Постанова № 57339608, 07.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року (о 17 год. 15 хв.) Справа № 808/654/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представників позивача Ткач Д.М., Білець І.І., Бродецької Т.В.,

представника відповідача Іванченко Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацької феросплавної компанії»

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмацької феросплавної компанії» (далі - ТОВ «Токмацька феросплавна компанія», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - Департамент, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача, що виразились у складанні 27.01.2016 припису №5 про усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

визнати протиправними дії відповідача, що виразились у складанні 09.02.2016 припису №6 про усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

визнати протиправною та скасувати постанову від 08.02.2016 №8/1008-22.2/290 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності на позивача по п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» у сумі 13 780,00 грн., яку виніс головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області у Запорізькій області ОСОБА_5;

визнати протиправною та скасувати постанову від 18.02.2016 №9/1008-22.2/413 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності на позивача по п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» у сумі 13 780,00 грн., яку виніс головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області у Запорізькій області ОСОБА_6.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях до позову (вх. №8869), а також додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначають, що до кінця 2016 року діє мораторій, передбачений пунктом 3 розділу ІІ Закону України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» на проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік. Перевірки можуть здійснюватись виключно тільки з дозволу КМУ за заявою самого суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Також пояснюють, що посадові особи відповідача 26.01.2016 здійснили виїзд з метою проведення позапланової перевірки ТОВ «Токмацької феросплавної компанії», однак відповідача до об'єкту перевірки допущено не було. Вказують, що посадовими особами Департаменту всупереч вимогам пункту 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю акти про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій складені не були. Натомість 10.02.2016 поштою на адресу позивача надійшов акт перевірки де зазначено, що нібито технічний директор позивача ОСОБА_7 відмовився від підпису, що не відповідає дійсності. Крім того, вказують на той факт, що відповідно до листа від 28.01.2016 №1008-22.2/200 розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності відбувся 08.02.2016 о 10 год. 00 хв., однак позивачем вказаний лист отримано лише 10.02.2016 і було позбавлене можливості участі та захисті своїх прав під час розгляду протоколу. Вважають, що за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення позапланової перевірки, а тому результати такої перевірки та висновки про виявлені під час її проведення порушення не можуть породжувати для позивача юридичних наслідків, зокрема, у вигляді прийняття суб'єктом владних повноважень будь-яких рішень. На підставі вищевикладеного, просять адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 15.03.2016 №1008-22.6/653. Зокрема, пояснює, що підставою для здійснення позапланової перевірки позивача було звернення Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо об'єкта будівництва. Вказує, що в порушення п.1 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ТОВ «Токмацькою феросплавною компанією» не допущено посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва для здійснення перевірки, про що було складено відповідні акти, з якими ознайомлено позивача, від отримання та підпису акту останній відмовився. Крім того, позивачу було видано припис від 27.01.2016 №5 та від 09.02.2016 №6 про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано позивача забезпечити доступ на об'єкт будівництва для здійснення перевірки та складено відповідні протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке визначена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Зазначає, що акт перевірки, протоколи та приписи завчасно направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням. Щодо оскаржуваних постанов вказує, що на виконання покладених обов'язків та за результатами розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором Департаменту було винесено постанови про накладення на позивача штрафів у розмірі 13 780,00 грн. Вважає також хибним посилання позивача на дію мораторію на здійснення перевірок, передбачений пунктом 3 розділу ІІ Закону України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», оскільки вимоги вищезазначеної норми закону не поширюється на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Ураховуючи вищевикладене, вважає, що перевірка дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства проведена з дотриманням норм діючого законодавства, а спірні приписи та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірними, у зв'язку із чим просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» (ідентифікаційний код 33913835) зареєстровано як юридична особа 15.11.2005 виконавчим комітетом Токмацької міської ради Запорізької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00 №538462.

На підставі звернення через урядову гарячу лінію громадянина ОСОБА_8, яке надійшло листом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 24.12.2015 №07/07-2/1328, наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 та направлення від 20.01.2016 №31, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ОСОБА_5 було здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки на об'єкті ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» за адресою вул. Куйбишева, буд. 59-а, м. Токмак, Запорізька область.

Разом з тим, до перевірки посадову особу відповідача допущено не було, про що останніми складено акт від 26.01.2016 №б/н про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Від підписання вказаного акту представник позивача - технічний директор ОСОБА_7 відмовився, про що здійснено відповідну відмітку в акті.

Крім того, у зв'язку з недопущенням відповідача до проведення перевірки головним інспектором Департаменту 27.01.2016 винесено припис №5 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому міститься вимога у термін до 09.02.2016 допустити посадових осіб Департаменту на територію експериментального цеху для здійснення позапланової перевірки.

Також 27.01.2016 відповідачем складено протокол №б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначено, що відповідальність за виявлені правопорушення передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. 08.02.2016 у приміщенні Департаменту.

Супровідним листом від 28.01.2016 №1008-22.2/200 вищевказані акт, припис та протокол направлені на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» поштою та отримані адресатом 10.02.2016, про що свідчить інформація з офіційного сайту Укрпошти та підтверджено представником позивача.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем 08.02.2016 винесено постанову №8/1008-22.2/290 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення, передбачене п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення містобудівної діяльності» у розмірі 13 780,00 грн.

09.02.2016 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 та направлення від 08.02.2016 №55, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ОСОБА_6 було здійснено виїзд на об'єкт ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» з метою проведення перевірки виконання вимог припису №5 від 27.01.2016.

Однак, до перевірки посадову особу відповідача допущено не було, у зв'язку із чим останніми у присутності юристу позивача Білець І.І. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2016. Акт підписано представником позивача із зауваженнями, примірник акта отримано, про що свідчать відмітки у відповідних графах вказаного Акту.

