Рішення № 57340733, 17.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2016 Справа № 905/77/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю РН-КАРТ УКРАЇНА, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М, м.Донецьк

про:стягнення 8677,13грн. заборгованості, 119,10грн. 3% річних та 17,35грн. інфляційних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №45 від 01.01.2016р.,

від відповідача: не явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

17.03.2016р. з 11-05год. до 11-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РН-КАРТ УКРАЇНА, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М, м.Донецьк про стягнення 8677,13грн. заборгованості, 119,10грн. 3% річних та 17,35грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір поставки №1998К від 10.01.2012р. з додатками та додаткову угоду №2 від 29.03.2013р. до нього, видаткові накладні за період 31.10.2012р. 30.06.2015р., претензію №390 від 01.09.2015р. тощо.

До позову додано розрахунок сум інфляційних та річних (а.с.11).

25.01.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21634423 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М (а.с.68-70), з якого вбачається, що на момент подання позову відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у позові вірно зазначено адресу та ЄДРПОУ відповідача.

Ухвалою суду від 02.03.2016р. за клопотанням позивача вх.№7190/16 від 02.03.2016р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.77, 78).

Протягом розгляду справи позивач надав:

- додаткові пояснення вх.№8794/16 від 17.03.2016р. по суті спору (а.с.82);

- заяву б/н від 17.03.2016р. про збільшення позовних вимог з доданими довідками банківських установ №70-1-1/863 від 16.02.2016р. та №1382728/.1-197154 від 16.02.2016р. про надходження коштів на рахунки позивача, копіями накладних №2522 від 08.02.2012р. та №67 від 13.01.2012р., роздруківками бази даних програмного апаратного комплексу Petrol про використання відповідачем смарт-карток (а.с.83-139).

Судом перевірені повноваження представника позивача на збільшення позовних вимог (а.с.85) та встановлено, що такі дії не суперечать законодавству. З огляду на викладене суд приймає збільшення позовних вимог та розглядає справу виходячи з вимог, викладених в заяві б/н від 17.03.2016р. Таким чином, предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М 8677,13грн. основного боргу, 295,02грн. інфляційних, 182,03грн. 3% річних.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 02.03.2016р. та 17.03.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки повідомлень від 27.01.2016р. та від 03.03.2016р. в мережі Інтернет про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Новини та події» (а.с.71, 80).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-М» (далі Покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №1998К (далі Договір, а.с.12-18).

З наявних у матеріалах справи копій Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» в редакції від 04.04.2011р. та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17954665 від 16.01.2014р. про Товариство з обмеженою відповідальністю «РН-КАРТ Україна» вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» (ідентифікаційний код 32489155) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «РН-КАРТ Україна» (код ЄДРПОУ 32489155) (а.с.58, 112-113). Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник зобовязався здійснювати постачання палива та/або надавати послуги Покупцю на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а Покупець приймати такі паливо та /або послуги та оплачувати їх на умовах Договору. При визначенні базисних умов постачання палива та/або надання послуг сторони керуються Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2000 року в частині, що не суперечить умовам Договору.

Передача/отримання палива та/або надання/отримання послуг здійснюється виключно з використанням смарт-карток (п.2.2. Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що смарт-картка це передана від Постачальника до Покупця за видатковою накладною чи відповідним актом приймання-передачі унікальна пластикова картка з персональним номером та мікропроцесором як засіб зберігання інформації, що дозволяє її предявнику отримувати паливо та/або послуги на АЗС, а також фіксувати такі операції з метою їх обліку. Смарт-картці присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу (ПІН-код), який відомий Покупцю (фактичному держателю смарт-картки) і не підлягає розголошенню. Усі операції по використанню смарт-карток здійснюють з використанням (введенням держателем смарт-картки) ПІН-коду. Така картка не відноситься до платіжних засобів та є засобом тривалого та багаторазового використання, що забезпечує внутрішній документообіг та систему безготівкового відпуску палива та надання послуг на АЗС. Всі дані, що вносяться в пам'ять смарт-карток, та необхідна Покупцю кількість смарт-карток вказується покупцем у заявці (додаток №2 до Договору).

