Рішення № 57340703, 20.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.2016 Справа № 905/616/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ

м. Павлоград

до відповідача Державного підприємства "ОСОБА_1 залізниця" м. Донецьк

про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 3964,36грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю №ББУ/ПУ2573/ВП/15 від 18.12.2015р.),

від відповідача - не явився

СУТЬ СПРАВИ:

16.02.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ м. Павлоград (далі - позивач) до Державного підприємства "ОСОБА_1 залізниця" м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 3964,36грн.

В підтвердження позовних вимог позивач надав накладну №45583424 від 28.07.2015р., комерційний акт БН723051/47 від 04.08.2015р., довідку №1/2367 від 15.12.2015р. про вартість вугільної промисловості, рахунок-фактуру №90097134 від 21.08.2015р.

19.04.2016р. позивач надав письмові пояснення, договір поставки №20/13-ПУ від 20.05.2013р., специфікацію до нього, додаткову угоду від 30.06.2015р., реєстр №38 від 18.04.2016р. вартості відвантаженого вугілля, додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

20.04.2016р. представник позивача в судове засідання явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

28.07.2015р. Публічним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» (вантажовідправник) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» ДТЕК Курахівська ТЕС (вантажоодержувач) за залізничною накладною на групу вагонів №45583424 у напіввагоні №65241200 зі станції Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці відвантажене вугілля кам'яне марки Г. За накладною вага нетто у вагоні - 67600кг (брутто - не зазначено, тара - 21300кг).

Відповідно довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля», підписаної директором філії ПТП «Павлоградвантажтранс» і головним бухгалтером ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», ціна 1т вугільної продукці: вугілля камяне ГР 0-200 за спірною відправкою 993,88грн. без ПДВ (з ПДВ 1192,65грн.).

Згідно рахунку-фактури №90097134 від 21.08.2015р. ціна 1т вугільної продукції: вугілля камяне ГР 0-200 за спірною відправкою 1197,55грн.(з ПДВ).

На станцію ОСОБА_1 (станція призначення) вагон з вантажем прибув від 04.08.2015р., де був складений акт загальної форми №412 від 04.08.2015р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду були виявлені заглиблення в вантажі.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції ОСОБА_1 залізниці. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БН 723051/47 від 04.08.2015р., згідно з яким:

·вагон прибув в технічному відношенні справний;

·люка і двері зачинені, витікання вантажу немає;

·заглиблення з лівої сторони по ходу потягу довжиною з 1-го по 7-й люк, шириною 1,5м, глибиною 1м;

·зважування вагону проводилося на 200т тензометричних вагонних вагах одержувача з зупинкою і розчепленням;

·вага нетто зважування вантажу 63100кг (брутто 84400 кг, тари 21300кг), нестача вантажу складає4500кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці в.о. начальника станції, двома комерційними агентами, один з яких старший, з боку одержувача прийомоздавальником.

Вантажоодержувач (ТОВ «ДТЕК Східенерго») зробив переуступний напис на пред'явлення позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Публічному акціонерному товариству «ДТЕК «Павлоградвугілля». Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та печаткою вантажоодержувача - ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з перевезення.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Ст.133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Відповідно до ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій «переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства».

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема, комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 4579,43грн. із розрахунку: 3824кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі для мінерального палива 1,0% (4500кг - 676кг)) х 1197,55грн. (вартість 1т вугілля камяного, зданого до перевезення з ПДВ).

Позивачем заявлена менша сума.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23,26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ м. Павлоград, Дніпропетровська область до Державного підприємства "ОСОБА_1 залізниця" м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 3964,36грн.

Стягнути з Державного підприємства ОСОБА_1 залізниця (83001, м. Донецьк, вул.Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Леніна, 76, ЄДРПОУ 00178353) вартість недостачі вантажу в розмірі 3964,36грн., 1378,00грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 20.04.2016року.

Суддя О.О. Уханьова