Рішення № 57340369, 05.04.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/776/16

Справа №754/14892/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути на свою користь з ОСОБА_2: 1) Грошову суму у розмірі 25887,27 грн., в якості грошової компенсації за знецінення легкового автомобіля марки "Хюндай Гетц", 2006 року випуску.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 легковий автомобіль марки "Хюндай Гетц", синього кольору, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, як рухоме майно набуте під час шлюбу.

У судове засідання сторони, повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явились.

Представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання відповідач, повідомлений по судове засідання, не з'явився, звернувшись до суду з заявою про відкладення слухання справи, надавши письмові заперечення, в яких відповідач зазначає, що оскільки вона є пенсіонеркою, то борг виплачувала по 1000,00 грн. щомісячно, та 19.06.2015 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі сплатою боргу, проте будь-яких доказів на підтвердження поважних причин неявки у судове засідання та закриття виконавчого провадження не надав.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Розглянувши заяву представника відповідача, враховуючи строки розгляду справи, дослідивши повідомлення про неявку, суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання Деснянського районного суду м. Києва, призначене на 11.00 годину, відбулося без поважної причини.

На підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 лютого 2012 року легковий автомобіль марки "Хюндай Гетц", 2006 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, було визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як рухоме майно набуте під час шлюбу (а.с. 9-13).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто грошову суму в розмірі 28283,00 грн., в якості грошової компенсації 1/2 частини вартості легкового автомобіля марки "Хюндай Гетц", синього кольору, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1; припинено право сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на цей легковий автомобіль та визнано за ОСОБА_2 право власності на нього (а.с. 14-16).

Судом було встановлено, що станом на 30 липня 2013 року вартість вищезазначеного автомобіля складає 60566,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення суду набрало законної сили 07.07.2014 року.

Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції 08.08.2014 року було відкрито виконавче провадження №44310671 про примусове виконання виконавчого листа №2-1499/14 виданого 23.07.2014 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 коштів у розмірі 28283,00 грн.

У вказаний державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду - до 15.08.2014 року, відповідач судове рішення не виконала.

Станом на 09 серпня 2015 року вартість вищезазначеного автомобіля складає 108340,55 грн., відповідно вартість 1/2 його частини - 54170,27 грн., а тому знецінення його вартості у розмірі 25887,27 грн. - заподіяна позивачу майнова шкода, внаслідок невиконання відповідачем рішення суду, має бути компенсована позивачу відповідачем.

У своїх запереченнях ОСОБА_2, зазначила, що після одержання нею постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, особисто звернулася до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Києва з проханням стягувати присуджену судом суму з її єдиного виду грошового забезпечення - пенсії. Не отримавши відповіді на свою заяву, розпочала виплачувати борг по 1000,00 грн. щомісячно, що підтверджується квитанціями (а.с. 36-39).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції 04.06.2015 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з направленням за належністю до іншого відділу ДВС відповідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У Цивільному Кодексі України під збитками розуміється грошове вираження майнової шкоди, завданої порушенням цивільному майновому благу або інтересу.

Відповідно ч.ч. 1, 3 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодування потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.

Збитки можуть бути у вигляді реальних збитків і упущеної вигоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, з боку відповідача суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення проти позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 60, 88, 169, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 25887,27 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Петріщева І.В.