Ухвала суду № 57340730, 19.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/235/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.04.2016 Справа № 908/6334/14

Розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ за вих. № 06-02/35 від 17.03.2016р. (вх. № 0906/7291 від 23.03.2016р.) по справі № 908/6334/14

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом публічне акціонерним товариством Сбербанк (01601, м. Київ, вулиця Володимирська,46; код ЄДРПОУ 25959784).

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство Бриз (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Халтуріна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13606589).

орган державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13)

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.05.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 06-02/1 від 04.01.2016р.

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не прибув

23.03.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ за вих. № 06-02/35 від 17.03.2016р. (вх. № 0906/7291) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 23.03.2016.р скаргу за вих. № 06-02/35 від 17.03.2016р. у справі № 908/6334/14 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.04.2016р.

Ухвалою від 11.04.2016р. здійснити заміну сторони у справі № 908/6334/14 публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії його правонаступником публічним акціонерним товариством Сбербанк. Розгляд скарги відкладений на 19.04.2016р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В обґрунтування вимог скарги ТОВ Рибальське підприємство БРИЗ зазначає, що 19.11.2015р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 908/936/15-г про банкрутство ТОВ «Рибальське підприємство «БРИЗ». 26.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в рамках виконавчого провадження ВП №50325457, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ТОВ «РП «БРИЗ», що є порушенням чинного законодавства України. Просить суд, на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, п. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними; скасувати постанову від 26.02.2016р. ВП №50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобовязати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 повідомити органи, яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП №50325457 про скасування даної постанови.

Представник позивача проти скарги заперечив, вважає, що скарга боржника є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, про що зазначив у письмовому поясненні та вказує на те, що ані в Законі «Про виконавче провадження», ані в Законі «Про державну виконавчу службу» не міститься будь-яких обмежень щодо здійснення державним виконавцем виконавчих дій в звязку з порушенням провадження у справі про банкрутство. Крім того, згідно з ч. 7 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, тобто за наявності підстав та за необхідності розпорядник майна, в межах провадження у справі про банкрутство, має право звернутися з відповідною заявою про зняття арешту. Просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань, в т.ч. письмового пояснення по суті скарги, до суду від органу ДВС не надійшло.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності в судовому засіданні представника органу Державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.2015р. по справі № 908/6334/14 позовні вимоги публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство Бриз на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1 330 350 доларів США 57 центів, у розмірі 227 325 Євро 00 центів, суму судового збору у розмірі 73 080 грн. 00 коп.

На виконання рішення господарським судом виданий наказ № 908/36334/14 від 09.06.2015р.

19.11.2015р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 908/936/15-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальське підприємство «БРИЗ».

26.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, при примусовому виконанні наказу № 908/6334/14, виданого господарським судом Запорізької області 09.06.2015р., в рамках виконавчого провадження ВП № 50325457, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ Рибальське підприємство Бриз у межах суми звернення стягнення 1 330 350,57 дол. США, 227325,00 євро, 73080,00 грн.

Згідно супровідного листа від 26.02.2016р. № 407/2 постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 була направлена ТОВ «Рибальське підприємство «БРИЗ».

Заявник вказує, що постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 винесена із порушенням чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними; скасувати постанову від 26.02.2016р. ВП №50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобовязати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 повідомити органи, яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про скасування даної постанови.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи скаржника, суд приходить до висновку, що заявлена скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 6 Закону України Про виконавче провадження визначено обовязок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Працівник органу державної виконавчої служби зобовязаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (ст. 7 Закону України Про державну виконавчу службу).

Частиною 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з моменту порушення провадження справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, накладення арештів чи інших обмежень на майно боржника, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство, будь-яким органом, окрім господарського суду який розглядає справу про банкрутство є порушенням чинного законодавства України.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

Постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує права ТОВ «Рибальське підприємство «БРИЗ», визначені його статусом як підприємства відносно якого порушена справа про банкрутство, неправомірно обмежує боржника у здійсненні господарської діяльності, що є необхідною передумовою виходу підприємства із стану банкрутства, та винесена із порушенням чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, повязані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобовязати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд визнає дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 - незаконними та визнає недійсною постанову від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В іншій частині скарга відхиляється, оскільки вимоги про зобовязання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 повідомити органи яким була направлена постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про скасування даної постанови не відповідають приписам ст. 121-2 ГПК України. Суд не вбачає підстав стверджувати, що має місце порушення права (охоронюваного законом інтересу) скаржника з боку державного виконавця у вигляді ухилення від вчинення виконавчих дій.

Отже, скарга задовольняється частково.

Статтею 33 ГПК України передбачено обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи позивача (стягувача) спростовуються вищевикладеним.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не подано заперечень на скаргу та не спростовано її доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 75, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Рибальське підприємство БРИЗ задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП №50325457 незаконними.

Визнати постанову від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - недійсною.

В іншій частині скарга відхиляється.

СуддяТ.А. Азізбекян