладено кредитний договір № 928/980-ЮО.

До вказаного кредитного договору вносилися зміни відповідно до наступних договорів: договір №1 від 12.11.2013 р.; договір № 2 від 21.11.2013 р.; договір № 3 від 02.12.2013 р.; договір № 4 від 03.12.2013 р.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 900 000, 00 грн, починаючи з 26 лютого 2013 року на умовах, передбачених цим договором. Кожне надання кредиту в межах кредитної лінії супроводжується наданням (надсиланням) банку письмової заяви, яка має містити: суму кредиту, валюту кредиту, строк користування кредитом, розмір процентної ставки, призначення платежу.

У пунктах 1.2. та 1.3. кредитного договору визначено, що строк дії кредитної лінії: з 26.02.2013 р. до 16.02.2014 р. Дата повернення кредиту – 16 лютого 2014 року (включно).

Згідно п. 1.5. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3) процентна ставка: за користування кредитними коштами: 30 процентів річних. Починаючи з 1 грудня 2013 року, процентну ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 25 процентів річних.

27.02.2013 р. ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” звернулось до ПАТ „Міський комерційний банк” із заявою вих. № 164, у якій просив видати транш на поповнення обігових коштів у розмірі 1 900 000, 00 грн.

На виконання умов кредитного договору, ПАТ „Міський комерційний банк” надало ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” кредит у розмірі 1 900 000, 00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 6614 від 27.02.2013 р.

Відповідно до п. 3.6. кредитного договору, проценти сплачуються в такому порядку: щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем користування коштами, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок.

Якщо останній день сплати щомісячних платежів (в т.ч. остаточних платежів) по кредиту, процентам за користування ним, комісіям та іншим платежам за цим договором припадає на вихідний (святковий або інший неробочий) день, то днем закінчення строку сплати є перший за ним робочий день (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 4.3.5. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту (сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або сум інших платежів, передбачених з цим договором, у випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або по сплаті коштів, передбачених цим договором.

Згідно з п. 5.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 р. у справі № 901/516/14 за позовом ПАТ „Міський комерційний банк” до ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” про стягнення 1 961 878, 49 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” на користь ПАТ „Міський комерційний банк” заборгованості у розмірі 1 961 878, 49 грн (з яких 1 900 000, 00 грн – поточна заборгованість по основному боргу, 20 821, 92 грн поточна заборгованість по процентах, та 40 342, 47 грн прострочена заборгованість по процентах) та судовий збір у розмірі 39 237, 57 грн.

Однак, станом на 11.08.2015 р. ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 р. у справі № 901/516/14 не виконало, грошові кошти ПАТ „Міський комерційний банк” не сплатило, і у період з 17.01.2014 р. по 07.02.2014 р. утворилась заборгованість ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” перед ПАТ „Міський комерційний банк”, а саме заборгованість по відсоткам у розмірі 27 328, 77 грн та 316, 11 грн пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 р. у справі № 911/2473/15 за позовом ПАТ „Міський комерційний банк” до ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” про стягнення 27 644, 48 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” на користь ПАТ „Міський комерційний банк” 27 328, 77 грн заборгованості по відсоткам та 316, 11 грн пені.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 р. у справі № 901/516/14 за позовом ПАТ „Міський комерційний банк” до ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” про стягнення 1 961 878, 49 грн та рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 р. у справі № 911/2473/15 за позовом ПАТ „Міський комерційний банк” до ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” про стягнення 27 644, 48 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на час розгляду справи третя особа свої обов’язки щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом, пені згідно з кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 р. у справі № 901/516/14 і рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 р. у справі № 911/2473/15 не виконала.

12.11.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2, згідно умов п. 1.1. якого застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26 лютого 2013 року (а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі - кредитний договір), укладеним між заставодержателем і позичальником, за умовами якого, останній зобов’язаний повернути заставодержателю до „16” лютого 2014 року включно кошти у розмірі 1 900 000 гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 30 % (тридцять цілих) процентів річних та штрафні санкції та інші платежі у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за зобов’язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; збитків, завданих порушенням основного зобов’язання чи умов цього договору, а інші платежі в строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Згідно з п. 2.1. договору застави (в редакції договору № 1 від 21.11.2013 р. про внесення змін до договору застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р.) з метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери (надалі - предмет застави): акції прості іменні (код ISIN UA4000146005) в кількості 60 000 номінальною вартістю 1, 00 грн, емітентом яких є ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”.

