Рішення № 57342104, 19.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 915/187/16

ПозивачОСОБА_1 акціонерне товариство «Миколаївобленерго»,

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

ВідповідачОСОБА_2 обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, буд. 27, корпус 1, м. Миколаїв, 54001

Третя особа, яка не заявляє самостійні

вимоги на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН С»,

вул. Березанська, 14, м. Миколаїв, 54036

Суддя Т.М.Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_3 довіреність № 01/53-733 від 28.12.2015 року

ОСОБА_4 довіреність № 01/53-662 від 28.12.2015 року

ОСОБА_5 довіреність № 01/53-791 від 14.03.2016 року

Від відповідача - ОСОБА_6 довіреність № 5 від 11.01.2016 року

ОСОБА_7 довіреність № 4 від 11.01.2016 року

Спеціаліст Державної інспекції з енергетичного нагляду - ОСОБА_8

СУТЬ СПОРУ визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України № 71-ріш від 30.12.2015 року по справі № 1-26.213/53-2015

Третя особа про час судового засідання повідомлена належним чином, проте, у судове засідання не зявилась, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом та просив визнати рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України № 71-ріш від 30.12.2015 року по справі № 1-26.213/53-2015 недійсним та скасувати, посилаючись на те, що висновки, які викладені у рішенні, щодо порушення інтересів третьої особи не підтверджені належними доказами та не ґрунтуються на законодавстві, що є підставою для визнання зазначеного рішення недійсним, на підставі ст. 59 ЗУ Про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані ст.ст. 59, 60 ЗУ Про захист економічної конкуренції, п.п. 1.5, 1.7.1, 3.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕ № 32 від 17.01.13 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.02.13 року за № 236/22768 (надалі - Правила).

Відповідач надав відзив, яким позов заперечив, посилаючись на те, що розгляд справи № 1-26.213/53-2015 відповідачем було здійснено з дотриманням процесуальних засад, визначених розділом 7 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 169 від 29.06.98 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.98 року за № 471/2911.

Позивач просив визнати недійсним та скасувати вищезазначене рішення повністю, у тому числі п. 1 резолютивної частини, проте, не навів жодної законодавчої норми, яка була порушена при встановленні становища позивача на ринку відповідачем, який має виключну компетенцію щодо визначення становища субєкта господарювання на певному товарному ринку.

Позивач не надано жодного доказу того, що він зазнавав значної конкуренції.

Також відповідач зазначив, що наведені позивачем обставини в позовній заяві, в повній мірі, всебічно та обєктивно були досліджені та проаналізовані територіальним відділенням в ході розгляду справи № 1-26.213/53-2015, надана їм належна правова оцінка, доводи та аргументи позивача спростовані, про що зазначено в оскаржуваному рішенні (детальніше викладено у відзиві, а.с. 63-68).

Третя особа надала письмові пояснення (а.с. 113-114), якими пояснила, що має узгоджену з позивачем точку забезпечення потужності ТП № 201 на опорі повітряної лінії, про що зазначено у договорі про постачання електричної енергії № 36/304 від 08.07.2011 року. У зв'язку з розширенням підприємства виникла потреба у збільшенні дозволеної до використання потужності, для чого необхідно було проведення реконструкції підстанції щодо заміни існуючого силового трансформатору на більш потужний.

Третя особа зазначила, що 25.03.2015 року звернулась до позивача із заявою про приєднання додаткової потужності електроустановок до бази відпочинку «Кристал» в зоні відпочинку с. Коблево Березанського району Миколаївської області. Позивач видав технічні умови № 02/27-60Н від 06.04.15 року на реконструкцію діючої підстанції, з якими третя особа не погодилась, договір на приєднання до електричних мереж не підписала; звернулася із заявою до Державної інспекції з енергетичного нагляду в Миколаївській області, а також направила до Міністерства енергетики та вугільної промисловості звернення щодо розгляду питання про приєднання додаткової потужності.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості надало відповідь № 32-01/01-1251 від 23.06.2015 відповідно до якої, вимога позивача про реконструкцію ТП № 210 із заміною силового трансформатора є обґрунтованою, а вимоги викладені в ТУ в частині зміни точки приєднання ТП № 210 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам нормативних документів у галузі електроенергетики.

