Ухвала суду № 57338401, 20.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3852/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/491/К/16 інстанції -Чайкіна О.В.

Категорія 25 (1) Доповідач - Л.В. Михайлів

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.,

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар - Петренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у порядку регресу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі - ПАТ «Страхова компанія «Країна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 25 липня 2014 року відповідач ОСОБА_2, керуючи забезпеченим автомобілем НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху (надалі - ПДР), внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль "ВАЗ 21099", д/н НОМЕР_3. Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 серпня 2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП). В наслідок дорожньо- транспортної пригоди автомобіль "ВАЗ 21099", д/н НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження. На момент ДТП між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Країна» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за збиток заподіяний при експлуатації забезпеченого автомобіля НОМЕР_1 № АС/9322549 від 14.01.2014 року. За заявою потерпілої особи ОСОБА_3 ПАТ «Страхова компанія «Країна» сплатила йому страхове відшкодування в сумі 37 308,84грн. Посилаючись на те, що страхувальник ОСОБА_2 не повідомив ПАТ «Страхова компанія «Країна» про страховий випадок в передбачений законом строк, страхова компанія набула право вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу .

Враховуючи, зазначене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 37 308,84 грн. та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Страхова компанія «Країна» відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «Країна», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Зокрема, на думку апелянта суд першої інстанції у супереч нормам діючого законодавства, прийшов до хибного висновку що сам факт не повідомлення відповідачем страховика про страховий випадок на протязі трьох днів після ДТП не є підставою для стягнення з нього в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування. Так, зазначений висновок суду спростовується нормами ст. ст. 33,38 Закону України «про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі, тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Судом встановлено, що 25 липня 2014 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на автомобільній дорозі Одеса-Мелітополь, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_4.

Транспортний засіб Daewoo Lanos, д/н НОМЕР_4, яким керував відповідач, застраховано згідно з полісом № АС/9322549 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , укладеним 14 січня 2014 року між ПАТ «Страхова компанія «КРАЇНА» та ОСОБА_2 (а.с.9 зворот).

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 серпня 2014 року (справа № 658/3466/14-п) відповідача у справі - ОСОБА_2, - визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 425 грн.(а.с.6).

Згідно з ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно матеріалів цивільної справи, у зв'язку з настанням страхового випадку, ОСОБА_5, від імені та в інтересах ОСОБА_4, звернувся до ПАТ "СК "Країна" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 3, 14).

Позивачем, як страховиком, складено страховий акт № 07/33729/3.2.29, здійснено розрахунок страхового відшкодування, проведено оцінку завданих збитків (а.с. 10-13, 14 зворот).

Зазначена вище подія була визнана страховою та відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту та умов Договору страхування № АС/9322549 від 14.01.2014 року, розмір страхового відшкодування склав 37 308,84грн. та який ПАТ "СК "Країна" сплатив постраждалій особі ОСОБА_3, для проведення відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, що також підтверджується платіжним дорученням (а.с.15).

ОСОБА_2 з повідомленням про настання страхового випадку до страховика не звертався.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт неповідомлення відповідачем, у встановлений законом строк, страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення про стягнення зі страхувальника страхового відшкодування в порядку регресу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком.

При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В силу ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін у статтю 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку з чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

За обставин справи, про настання ДТП страховик був повідомлений потерпілою особою, яка в своїй заяві вказала номер страхового полісу відповідача і за заявою якої позивач добровільно виплатив страхове відшкодування. Отже всі обставини ДТП були з'ясовані страховиком, зазначена подія була визнана страховою, встановлена вартість страхового відшкодування і яке в свою чергу було добровільно виплачено позивачем потерпілій особі.

Обов'язок повідомлення про ДТП установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

У даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в ДТП, яке сталося 25 липня 2014 року, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач - страховик за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування - матеріальний збиток, - особі, що постраждала внаслідок ДТП за участі забезпеченого транспортного засобу - ОСОБА_4

Тому сам по собі факт неповідомлення саме відповідачем страховика а повідомлення страховика потерпілою особою про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке у своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16.09.2015 року № 6-284цс15, яка є обов'язковою для суду при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується, що з вказаних підстав суд обґрунтовано відмовив у стягненні з ОСОБА_2 на користь ПАТ "СК "Країна" 37308,84 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Обставин, які б спростовували висновки суду щодо цього апеляційна скарга не містить, а тому доводи апеляційної скарги, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П.Барильська

І.Є. Ляховська