Відповідно до п. 2.2. договору застави цінні папери, які є предметом застави за цим договором, належать заставодавцю на праві власності на підставі виписки з рахунків у цінних паперах відповідного уповноваженого суб’єкта депозитарної діяльності в Україні.

Пунктом 2.3. договору застави (в редакції договору № 1 від 21.11.2013 р. про внесення змін до договору застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р.) передбачено, що заставна вартість предмету застави становить 60 000 грн.

Пунктом 5.1. договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у наступних випадках:

5.1.1. якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором;

5.1.2. незалежно від настання строку виконання позичальником будь-яких зобов’язань за кредитним договором - при ліквідації або порушенні відносно останнього справи про банкрутство.

Пунктом 5.2. договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватися відповідно до чинного законодавства будь-яким із наступних, обраних на власний розсуд заставодержателя, способів:

5.2.1. в позасудовому порядку:

- передача заставодержателю права власності на предмет застави;

- продаж заставодержателем предмета застави третій особі.

5.2.1. звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду.

Пунктами 5.3., 5.3.1. договору застави передбачено, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмета застави, заставодержатель має раво задовольнити:

5.3.1. свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного вдоволення таких вимог. До сум вказаних вимог входять:

- несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми відсотків за користування кредитом, у тому числі і відсотків за неправомірне юристування кредитом відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором.

Пунктами 7.2., 7.3. договору застави визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє у відношенні всіх внесених змін та доповнень до кредитного договору. Цей договір діє до повного виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством України.

21.11.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано договір № 1 про внесення змін до договору застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить в рахунок часткового погашення заборгованості ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс” перед ПАТ „Міський комерційний банк” за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. у загальному розмірі 1 989 523, 37 грн, що скаладається із 1 900 000, 00 грн – поточна заборгованість по основному боргу по кредиту, 88 493, 16 грн – заборгованість про процентам за період з 01.01.2014 р. по 07.02.2014 р., 1 030, 21 грн – пеня за період з 06.08.2013 р. по 07.02.2014 р., звернути стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р., а саме: прості іменні акції (код ISIN UA4000020271) в кількості 60 000 штук номінальною вартістю 1, 00 грн, емітентом яких є ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”, шляхом продажу предмета застави на аукціоні (публічних торгах) в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 60 000, 00 грн.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із забезпеченням виконання зобов’язання заставою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про заставу”, Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 582 цього ж кодексу визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 589 цього ж кодексу у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 2 ст. 590 цього ж кодексу передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 цього ж закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частинами 1, 5 ст. 20 цього ж закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п’ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.

За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає:

1) відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження;

2) сплату процентів і неустойки;

3) сплату основної суми боргу;

4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов’язання або умов обтяження;

5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 цього ж закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 25 цього ж закону передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв’язку з пред’явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Згідно з ст. 33 цього ж закону вимоги статті 27 цього Закону не застосовуються при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є гроші, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов’язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватися банком у порядку договірного списання. Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувача і їх сума перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику.

У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є боргові цінні папери, які знаходяться в правомірному володінні обтяжувача і строк платежу за якими настав або платіж за якими проводиться на вимогу держателя, обтяжувач задовольняє забезпечену обтяженням вимогу шляхом пред’явлення відповідного цінного паперу до оплати. Якщо сума, отримана від оплати боргового цінного паперу, перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику.

Положення цієї статті також можуть застосовуватись у разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є пайові та похідні цінні папери, які знаходяться у володінні обтяжувача, за умови, що вони мають обіг на організованому ринку цінних паперів. Обтяжувач зобов’язаний здійснити продаж відповідних цінних паперів за ціною, не нижчою за їх ринкову ціну на організованому ринку цінних паперів на день продажу. Якщо такі цінні папери не реалізовані обтяжувачем на організованому ринку цінних паперів протягом двох торгових днів з дня надсилання повідомлення згідно з частиною першою цієї статті, обтяжувач втрачає право реалізувати їх відповідно до цієї статті.