За умовами п.2.3. Договору з метою визначення (уточнення) розмірів виконаних зобовязань за Договором сторони зобовязані оформляти видаткові накладні або акти приймання-передачі палива та/або послуг за звітний період. Фактична кількість, асортимент і ціна поставленого Покупцю палива та/або отриманих послуг визначається виходячи з даних, що міститься в електронних базах даних про використання відповідної смарт-картки, а саме в програмному апаратному комплексі Petrol, та фіксується в інформаційних чеках, наданих відповідною АЗС. В разі виникнення спірних моментів щодо положень відповідної видаткової накладної або акту приймання-передачі палива та/або послуг, сторони визнають і погоджуються з даними, що фіксуються вищезазначеним програмним забезпеченням, та/або даними, що містяться у інформаційних чеках, наданих відповідною АЗС.

Відсутність у Покупця інформаційного чеку на отримане паливо/послуги чи непідписання предявником смарт-картки інформаційного чеку відповідно до п.5.5. Договору не є підставою для відмови Покупця від оплати отриманого палива/послуг, зазначених в реєстрі операцій по смарт-карткам (п.2.4. Договору).

Пунктом 1.12. Договору визначено, що Інформаційний чек це унікальна надрукована довідкова інформація, сформована POS-терміналом, яка містить: дату та час обслуговування за смарт-карткою, персональний номер смарт-картки, залишок добового/місячного ліміту за карткою, дані про асортимент, кількість, вартість палива/послуг, отриманих предявником смарт-картки на АЗС за безпосередньої взаємодії відповідної смарт-картки та POS-терміналу на АЗС. Інформаційний чек є належним документальним підтвердженням здійснення господарської операції з передачі палива/послуг від Постачальника до Покупця. Інформаційний чек підлягає зберіганню до моменту належного оформлення сторонами видаткової накладної чи акту приймання-передачі палива/послуг за звітний період, у якому було сформовано інформаційний чек.

Видаткова накладна, акт приймання-передачі палива та/або послуг двосторонній документ, що підписується сторонами за кожен звітний період (п.1.16 Договору).

Сторони домовились про те, що звітний період це календарний місяць, протягом якого відбувалося постачання палива та/або надання послуг за Договором (п.1.17 Договору).

Постачальник, зокрема, зобовязався: передати у власність Покупця смарт-картки протягом пяти календарних днів з дати підписання Договору та визначених у ньому додатків (п.3.2. Договору); за кожен звітний період не пізніше 6 робочого дня, що слідує за звітним періодом, надавати для підпису повноважною особою та скріплення печаткою Покупця видаткові накладні та/або акти приймання-передачі палива та/або послуг за звітний період, підписані повноважною особою та скріплені печаткою Постачальника, у двох оригінальних примірниках (п.3.6. Договору).

Покупець, зокрема, зобовязався: своєчасно оплачувати Постачальнику вартість палива/послуг на визначених Договором умовах (п.4.1. Договору); для прийняття палива/послуг предявляти на АЗС смарт-картку (п.4.2. Договору); не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання двох оригінальних екземплярів видаткової накладної чи акта приймання-передачі палива та/або послуг у звітному періоді підписати їх повноважною особою і скріпити власною печаткою та повернути один оригінальний примірник Постачальнику. Невиконання Покупцем зобовязань з підписання та повернення Постачальнику видаткової накладної чи акту приймання-передачі палива та/або послуг у встановлені Договором строки або неотримання Постачальником від Покупця мотивованої відмови від підписання зазначених документів є згодою покупця з даними, зазначеними у видатковій накладній чи відповідному акті приймання-передачі палива та/або послуг без додаткового оформлення такої згоди (п.4.3. Договору); у момент оформлення інформаційного чеку перевіряти дані, що в ньому відображаються (п.4.4. Договору); збирати усі інформаційні чеки (п.4.5. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору паливо вважається поставленим, а послуги наданими з моменту фактичного отримання палива/послуг та оформлення інформаційного чеку (або іншого документу, що підтверджує отримання палива/послуг). Перехід права власності на паливо та ризику випадкової загибелі (псування) палива відбувається в момент фактичного отримання палива/послуг та оформлення чеку.