Третя особа пояснила, що зверталась до Держенергонагляду в Миколаївській області лише з питанням щодо видачі позивачем належних технічних умов та не знала про те, що Держенергонагляд звернеться із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стосовно позивача до Антимонопольного комітету України.

Третя особа не знала, що відповідно до пункту 1.7.1 Правил приєднання до електричних мереж у разі незгоди замовника із запропонованою електропередавальною організацією точкою забезпечення потужності замовник на підставі техніко-економічного обґрунтування може запропонувати інші варіанти можливого приєднання, а тому не зверталась за отриманням документації для проведення техніко-економічного обґрунтування.

Лише 28.03.2016 року вона звернулась до позивача із заявою на видачу технічних умов, які 07.04.2016 року разом з договором на приєднання до електричних мереж від 07.04.2016, були їй видані та нею підписані.

У звязку з викладеним, всі питання позивачем вирішені, претензій до нього не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

30 грудня 2015 року адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відносно публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» прийняла рішення № 71-ріш у справі № 1-26.213/53-2015 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким вирішила:

- визнати, що позивач займав монопольне становище у 2014 році та протягом січня-листопада 2015 року на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такого, що не мав жодного конкурента на цьому ринку;

- визнати дії позивача, які полягають в обумовлені збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановки споживача ТОВ «Оріон-С» необґрунтованими вимогами щодо зміни точки приєднання належної йому ТП № 201, які містяться у виданих споживачеві технічних умовах на приєднання № 02/27-60Н від 06.04.15 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вчинення порушення, вказаного в пункті 2 цього рішення, накласти на позивача штраф відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000,00 гривень;

- зобов'язати позивача припинити порушення, вказане в пункті 2 цього рішення, зокрема шляхом скасування необґрунтованої вимоги до ТОВ "Оріон-С" змінити точку приєднання належної йому ТП № 201, як умови збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановки даного споживача на об'єкті, розташованому за адресою: Березанський район, с. Коблеве, пр. Курортний, 31, про що повідомити відповідача з наданням підтверджуючих документів у двомісячний строк з дня одержання даного рішення;

- зобов'язати позивача оприлюднити за власні кошти пункти 1-4 резолютивної частини рішення, яке прийнято у справі № 1-26.213/53-2015, в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації, а саме у газеті "Рідне Прибужжя", у двомісячний строк з дня його отримання, про що повідомити відповідача з наданням всіх підтверджуючих документів в 5-денний строк з дня розміщення публікації.

Зазначене рішення № 71-ріш від 30.12.15 року позивачем було отримано 02.02.16 року, що підтверджується штампом на супровідному листі № 1-292/80-132 від 28.01.16 року за вх. № 20/005 (а.с. 12).

Частиною 1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Позивач, не погодившись із рішенням відповідача від 30.12.15 року по справі № 1-26.213/53-2015, у встановлений законом строк оскаржив його до господарського суду Миколаївської області, посилаючись на його необґрунтованість, та зазначив, що воно є таким, що підлягає скасуванню з підстав, визначених ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», а саме: порушення норм матеріального права, що виразилось у застосуванні ЗУ «Про захист економічної конкуренції», який не поширюється на правовідносини позивача з третьою особою та неправильному застосуванні норм законодавства про електроенергетику; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що полягає у висновках, які не підтверджені відповідними доказами; неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно п. 14 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету № 5 від 19.04.1994 року, зареєстрованих у Мін'юсті України 06.05.94 року за № 90/299, органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

Розгляд справи № 1-26.213/53-2015 відповідачем «було розпочато за результатами досліджень матеріалів, які 14.09.15 року надійшли листом № 14/2-1347 від Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Миколаївській області, про що визначено в рішенні відповідача № 71-ріш. При цьому Держінспекцією було надано до відділення копії документів, які свідчать про неправомірний характер дій енергопостачальної організації» (а.с. 13).

Зазначеним листом Держенергонагляд у Миколаївській області повідомив, що у звязку із зверненням ТОВ «Оріон-С» з питанням щодо процедури приєднання власних електроустановок до електричних мереж ПАТ «Миколаївобленерго», встановлено неправомірні дії енергопостачальної організації, які склалися у звязку з її монопольним становищем на ринку енергетики; враховуючи особливості законодавства, інспекція Держенергонагляду не має можливості застосувати у даному випадку заходи інспекторського реагування для відновлення прав заявників (а.с. 70).

