Вирок № 57338551, 21.04.2016, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/241/16-к

провадження № 1-кп/624/31/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 21 квітня 2016 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В., за участі секретаря Проскурні Л.М.. прокурора Ємельянової М.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за яким

ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Чапаєве (Слобожанське) Кегичівсь кого району Харківської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1, засуджений 18.11.2015р. цим же судом за ч.3 ст. 185 КК до 3 років п/в з іспитовим строком 1 рік, обвинувачується за ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17.01.2016 року, приблизно в 6 год. 30 хв., ОСОБА_1, умисно, таємно, повторно, з корисли вих спонукань, через огорожу проник до замкненого та охоронюваного господарського двору ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, звідки викрав совкову лопату, вила, сапу, та металеву драбину, спричинивши матеріальну шкоду в сумі 331 грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, шляхом проникнення у сховище.

У судовому засіданні прокурор обвинувачення підтримала, обвинувачений винуватим себе визнав повністю, дати показання погодився.

З'ясувавши думку учасників провадження, відсутність заперечень, суд, згідно зі ст.349 КПК, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, та обмежити його допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням документів щодо особи обвинуваче ного, речових доказів, процесуальних витрат. Встановлено, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, наслідки їм зрозумілі.

У суді обвинувачений викладені в обвинуваченні обставини підтвердив, пояснив, що дійсно переліз через замкнену хвіртку до огородженого сусідського двору, собака на нього не гавкала, він забрав лопату, сапку, вила та драбину, перекинув їх назовні, а потім виніс і продав, гроші витратив на продукти харчування. Був тверезий, у вчиненому щиро розкаюється, усе викрадене повернуто.

Потерпілий пояснив, що викрадене майно зберігалось на території господарського двору. Цей двір призначений для зберігання інструментів та інших речей, мав суцільну огорожу вище людського зросту, усередині територія охоронялась собакою, хвіртку він замикав на навісний замок. Викрадене повернуте, претензій до обвинуваченого має.

Судом досліджені документи про особу обвинуваченого, стан здоров'я, судимість за ч.3 ст.185 КК, згідно з вироком суду від 18.11.2015р. (покарання не відбуте, судимість не погашена), про склад сім'ї, посередня характеристика за місцем проживання, висновок експертизи щодо вартості викраденого майна, постанова про визнання речових доказів та їх повернення працівниками поліції з відповідною розпискою тощо.

Документи сумнівів у достовірності не викликали, викладені в них відомості мають значення для встановлення фактів і обставин провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється як належний та допустимий, а всі у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає обвинувачення доведеним.

Інкриміноване діяння мало місце, містить склад кримінального правопорушення: обвинувачений умисно (усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своєї дії), таємно (за відсутності інших осіб), з корисливих спонукань, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом проникнення в огороджений, замкнений та охоронюваний собакою господарський двір, вчинив крадіжку чужого майна. Зазначені обставини є ознаками сховища згідно з абз.7 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6.11.2009 року.

Отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, за інкримінованими обвинуваченням і підтриманими у засіданні ознаками повторності та проникнення у сховище.

ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього правопорушення і підлягає покаранню.

Згідно зі ст.12 КК, дане правопорушення є тяжким злочином.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою обвинуваченого під час провадження.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК, рецидив злочинів не враховується і виключається як обтяжуюча обставина, оскільки, утворює одночасно повторність, яка врахована і підтримана обвинуваченням в якості кваліфікуючої. Такий висновок відповідає п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.06.2010р. №7, а також практиці по розгляду справ даної категорії за ч.3 ст.185 КК як цього суду (ухвала від 14.04.2011р. у справі №5-502км11), так і апеляційного суду Харківської області (ухвала від 05.04.2016р., у справі №627/546/15-к).

Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, суд бере до уваги тяжкість злочину, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих, а також інші його обставини,скоєння під час іспитового строку за попереднім вироком суду від 18.11.2015 року, сприяння у поверненні викраденого майна, його перелік, кількість та вартість у межах пред'явленого обвинувачення, суд призначає покарання у виді реального позбавлення волі, із застосуванням правил ч.ч.1-4 ст.71 КК щодо призначення покарання за сукупністю вироків, та урахуванням ч.3 ст.78 КК України.

З огляду на наведене, суд вважає таке покарання єдино можливим для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не застосовувався, клопотання з цього приводу під час судового розгляду у порядку ч.1 ст.331 КПК України не подавались. Арешт на майно не накладався, цивільний позов не заявлено.

Доля речових доказів, у зв'язку із поверненням власнику, вважається вирішеною.

Процесуальні витрати - вартість експертизи у справі в сумі 245,52 грн., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

За правилами ч.1 ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 18.11.2015р. (3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік).

Остаточно, згідно з ч.1-4 ст.71 КК, при складанні покарань за сукупністю обох вироків, приз начити - 3 роки 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Початок строку відбування покарання відраховувати з часу приведення вироку до виконання, після набрання ним законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) процесуальні витрати - вартість експертизи у справі в сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 52 коп. на користь держави (р/р 31419544700005, банк 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через цей районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення, і набирає законної сили: при не поданні скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання - після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя С.В. Криворотов