Рішення № 5733750, 27.03.2008, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-874/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Демченко О.М.

при секретарі - Гресько О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до автотранспортного підприємства 15142, за участю третьої особи ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до автотранспортного підприємства 15142 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.

26 жовтня 1995 року позивачка ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 на своєму автомобілі „Москвич 2140", державний номер НОМЕР_1 рухалися в напрямку вул. Старомиколаївській в м. Одесі, де сталося зіткнення з автобусом „ЛІАЗ 677", державний номер 74-69 ОД, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить автотранспортному підприємству 15142.

Згідно з довідкою ДАІ від 17.11.1995 року, винним в порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, визнано ОСОБА_2, який не витримав безпечну дистанцію, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР України.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2004 року ОСОБА_2 було засуджено згідно ст. 215 КК України на два роки позбавлення волі без втрачання права керування транспортними засобами. ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання із випробувальним строком на один рік, був застосований п. „б" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 24.07.1998 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась з вини ОСОБА_2, позивачці були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми в формі травми-струсу головного мозку, ускладненого посттравматичним арахноїдитом, гіпертензіонно-лікворним, епілептичним та психоорганічними синдромами з рідкими епілептичними припадками, розвитком атрофії зорового нерву правого ока з падінням гостроти зору нижче діоптрій, пост травматичною косоокістю.

Згідно висновку комісійної експертизи № 158 між виявленими пошкодженнями (з їх ускладненнями) та дорожньо-транспортною пригодою яка мала місце 26.10.1995 року існує прямий причинний зв'язок.

В зв'язку з тяжкими тілесними пошкодженнями стан здоров'я ОСОБА_1 різко погіршився, позивачка до теперішнього часу потребує медичної допомоги. Після аварії втратила здатність працювати та вимушена була витрачати значні суми грошей на лікування та відповідне харчування.

31 жовтня 1995 року була проведена рентгеноскопія в ОПНД 10 листопада 1995 року в санаторії „Лермонтовський" позивачці було проведено обстеження головного

мозку. В зв'язку з погіршенням стану здоров'я обстежувалася в Одеському медичному інституті ім. Пирогова на кафедрі нервових хвороб.

За станом здоров'я позивачка стала частіше викликати швидку медичну допомогу, вимушена була користуватися послугами клініки „Інто-Сана". Всього за медичне страхування та обслуговування в клініці ОСОБА_1 сплатила 11753 гривень.

Також, в зв'язку з лікуванням після ДТП позивачкою було придбано ліків на значну суму. В фірмі „Лекраст" 20.05.1996 року було придбано ліків на суму 575,69 доларів США, що становить 11048,13 грн. по курсу НБУ. Ці ліки були призначені для лікування позивачки, про що свідчить відповідний запис в амбулаторній картці.

В зв'язку зі станом здоров'я після ДТП позивачка проходила лікування в центрі Порошина, за що сплатила 6875 грн., з врахуванням індексації - 8908 грн. та в центрі Єлісєєвої, де сплатила 2250 грн., з урахуванням індексації - 4898 грн. Для обстеження та лікування позивачка вимушена була придбати санаторну путівку до санаторію „Лермонтовський", за що нею було сплачено 1675 грн., що з урахуванням індексації на сьогодні становить 2160 грн. За томографію 11.06.1997 року було сплачено 318 грн. 88 коп. та обстеження головного мозку 63 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці було завдано також матеріальну шкоду в зв'язку з пошкодженням їх з чоловіком автомобілю „Москвич 2140", д/н НОМЕР_1. Згідно висновків лабораторії експертних досліджень розмір завданої пошкодженням автомобілю шкоди складає 3370 грн. З урахуванням індексації - 12895 грн. Оплата за проведення експертизи 264 грн. Чоловік позивачки самостійного позову щодо відшкодування шкоди за пошкодження автомобілю не заявляв, у 2001 році він помер.

За лікування в ОПНД позивачкою було сплачено 9330 грн. з урахуванням індексації.

Протягом всього часу лікування позивачка втратила на придбання ліків та препаратів 228975 грн., однак в матеріалах справи є документи, що підтверджують тільки 57319 грн.

За послуги адвоката в зв'язку з судовим розглядом справи, позивачка сплатила 1320 грн., з урахуванням індексації 1743.

Відповідно з висновком дієтолога позивачці рекомендовано дієтичне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами, необхідними для нормального функціонування центральної нервової системи. Відповідно з довідкою санаторію „Лермонтовський", вартість набору продуктів для такої дієти складає 25,20 грн. на добу. Таким чином позивачкою було витрачено на дієтичне харчування (365x11x25,20) 101178 грн. В 2007 році вартість раціону змінилася і відповідно з довідкою санаторію „Лермонтовський" складає 40 грн., таким чином вартість дієтичного харчування за останній рік складає 14600 грн.