22.05.15 року третьою особою був направлений лист № 3/05 (а.с. 74) до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в вимогою перевірити обґрунтованість вимог позивача та зобовязати в подальшому не порушувати законодавство України.

23.06.15 р. Управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України направило третій особі лист № 32-01/01-1251 (а.с. 81), яким повідомило, що за його дорученням Держенергонаглядом були перевірені факти, викладені в зверненні, та встановлено, що заявлена третьою особою до приєднання потужність в обсязі 800 кВт не суперечить вимогам Правил улаштування електроустановок (надалі - ПУЕ). Вимога позивача щодо реконструкції ТП № 201 із заміною силового трансформатору, згідно проектного рішення, є обґрунтованою, однак вимоги, зазначені в технічних умовах № 02/27-60н від 06.04.15 року в частині зміни точки приєднання ТП № 201 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам нормативних документів в галузі електроенергетики.

Виносячи рішення № 71-ріш від 30.12.15 року по справі № 1-26.213/53-2015, відповідач зазначив, що мотивування позивача не може бути визнано обґрунтованим та таким, що в повній мірі відповідає вимогам законодавства, оскільки технічне обґрунтування безпідставності зміни точки приєднання третьої особи чітко викладені безпосередньо у самому висновку Міненерговугілля України № 32-01/01-1251 від 23.06.15 року.

Отже, рішення відповідача приймалось на підставі листів Управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32-01/01-1251 від 23.06.15 р. та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Миколаївській області № 14/2-1347 від 14.09.15 року.

Пунктом 8 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого указом Президента України № 382/2011від 06.04.11 року (надалі - Положення), Міненерговугілля України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міненерговугілля України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти Міненерговугілля України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Міненерговугілля України, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Таким чином, вищезазначений лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32-01/01-1251 від 23.06.15 року не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний характер і не є обов'язковим до його виконання. Також даний лист не може вважатись техніко-економічним обґрунтування, так як відповідно до п. 1.7.1 Правил, техніко-економічне обґрунтування виготовляється будь-якою ліцензованою проектною організацією на підставі вихідних даних, які надаються електропередавальною організацією.

До того ж, лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, обґрунтований рішенням засідання Комісії Інформаційно-консультаційного центру, яке оформлено протоколом № 057 від 11.06.15 року (а.с. 47-48). Комісією були зроблені висновки на підставі технічного обґрунтування інспекції Держенергонагляду в Миколаївській області.

Ухвалою суду від 05.04.16 р. було викликано у судове засідання посадову особу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Миколаївській області, що виконувала перевірку по скарзі ТОВ «ОРІОН С» для надання пояснень.

В судовому засіданні, спеціаліст ОСОБА_8 надав пояснення, що перевірку технічних умов виконував без виїзду на місце та на підставі акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), що є додатком № 8 до договору № 36/304 від 08.07.11 року (а.с. 36). Будь-який припис в межах своєї компетенції Інспекцією позивачу не надавався.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 року № 131 «Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії» (надалі-Положення), завданнями та функціями Держенергонагляду є: здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії виявлених порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.

Згідно підпункту 4 пункту 13 даного Положення, головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право: видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням.

Однак, Інспекція Держенергонагляду в Миколаївській області не видала позивачу в межах своєї компетенції обов'язкові для виконання приписи, а звернулась до Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ з заявою про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому, на засіданні Комісії Інформаційно-консультаційного центру не були враховані пояснення представника позивача щодо ожеледного та вітрового навантаження; те, що вказана ПЛ-10кВ має ділянки, які не належать електропередавальній організації, що створює перешкоди для виконання робіт з її ремонту та реконструкції.

Натомість, схеми енергопостачання (а.с. 39-40) та додаток № 8 до договору про постачання електричної енергії від 08.07.2011 року № 36/304 свідчать, що об'єкт споживача - база відпочинку «Кристал» живиться від власної ТП-201, яка в свою чергу живиться від ПЛ-10 кВ ф-891. До лінії відгалуження від опори № 72 ф-891 до ТП-201 приєднані 5 трансформаторних підстанцій (ТП-490, ТП-359, ТП-524, ТП-567, ТП-491), які не належать позивачу, що підтверджується довідкою про балансову належність (а.с. 41).

В результаті створилась ділянка ПЛ-10 кВ від опори № 72 до самої ТП-201, яка не належить позивачу. Тому під час суттєвого збільшення потужності ТП-201, яка знаходиться майже в кінці вказаної лінії, її власник має узгодити таке збільшення з власниками усіх ділянок ПЛ-10 кВ від опори № 72 до ТП-201.

Згідно п. 1.7.1 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.13 року, на підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності з наданням замовнику технічного обґрунтування (у вигляді розрахунків, схем), виходячи зі структури мереж та навантаження у зоні можливого приєднання. У разі незгоди із запропонованими електропередавальною організацією точками забезпечення потужності замовник на підставі техніко-економічного обґрунтування може запропонувати інші варіанти можливого приєднання. При цьому вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування надаються протягом 5 робочих днів електропередавальною організацією безоплатно. Електропередавальна організація приймає пропозиції замовника щодо точок забезпечення потужності відповідно до техніко-економічного обґрунтування або, у разі наявності відхилень техніко-економічного обґрунтування від вихідних даних, надає замовнику протягом 10 робочих днів обґрунтовану письмову відмову та офіційно повідомляє про таку відмову відокремлений підрозділ Держенергонагляду у відповідному регіоні.

Як зазначалось вище, третя особа надала пояснення, згідно яких не знала, що відповідно до пункту 1.7.1 Правил приєднання до електричних мереж у разі незгоди замовника із запропонованою електропередавальною організацією точкою забезпечення потужності замовник на підставі техніко-економічного обґрунтування може запропонувати інші варіанти можливого приєднання, а тому не зверталась за отриманням документації для проведення техніко-економічного обґрунтування.

28.03.2016 року вона звернулась до позивача із заявою на видачу технічних умов, які 07.04.2016 року разом з договором на приєднання до електричних мереж від 07.04.2016, були їй видані та нею підписані, у звязку з чим, третьою особою були дотримані вимоги п. 1.7.1 Правил.

У звязку з викладеним, всі питання позивачем вирішені, претензій до нього не має.

Згідно ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Статтею 2 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що сферою застосування цього Закону є відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. ОСОБА_9 застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Розглядаючи справу та приймаючи у ній рішення, відповідач був зобов'язаний, керуючись метою своєї діяльності (тобто застосовуючи закон до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію), визначити товарні ринки, на яких стан конкуренції погіршився або міг погіршитись внаслідок видачі позивачем третій особі технічних умов про приєднання додаткової потужності електроустановок бази відпочинку «Кристал» шляхом визначення точки приєднання саме до мереж позивача.

Однак із суті дій, визнаних відповідачем порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, та матеріалів справи слід, що вимога позивача не усуває і не обмежує конкуренцію.

Отже, приймаючи оскаржене рішення, відповідач вийшов за межі своєї компетенції, передбаченої ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

За приписами ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення не було доведено та обґрунтовано, що дії позивача, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, призвели або могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів, господарювання чи споживачів, тобто про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, а отже є підставою для визнання рішення відповідача недійсним, відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

При цьому, позивачем не заперечувався п. 1 резолютивної частини рішення відповідача щодо заняття монопольного становища у 2014 році та протягом січня-листопада 2015 року на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такого, що не мав жодного конкурента на цьому ринку, але просив скасувати рішення повністю.

Судом враховано, що за змістом ст. 48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, факт займання позивачем монопольного становища на ринку, не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Саме порушення конкурентного законодавства є зловживання цим становищем, в звязку з порушенням антимонопольного законодавства, а не встановлення факту займання монопольного становища субєктом господарювання.

Отже, п. 1 оскаржуваного рішення підлягає скасуванню з вищезазначених підстав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом як підстава у відмові в позові.

Враховуючи викладене, рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України № 71-ріш від 30.12.2015 року по справі № 1-26.213/53-2015 підлягає скасуванню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Адміральська, буд. 27, корпус 1, м. Миколаїв, код 22440366) № 71-ріш від 30.12.2015 року по справі № 1-26.213/53-2015.

Стягнути з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Адміральська, буд. 27, корпус 1, м. Миколаїв, код 22440366) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Повне рішення складено 22.04.16 року.

Суддя Т.М. Дубова