Як було зазначено вище та встановлено судом у процесі розгляду справи, станом на час розгляду справи третя особа свої обов’язки щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом, пені згідно з кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 р. у справі № 901/516/14 і рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 р. у справі № 911/2473/15 не виконала.

У зв’язку із невиконанням третьою особою своїх обов’язків щодо повернення кредиту у розмірі 1 900 000, 00 грн, щодо сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2014 р. по 07.02.2014 р. у розмірі 88 493, 16 грн, щодо сплати пені від суми основної заборгованості за період з 06.08.2013 р. по 07.02.2014 р. у розмірі 1 030, 21 грн за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. та договорами про внесення змін до нього, укладеними між позивачем та третьою особою, вимоги позивача про стягнення з позичальника (третьої особи) 1 900 000, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 88 493, 16 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2014 р. по 07.02.2014 р., 1 030, 21 грн пені підлягають задоволенню за рахунок заставного майна, а саме акцій простих іменних (код ISIN UA4000146005) в кількості 60 000 штук номінальною вартістю 1, 00 грн, емітентом яких є ПРАТ „Авіакомпанія „Ейр Онікс”, що належать відповідачеві, та є предметом договору застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р., із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету застави) шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною реалізації, визначеної у договорі застави (п. 2.3.) – 60 000, 00 грн.

Отже, вимоги позивача до відповідача про звернення стягнення на предмет застави – цінні папери за договором застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р. в рахунок часткового погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р. із встановленням способу реалізації заставленого майна (предмету застави) шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною реалізації, визначеної у договорі застави, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві № 23/9825 від 28.08.2015 р. про вжиття заходів до забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на кошти в національній та/або іноземній валюті та інші цінності ТОВ „Онікс-Груп”, що знаходяться у нього або на (всіх будь-яких) його рахунках і вкладах та на зберіганні у банках або інших фінансових установах у межах суми заявлених позовних вимог про стягнення 6 192 976, 31 грн.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Ейр Онікс” (ідентифікаційний код 35228772) перед Публічним акціонерним товариством „Міський комерційний банк” (ідентифікаційний код 34353904) за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством „Міський комерційний банк” (ідентифікаційний код 34353904) та Приватним акціонерним товариством „Авіакомпанія „Ейр Онікс” (ідентифікаційний код 35228772), у загальному розмірі 1 989 523 (один мільйон дев’ятсот вісімдесят дев’ять п’ятсот двадцять три) грн 37 (тридцять сім) коп., що складається з 1 900 000 (один мільйон дев’ятсот тисяч) грн 00 (нуль) коп. - поточна заборгованість по основному боргу, 88 493 (вісімдесят вісім тисяч чотириста дев’яносто три) грн 16 (шістнадцять) коп. - заборгованість по відсоткам, 1 030 (одна тисяча тридцять) грн 21 (двадцять одна) коп. - пеня, звернути стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів № 915/980-ЮО/О/3цп-2 від 12.11.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством „Міський комерційний банк” (ідентифікаційний код 34353904) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Онікс-Груп” (ідентифікаційний код 32749909), а саме на: прості іменні акції (код ISIN UA4000146005) в кількості 60 000 (шістдесят тисяч) штук номінальною вартістю 1 (одна) грн 00 (нуль) коп., емітентом яких є Приватне акціонерне товариство „Авіакомпанія „Ейр Онікс” (ідентифікаційний код 35228772).

3. Встановити спосіб реалізації заставленого майна (предмету застави – цінних паперів), загальною початковою вартістю 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 (нуль) коп., шляхом проведення публічних торгів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс-Груп” (ідентифікаційний код 32749909) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

5. Відмовити у задоволенні заяви № 23 від 28.01.2015 р. Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний банк” про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

29 лютого 2016 р.