Крім того, у зв'язку з недопущенням відповідача до проведення перевірки головним інспектором Департаменту 09.02.2016 винесено припис №6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому міститься вимога 22.02.2016 з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. допустити посадових осіб Департаменту на об'єкт ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» за адресою вул. Куйбишева, буд. 59-а, м. Токмак, Запорізька область для проведення позапланової перевірки.

Також 09.02.2016 відповідачем складено протокол №б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначено, що відповідальність за виявлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. 18.02.2016 у приміщенні Департаменту.

Супровідним листом від 10.02.2016 №1008-22.2/332 вищевказані припис та протокол направлені на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 15.02.2016, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

18.02.2016 на адресу Департаменту надійшли пояснення позивача по справі про правопорушення, у яких просив закрити провадження по справі відносно посадових осіб ТОВ «Токмацька феросплавна компанія».

Проте, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем 18.02.2016 винесено постанову №9/1008-22.2/413 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення, передбачене абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення містобудівної діяльності» у розмірі 13 780,00 грн. Копію постанови одержав представник за довіреністю ОСОБА_9 18.02.2016, про що свідчить його підпис у відповідній графі вказаного рішення.

Вважаючи дії відповідача щодо складання приписів №5, №6, а також прийняті відповідачем постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності на позивача протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

У відповідності із частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений не більше ніж на два робочих дні (пункт 7 Порядку № 553).

Як зазначено вище, відповідачем видано направлення на проведення перевірки відповідно до наказу ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та на підставі звернення через урядову гарячу лінію громадянина ОСОБА_8, а також припису про усунення порушень вимог містобудівного законодавства.

Отже, на думку суду, у відповідача існували законні підстави для здійснення позапланового заходу контролю.

Частиною четвертою статті 41 Закону № 3038-VІ та пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема:

безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Тобто, за умови дотримання процедури призначення перевірки та оформлення документів, що їй передують, посадові особи органів архбудконтролю мають право безперешкодного доступу до об'єктів.

ТОВ «Токмацька феросплавна компанія» не допущено посадових осіб органу державної архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки та не надано необхідну для проведення перевірки документацію. Дана обставина представником позивача у судовому засіданні не заперечувалася.

Відповідно до пунктів 16 - 21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що 26.01.2016 посадовою особою відповідача складено акт про недопущення посадових осіб Департаменту на об'єкт для виконання покладених на них функцій, а 27.01.2016 - припис №5 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які завчасно направлені рекомендованим листом з повідомленням на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія».

У подальшому 09.02.2016 позивачем повторно не допущено посадову особу Департаменту до проведення перевірки, чим самим не виконано припис про усунення порушень, у зв'язку із чим відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який вручено уповноваженому представнику позивача.

Крім того, у зв'язку з недопущенням відповідача до проведення перевірки головним інспектором Департаменту 09.02.2016 винесено припис №6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які направлені поштою на адресу ТОВ «Токмацька феросплавна компанія», про свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим твердження позивача на протиправність дій відповідача під час складання приписів №5 та №6 про усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині скасування постанов про накладення на позивача штрафу у сфері містобудівної діяльності на підставі частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частинами другою та третьою статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Частиною шостою статті 2 Закону № 208/94-ВР встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

2) недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

При цьому, за приписами статті 3 Закону № 208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, від імені яких мають право накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Крім того, згідно із пунктами 4, 6, 16, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, положеннями наведених вище нормативно-правових актів закріплено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів під час перевірки, а також обов'язок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки та відповідальність суб'єктів містобудування за недопущення та невиконання приписів.

Судом встановлено, що головним спеціалістом Департаменту винесено постанову №8/1008-22.2/290 від 08.02.2016 про накладення на позивача штрафу у розмірі 13 780,00 грн. за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Постановою від 18.02.2016 №9/1008-22.2/413 на позивача накладено штраф у розмірі 13 780,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР, яке полягало у невиконанні припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов та застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР, оскільки така відповідальність застосована до позивача - суб'єкта містобудування, який зобов'язаний дотримуватись вимог вказаного Закону, в тому числі допускати посадових осіб до проведення перевірки та виконувати обов'язкові до виконання приписи інспекторів.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що акт, припис та протокол отримано 10.02.2016, тобто вже після розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (була призначена на 10 год. 00 хв. 08.02.2016) суд вказує, що згідно із пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Стосовно посилання представника позивача на встановлені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII обмеження на проведення у 2015 - 2016 роках перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, а саме, що такі перевірки проводяться виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, або за рішенням суду, або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що нормами Закону №71-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України, а тому обмеження щодо проведення перевірок встановлені виключно органам державної фіскальної служби. Отже, суд вважає, що приписи частини третьої Прикінцевих положень Закону № 71-VIII не поширюється на органи державного архітектурно-будівельного контролю щодо проведення ними перевірок з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно із частинами першою, другою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції, чинній з 01.09.2015, далі - Закон № 3674-VІ) передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами частин першої та другої статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою абр фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з січня у сумі 1 378,00 грн.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VІ за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у адміністративному позові ТОВ «Токмацької феросплавної компанії» об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 5 512,00 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивачем додано платіжні доручення від 18.02.2016 №450, №451, від 22.02.2016 №452, №453, з яких вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 890,00 грн.

Частиною другою статті 7 Закону № 3674-VІ встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті (зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом), судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, позивачу необхідно повернути з Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Токмацька феросплавна компанія» з Державного бюджету України частину судових витрат у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривен).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак