Рішення № 57340662, 14.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2016р. Справа № 905/315/15

Суддя господарського суду Донецької області Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”, с. Вовчанка, Донецької області

про стягнення 36 560 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з’явився.

від відповідача: представник не з’явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.04.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу “Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" штрафу в сумі 36 560 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу.

Вказана позовна заява була повернута без розгляду ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2015р. на підставі п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. ухвалу господарського суду Донецької області від 11.06.2015 року по справі №905/315/15 скасовано, справу №905/315/15 передано на розгляд до господарського суду Донецької області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 905/315/15 передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Ухвалою суду від 03.08.2015р. справу №905/315/15 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 25.08.2015р.

Ухвалою суду від 21.08.2015р. провадження у справі №905/315/15 зупинено, у зв'язку з надходженням 21.08.2015р. до господарського суду Донецької області запиту про термінове направлення справи №905/315/15 через надходження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р.

Ухвалою суду від 16.11.2015р. провадження у справі №905/315/15 поновлено, оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження по справі були усунуті. Розгляд справи призначено на 03.12.2015 року.

Ухвалою суду від 23.11.2015р. провадження у справі №905/315/15 зупинено, у зв'язку з надходженням 18.11.2015р., тобто до призначеного часу судового засідання, до господарського суду Донецької області запиту про термінове направлення справи №905/315/15 з підстав надходження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 року, касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/315/15 від 20.07.2015р. залишено без змін.

17.02.2016р. матеріали справи надійшли від Вищого господарського суду України.

У зв’язку з поверненням матеріалів справи з Вищого господарського суду України, закінченням повноважень судді Макарової Ю.В., відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматичний розподіл справи №905/315/15.

За результатами автоматичного розподілу справ від 18.02.2016 року, справу №905/315/15 передано на розгляд судді Мельниченко Ю.С.

Ухвалою суду від 19.02.2016р. справу №905/315/15 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 02.03.2016р. для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2016р. провадження у справі №905/315/15 поновлено, розгляд справи відкладено на 29.03.2016р. Ухвалою суду від 29.03.2016р. розгляд справи відкладено на 14.04.2016р.

Ухвалою суду від 02.03.2016р. клопотання позивача б/н від 02.02.2016р. про заміну Державного підприємства “Придніпровська залізниця” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України, судом було задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дані зазначені у залізничній накладній № 51824167, вагони №№ 56917008, 61298733; залізничній накладній № 51823755, вагон № 56994890; залізничній накладній № 51847176, вагон № 56420482 та комерційних актах РА № 005490/62/605 від 07.12.2014р., РА № 005491/63/606 від 07.12.2014р., РА № 005489/61/604 від 07.12.2014р., РА № 005487/59/601 від 07.12.2014р. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2015р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на дані зазначені у залізничній накладній № 51824167, вагони №№ 56917008, 61298733; залізничній накладній № 51823755, вагон № 56994890; залізничній накладній № 51847176, вагон № 56420482 та комерційних актах РА № 005490/62/605 від 07.12.2014р., РА № 005491/63/606 від 07.12.2014р., РА № 005489/61/604 від 07.12.2014р., РА № 005487/59/601 від 07.12.2014р. Про дату судових засідань 29.03.2016р. та 14.04.2016р. представник позивача був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 16.03.2016р. та 05.04.2016р., однак у засідання суду представника не направив.

Представник відповідача у свою чергу в судовому засіданні 29.03.2016р. заперечував проти задоволення позовної заяви. Про судове засідання 14.04.2016р. відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи від 29.03.2016р., однак у засідання суду представника не направив, вимоги суду не виконав, відзив не надав, про причини неявки суд не повідомив.

29.03.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області відповідач надав клопотання № 28-03/16 від 28.03.2016р. про зменшення розміру штрафу (збитків).

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська” зі станції Кураховка Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, відвантажило на адресу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (надалі – вантажоодержувач), за залізничною накладною № 51824167, у вагонах №№ 56917008, 61298733; за залізничною накладною № 51823755, у вагоні № 56994890; за залізничною накладною № 51847176, у вагоні № 56420482 вантаж – вугілля кам’яне марки г-газове.

При оформленні залізничної накладної №51824167 у вагоні №56917008 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 68 500 кг. та у вагоні №61298733 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69 200 кг.

При оформленні залізничної накладної №51823755 у вагоні №56994890 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69 700 кг.

При оформленні залізничної накладної №51847176 у вагоні №56420482 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 68 300 кг.