Всього позивачці було завдано матеріальної шкоди, яка підтверджується відповідними документами, довідками, квитанціями та касовими чеками, які знаходяться в матеріалах справи, складає 236478 грн. 01 коп.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 була визнана комісією МСЄК інвалідом другої групи безстроково, втратила працездатність. З часу ДТП у позивачці постійні головні болі, трапляються епілептичні припадки, погіршилась пам'ять, зір, самопочуття. Вказана дорожньо-транспортна пригода суттєво змінила в гіршу сторону звичайний стан життя позивачки, вона весь час знаходиться у нервовому стресовому стані, відчуває біль та переносить страждання, що також пов'язано з поведінкою відповідача, який ухиляється від виконання обов'язку по відшкодуванню шкоди позивачки.

За таких обставин позивачка також просить стягнути з відповідача на її користь заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінює в 600 000 грн.

Представник автотранспортного підприємства 15142 у судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав тільки в частині відшкодування шкоди за пошкодження автомобілю „Москвич 2140", д/н НОМЕР_1, без урахування індексації

тобто в сумі 3370 грн. В інших частинах представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, а також надав заперечення на позов.

Третя особа по справі ОСОБА_2 у судовому засіданні вказував, що винним в дорожньо-транспортній пригоді він себе зовсім не вважає, в зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивачки необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення представника відповідача та ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в справі докази та висновки експертів, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

26 жовтня 1995 року позивачка ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 на автомобілі „Москвич 2140", державний номер НОМЕР_1 рухалися в напрямку вул. Старомиколаївській в м. Одесі, де сталося зіткнення з автобусом „ЛІАЗ 677", державний номер 74-69 ОД, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить автотранспортному підприємству 15142. Дані обставини сторонами по справі не заперечувалися і не потребують доказування у відповідності до вимог ЦПК України.

20.02.1997 року за клопотанням представника АТП 15142 на підставі ухвали

Малиновського районного суду м. Одеси, Одеським обласним бюро медичної

експертизи була проведена судова-медична експертиза ОСОБА_1

Згідно висновку експерта №3068/60, у ОСОБА_1 мала місце закрита черепно-мозкова травма в формі травми-струсу головного мозку, ускладненого посттравматичним арахноїдитом, гіпертензіонно-лікворним, епілептичним та психоорганічними синдромами з рідкими епілептичними припадками, розвитком атрофії зорового нерву правого ока з падінням гостроти зору нижче діоптрій, пост травматичною косоокістю, катарактою. Дана травма могла бути спричинена 26.10.1995 року дією тупих предметів, якими могли бути внутрішні частини салону автомобілю який рухався. ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування в зв'язку з наслідками зазначеної травми (том 1 а.с. 86-93).

11.05.1998 року у відношенні водія ОСОБА_2 було порушено

кримінальну справу за ст. 215 ч. 2 КК України по факту заподіяння тяжких тілесних

ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.10.1995

року.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 215 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року), як порушення правил безпеки руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2004 року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні злочину, передбаченому ст. 215 ч. 2 КК України і було призначене покарання у вигляді двох років позбавлення волі без втрачання права керування транспортними засобами, (том 1 а.с. 118-121).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 лютого 2004 року вказаний вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2004 року у відношенні ОСОБА_2 був залишений без змін (том 1 а.с. 122).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питання, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

По даній справі неодноразово проводилися автотехнічні експертизи. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2007 року по справі також була призначена судова медична експертиза.

Як вбачається з висновку експерта № 158, у ОСОБА_1 були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі травми-струсу головного мозку, ускладненого посттравматичним арахноїдитом, гіпертензіонно-

лікворним, епілептичним та психоорганічними синдромами з рідкими епілептичними припадками, розвитком атрофії зорового нерву правого ока з падінням гостроти зору нижче діоптрій, пост травматичною косоокістю, катарактою.

Між виявленими ушкодженнями та дорожньо-транспортною пригодою 26.10.1995 року є прямий причинний зв'язок. Будь яких об'єктивних даних про наявність причинного зв'язку між відмовою ОСОБА_1 від госпіталізації та наслідками які наступили не вбачається. ОСОБА_1 страждає гіпертонічною хворобою другої ступені, стабільною стенокардією напруги, дифузним кардіосклерозом та приймає лікування. Вказані хронічні хвороби частково можуть прогресувати в результаті черепно-мозкової травми.

Відповісти на питання чи приймала ОСОБА_1 курси призначеного лікування та лікувальні процедури комісія експертів не в змозі, так як призначення необхідного лікування та процедур гіпотетично передбачає їх виконання.

За медичне страхування та обслуговування в клініці „Інто-Сана" ОСОБА_1 сплатила 11753 гривень. Також, в зв'язку з лікуванням після дорожньо-транспортної пригоди позивачкою було придбано ліків на значну суму. В фірмі „Лекраст" 20.05.1996 року було придбано ліків на суму 575,69 доларів США, що становить 2907,24 грн. по курсу НБУ. Ці ліки були призначені для лікування позивачки, про що свідчить відповідний запис в амбулаторній картці.

