Рішення № 57339217, 22.04.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/812/16-ц

Провадження № 2/163/142/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

22 квітня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2, який мотивувала тим, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем, у них народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки подружні відносини між ними не склалися, їх шлюб було розірвано в судовому порядку 22.02.2016 року. Після розлучення, неповнолітня донька залишилась проживати разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні, а відповідач, зі своєї сторони, будь-якої матеріальної допомоги в утриманні доньки не надає, хоча має таку можливість, оскільки, незважаючи на те, що постійного місця роботи не має, періодично працює різноробочим на сезонних роботах, у зв'язку з чим має нерегулярний мінливий дохід. З досягненням певного віку у доньки зросли потреби в її утриманні, зокрема, на придбання одягу, взуття, продуктів харчування тощо. В добровільному порядку брати участь в утриманні доньки відповідач не бажає, тому позивач просила стягувати з останнього аліменти на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 50 гривень щомісячно, починаючи від дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання сторони не з'явились.

Позивач подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань щодо суті позову та процедури його розгляду, в тому числі про відкладення, не подав.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.11.2004 року по 09.03.2016 року, який розірвано рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 22.02.2016 року, що стверджується його копією (а.с.4-5).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 03.05.2006 року Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області (а.с.8).

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, так і стан здоров'я та матеріальне становище стягувача та платника, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Неповнолітня донька сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що не заперечено відповідачем та підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб, виданою Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області 22.02.2016 року за №122, з якої слідує, що ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 хоча й зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 тобто по місцю проживання відповідача, однак фактично проживають АДРЕСА_2 (а.с.9).

Копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №147863 від 15.10.2015 року стверджено, що позивачу - ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання на строк до 01.10.2017 року та, у зв'язку із цим їй протипоказана важка фізична праця (а.с.10).

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивач стверджує, що відповідач постійного місця роботи не має, однак отримує мінливий, нерегулярний дохід, при цьому, протилежного судом у справі не встановлено, тому у справі вбачаються підстави для стягнення з останнього аліментів в твердій грошовій сумі.

Доказів існування обставин, які істотно обмежують працездатність відповідача, наявність у нього зобов'язань по утриманню інших осіб, а також існування інших обставин, які мають істотне значення для вирішення справи, у справі немає, що дозволяє зробити висновок про спроможність останнього сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 50 грн. щомісячно.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 50 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - з 22 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 50 (п'ятдесяти) гривень щомісячно, починаючи з 22 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі 50 (п'ятдесят) гривень допустити до обов'язкового негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любомльський районний суд Волинської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: суддя А.Л.Гайдук