В накладній також відображено, що вантаж у вологому стані (не менше 10%). Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.

Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56420482 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1434 від 07.12.2014р.

За результатами контрольної перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №005487/59/601 від 07.12.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №56420482 на справних 150-тонних вагонних вагах (держ. повірка 28.11.2014р.) станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 85 300 кг., тара по документу 22 300 кг., нетто 63 000 кг., що більше ваги зазначеної в документі на 5 300 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче бортів 0,2м., трапецієвидна, без виїмок та заглиблень, перевірити маркування не має можливості через сніжний покров. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не має, технічно справний.

Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №1434 від 07.12.2014р., складений станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Крім того, на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №61298733 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1436 від 07.12.2014р.

За результатами контрольної перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №005489/61/604 від 07.12.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №61298733 на справних 150-тонних вагонних вагах (держ. повірка 28.11.2014р.) станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 84 900 кг., тара по документу 23 500 кг., нетто 61 400 кг., що більше ваги зазначеної в документі на 7 800 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче бортів 0,2м., трапецієвидна, без виїмок та заглиблень, перевірити маркування не має можливості через сніжний покров. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не має, технічно справний.

Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №1436 від 07.12.2014р., складений станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Крім того, на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56917008 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1437 від 07.12.2014р.

За результатами контрольної перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №005490/62/605 від 07.12.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №56917008 на справних 150-тонних вагонних вагах (держ. повірка 28.11.2014р.) станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 84 600 кг., тара по документу 22 400 кг., нетто 62 200 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 6 300 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче бортів 0,2м., трапецієвидна, без виїмок та заглиблень, перевірити маркування не має можливості через сніжний покров. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не має, технічно справний.

Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №1437 від 07.12.2014р., складений станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Крім того, на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56994890 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1438 від 07.12.2014р.

За результатами контрольної перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №005491/63/606 від 07.12.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №56994890 на справних 150-тонних вагонних вагах (держ. повірка 28.11.2014р.) станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 84 900 кг., тара по документу 21 000 кг., нетто 63 900 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 5 800 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче бортів 0,2м., трапецієвидна, без виїмок та заглиблень, перевірити маркування не має можливості через сніжний покров. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не має, технічно справний.

Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №1438 від 07.12.2014р., складений станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційні акти РА №005487/59/601 від 07.12.2014р., РА №005489/61/604 від 07.12.2014р., РА №005490/62/605 від 07.12.2014р., РА №005491/63/606 від 07.12.2014р. підписані належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно технічного паспорту ваг №6 станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 29.09.2006р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 28.11.2014р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи “Маса вантажу, визначена відправником, кг” та “Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом – комерційними актами РА №005487/59/601 від 07.12.2014р., РА №005489/61/604 від 07.12.2014р., РА №005490/62/605 від 07.12.2014р., РА №005491/63/606 від 07.12.2014р.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірних вагонах складає 1 828 грн. 00 коп., заявлений штраф до стягнення у розмірі 36 560 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Норма надлишку у вагоні № 56917008 становить 137 кг., виявлений надлишок - 6 300 кг. Норма надлишку у вагоні № 56994890 становить 139,4 кг., виявлений надлишок - 5 800 кг. Норма надлишку у вагоні № 61298733 становить 138,4 кг., виявлений надлишок - 7 800 кг. Норма надлишку у вагоні № 56420482 становить 136,6 кг., виявлений надлишок - 5 300 кг.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Відповідач у клопотанні № 28-03/16 від 28.03.2016р., посилаючись на важке фінансове становище підприємства, просив суд зменшити розмір штрафу (збитків) на 75% до розміру 9 140 грн. 00 коп.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оцінивши доводи сторін та надані докази, враховуючи, що відповідач не довів необхідності зменшення розміру нарахованого штрафу саме на 75%, не надав належних доказів щодо підтвердження важкого фінансового становища підприємства та дії відповідача загрожували безпеці на залізничному транспорті, а також беручи до уваги правомірність нарахування штрафу, суд відмовляє у проханні відповідача.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; ст. 551, ч. 2 ст. 908, ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; ст. 233, ч. 1, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська” (код ЄДРПОУ 33959754, місцезнаходження – 85621, Донецька обл., Мар'їнський район, село Вовчанка, вулиця Нагорна, будинок 1А) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження – 03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237, місцезнаходження – 49602, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 36 560 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 14.04.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2015р.

Суддя Ю.С. Мельниченко