Ціна на паливо/послуги, що постачаються, відповідає роздрібній ціні на АЗС на день отримання палива. Роздрібна ціна на паливо/послуги на АЗС щодня фіксується в POS-терміналі, встановленому на АЗС, та відображається в інформаційному чеку (п.5.4. Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди №2 від 29.03.2013р. (а.с.24-25) розділ 6 Договору «Ціна палива/послуг, ціна Договору та розрахунки» викладений сторонами в новій редакції. Пунктом 3 вказаної Додаткової угоди передбачено, що вона набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 3-х місяців; строк її дії автоматично продовжується на наступні три місяці у разі, якщо Постачальник не направив на адресу Покупця, вказану в Договорі, повідомлення про припинення дії даної Додаткової угоди. Додаткова угода №2 від 29.03.2013р. є невідємною частиною Договору поставки №1998К від 10.01.2012р. (п.5 Додаткової угоди).

Додаткова угода №2 від 29.03.2013р. підписана представниками сторін та скріплена печатками обох підприємств. Докази направлення Постачальником Покупцю повідомлення про припинення дії цієї Додаткової угоди у матеріалах справи відсутні, тож суд виходить з того, що на момент виникнення заборгованості і надалі розділ 6 Договору діяв в редакції Додаткової угоди №2 від 29.03.2013р.

Відповідно до п.6.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №2) ціна Договору визначається в національній валюті України гривні та складається з загальної ціни палива/послуг, що відображені сторонами у всіх актах приймання-передачі палива/послуг та видаткових накладних.

Згідно з п.6.4. Договору (в редакції Додаткової угоди №2) оплата за паливо/послуги здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника наступним чином: за отримані паливо/послуги протягом періоду, який складає пять календарних днів, в межах ліміту, визначеного п.6.4.3. Договору, Покупець зобовязаний провести повний розрахунок за отримане паливо/послуги за зазначений період не пізніше третього календарного дня, наступного за періодом, в якому Покупець отримав паливо/послуги (п.6.4.2. Договору); розмір ліміту, що надається Покупцеві, не може перевищувати 10000грн. (п.6.4.3. Договору); в разі досягнення/перевищення розміру ліміту Покупець зобовязаний провести повний розрахунок за поставлене паливо/надані послуги протягом одного календарного дня з моменту досягнення/перевищення визначеного в п.6.4.3. ліміту (п.6.4.4. Договору).

Пунктом 6.5. Договору (в редакції Додаткової угоди №2) передбачене право Постачальника в односторонньому порядку призупинити поставку палива та/або надання послуг шляхом блокування роботи смарт-карток з POS-терміналом до моменту внесення грошових коштів у випадку порушення покупцем умов оплати та/або при досягненні/перевищенні Покупцем ліміту.

За умовами пунктів 7.1., 7.2. Договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та засвідчення печатками сторін та діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного виконання. Строк дії Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік у разі, якщо жодна із сторін не направила повідомлення про припинення дії Договору за 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

Відомості про направлення однією із сторін повідомлення про припинення дії Договору або про факт припинення його дії з інших підстав у матеріалах справи відсутні.

На виконання умов Договору позивач за підписаними обома сторонами та скріпленими печатками накладними №67 від 13.01.2012р. та №2522 від 08.02.2012р. передав у власність Покупця смарт-картки у загальній кількості 11шт. (а.с.121). У додаткових поясненнях вх.№8794/16 від 17.03.2016р. (а.с.82) позивач повідомив, що акти приймання-передачі смарт-карток сторонами до накладних не складались.

У 2012 2014 роках позивач постачав (передавав у власність відповідача), а відповідач отримував паливо та послуги за Договором, що підтверджується підписаними обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012р. (а.с.26) та видатковими накладними (а.с.27-46).

Крім того, в матеріалах справи містяться видаткові накладні №5635 від 31.03.2015р. на суму 125780,01грн., №6639 від 30.04.2015р. на суму 72837,82грн., №6698 від 30.04.2015р. на суму 1550,00грн., №8785 від 31.05.2015р. на суму 1567,00грн., №8732 від 31.05.2015р. на суму 85677,00грн., №10428 від 30.06.2015р. на суму 60105,94грн., підписані лише Постачальником (а.с.47-52). Перелічені не підписані Покупцем накладні зберігаються у позивача у двох оригінальних примірниках, оскільки зв'язок з відповідачем, місцезнаходженням якого є: 83057, м.Донецьк, вул.Сєвєродвінська, 1 (а.с.68-70), у 2015 році був перерваний (а.с.53, 67, 83).