В зв'язку зі станом здоров'я після ДТП позивачка проходила лікування в центрі Порошина, за що сплатила 6875 грн., з врахуванням індексації - 8908 грн. та в центрі Єлісєєвої, де сплатила 2250 грн., з урахуванням індексації - 4898 грн. Для обстеження та лікування позивачка вимушена була придбати санаторну путівку до санаторію „Лермонтовський", за що нею було сплачено 1675 грн., що з урахуванням індексації на сьогодні становить 2160 грн. За томографію 11.06.1997 року було сплачено 318 грн. 88 коп. та обстеження головного мозку 63 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці було завдано також матеріальну шкоду в зв'язку з пошкодженням їх з чоловіком автомобілю „Москвич 2140", д/н НОМЕР_1. Згідно висновків лабораторії експертних досліджень розмір завданої пошкодженням автомобілю шкоди складає 3370 грн. З урахуванням індексації - 12895 грн. Оплата за проведення експертизи 264 грн. Чоловік позивачки самостійного позову щодо відшкодування шкоди за пошкодження автомобілю не заявляв, у 2001 році він помер.

За лікування в ОПНД позивачкою було сплачено 9330 грн. з урахуванням індексації.

Як зазначає ОСОБА_1, протягом всього часу лікування вона витратила на придбання ліків та препаратів 228975 грн.

У відповідності зі ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Однак позивачкою на підтвердження завданої їй матеріальної шкоди були надані відповідні документи, квитанції та довідки, які підтверджують тільки шкоду в розмірі 49178,11грн.

За послуги адвоката в зв'язку з судовим розглядом справи, позивачка сплатила 1320 грн., з урахуванням індексації 1743.

Відповідно з висновком дієтолога позивачці рекомендовано дієтичне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами, необхідними для нормального функціонування центральної нервової системи. Відповідно з довідкою санаторію „Лермонтовський", вартість набору продуктів для такої дієти складає 25,20 грн. на добу. Таким чином позивачкою було витрачено на дієтичне харчування (365x11x25,20) 101178 грн. В 2007 році вартість раціону змінилася і відповідно з довідкою санаторію „Лермонтовський" складає 40 грн., таким чином вартість дієтичного харчування за останній рік складає 14600 грн.

Всього позивачці було завдано матеріальної шкоди, яку вона підтвердила під час розгляду справи відповідними документами, які знаходяться в матеріалах справи, і яку вона просить стягнути з відповідача, складає 228337 грн. 12 коп.

Під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з АТП-15142 що не заперечувалось жодною зі сторін по справі під час судового розгляду і тому цей факт у відповідності зі ст. 61 ч. 1 ЦПК України суд вважає доказаним.

Згідно до вимог ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Дослідивши у судовому засіданні медичні довідки про стан здоров'я ОСОБА_1 та висновки експертів, суд вважає, що позивачці дійсно під час дорожньої пригоди були нанесені тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого у неї погіршився стан здоров'я і вона вимушена була витрачати значні суми грошей на лікування та відповідне харчування.

За таких обставин, враховуючи те, що вина ОСОБА_2 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди була встановлена вироком суду, який набрав законної сили, а також те, що ОСОБА_2 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди знаходився в трудових відносинах з АТП-15142 і виконував свої трудові обов'язки, суд вважає вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тому суд задовольняє вимоги позивачки, стягуючи з автотранспортного підприємства 15142 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в загальному розмірі 228337,12 гривень 01 коп.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 була визнана комісією МСЄК інвалідом другої групи безстроково, а також втратила працездатність. З часу ДТП у позивачці постійні головні болі, трапляються епілептичні припадки, погіршилась пам'ять, зір, самопочуття, що підтверджується відповідними висновками медичних експертів. Вказана дорожньо-транспортна пригода суттєво змінила в гіршу сторону звичайний стан життя позивачки, вона весь час знаходиться у нервовому стресовому стані, відчуває біль та переносить страждання. Також хвилювання та стресовий стан у позивачки викликає поведінка відповідача, який ухиляється від виконання обов'язку по відшкодуванню шкоди позивачки.

Відповідно до вимог ст. 1168 ч. 1 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

З таких підстав суд вважає, що позивачці також була заподіяна і моральна шкода. Тому суд вважає за доцільне позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задовольнити частково, так як суд оцінює заподіяну позивачці моральну шкоду в розмірі 300 000 гривень і стягує її з відповідача на її користь у вигляді одноразового платежу.

В задоволенні інших частин позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1168,1172,1192 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до автотранспортного підприємства 15142, за участю третьої особи ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з автотранспортного підприємства 15142 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в загальному розмірі 228337 (двісті двадцять вісім тисяч триста тридцять сім) гривень 12 коп.

Стягнути з автотранспортного підприємства 15142 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з автотранспортного підприємства 15142 в дохід держави судовий збір в розмірі 1700 (одної тисячі сімсот) гривень.

Стягнути з автотранспортного підприємства 15142 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень (отримувач: Апеляційний суд Одеської області, код ОКПО: 02892913, Банк : УДК в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 37314004000098, призначення платежу: «витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ІТЗ)»).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.