Роздруківками бази даних програмного апаратного комплексу Petrol про використання відповідачем смарт-карток «Оборот по клієнту» за період 01.01.2015р. 31.12.2015р. (а.с.132-139) та довідками: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» №70-1-1/863 від 16.02.2016р. та Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» №1382728/.1-197154 від 16.02.2016р. про надходження коштів на рахунки позивача (а.с.86-91, 92-111) підтверджується, що паливо, отримане як за підписаними обома сторонами, так і за підписаними лише позивачем накладними, було оплачене відповідачем за виключенням накладної №10428 від 30.06.2015р. на суму 60105,94грн., за якою несплаченою залишається сума 8677,13грн., що підтверджується роздруківками бази даних програмного апаратного комплексу Petrol про використання відповідачем смарт-карток «Оборот по клієнту» за періоди: 01.05.2015р. 31.05.2015р., 01.06.2015р. 30.06.2015р., 01.07.2015р. 31.07.2015р. (а.с.127-128, 129, 130-131).

На час винесення даного рішення заборгованість у розмірі 8677,13грн. залишається несплаченою, і іншого відповідачем не доведено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи умови п.6.4. Договору та приписи ст.ст.525, 526, 530 (ч.1), 629, 712 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, ст.ст.193, 265 (ч.1) Господарського кодексу України, суд визнає вимогу позивача про стягнення 8677,13грн. боргу за поставлене відповідачу пальне обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Предметом розгляду у даній справі є також вимоги про стягнення 295,02грн. інфляційних, 182,03грн. 3% річних на підставі приписів ст.625 ЦК України.

Позивач здійснив розрахунок річних та інфляційних відповідно до умов п.6.4.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2, визначивши 09.07.2015р. першим днем прострочення виконання зобовязання в сумі 10677,13грн., а початком нарахування інфляційних 23.07.2015р., оскільки 22.07.2015р. відповідачем був здійснений останній платіж в сумі 2000грн. (а.с.83).

Суд зазначає, що оскільки передбачений п.6.4.3. Договору ліміт було перевищено відповідачем, до правовідносин сторін підлягають застосуванню умови п.6.4.4. Договору в редакції Додаткової угоди №2. Водночас застосування позивачем п.6.4.2. Договору, умови якого щодо строків оплати заборгованості є лояльнішими, не порушує прав та законних інтересів відповідача.

Судом перевірені розрахунки річних та інфляційних і встановлено:

1) Розрахунок 3% річних (а.с.83-84) є арифметично вірним.

З огляду на викладене за прострочення відповідачем оплати послуг за Договором стягненню на користь позивача підлягають 3% річних в загальній сумі 182,03грн., нараховані на заборгованість за накладною №10428 від 30.06.2015р.:

у розмірі 12,29грн. за період 09.07.2015р. 22.07.2015р. від суми боргу 10677,13грн.;

у розмірі 169,74грн. за період 23.07.2015р. 16.03.2016р. від суми боргу 8677,13грн.

2) Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 295,02грн. за період 23.07.2015р. 17.03.2016р. (а.с.83-84) суд вважає частково невірним з огляду на таке.

Позивачем для нарахування інфляційних визначені періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю (23 31 липня 2015 року і 01 17 березня 2016 року), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

Отже, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у розмірі 294,28грн., нарахованих за період серпень 2015 року лютий 2016 року на заборгованість в сумі 8677,13грн. за накладною №10428 від 30.06.2015р.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.525, 526, 530 (ч.1), 625, 629, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 265 (ч.1) Господарського кодексу України; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю РН-КАРТ УКРАЇНА, м.м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М, м.Донецьк про стягнення 8677,13грн. заборгованості, 182,03грн. 3% річних та 295,02грн. інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-М (83057, м.Донецьк, вул.Сєвєродвінська, 1; ідентифікаційний код 37790836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РН-КАРТ УКРАЇНА (03110, м.Київ, вул.Соломянська, 11; ідентифікаційний код 32489155) 8677,13грн. заборгованості, 182,03грн. 3% річних та 294,28грн. інфляційних, 1217,88грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.03.2016р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2016р.

Суддя О.М. Шилова

Надр.3 прим.:

1 до справи, 2 сторонам