Постанова № 57336825, 20.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року

Справа № 803/462/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «Руфусів» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства «Руфусів» про стягнення податкового боргу в сумі 420000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, взятий на податковий облік, зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. На момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2358211,83 грн., з яких 1230190,18 грн. - податок на додану вартість, який включає суму в розмірі 789216,00 грн. грошового зобов’язання згідно узгодженого податкового повідомлення-рішення №0000032205 від 06.07.2012. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога форми «Ю» № 265-15 від 03.04.2014, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Оскільки фінансування Луцької ОДПІ ГУ ДВС у Волинській області щодо сплати судового збору при поданні адміністративного позову майнового характеру є обмеженим, позивач просить стягнути з банківських рахунків відповідача в дохід державного бюджету частину податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 420 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча, відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Руфусів» 11.09.2008 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач з 12.09.2008 взятий на облік у Луцькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області.

З матеріалів справи, зокрема, з розрахунку суми податкового боргу та довідки про наявність заборгованості по платежах до бюджету приватного підприємства «Руфусів» вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 2358211,83 грн., з них: 1230190,18 грн. - з податку на додану вартість, який виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов’язання згідно податкових декларацій з податку на додану вартість: №9054125320 від 19.09.2014 на суму 113,00 грн.; №9078851001 від 20.01.2015 на суму 113749,00 грн.; №9045279911 від 20.03.2015 на суму 1833,00 грн., а також згідно уточнюючих розрахунків: №9192326888 від 16.09.2015 на суму 231,00 грн.; №9192346637 від 16.09.2015 на суму 10880,00 грн.; №9192349763 від 16.09.2015 на суму 1400,00 грн.

Крім того, податковий борг збільшився в результаті нарахування грошового зобов’язання згідно узгодженого податкового повідомлення-рішення №0000032205 від 06.07.2012 на суму 789216,00 грн., а також згідно податкового повідомлення-рішення №00215511501 від 16.10.2015 на суму 10673,40 грн.

У зв’язку з несплатою боргу у визначені законом терміни нараховано пеню в сумі 113039,54 грн.

Отже, загальна сума податкового боргу з врахуванням зменшення загальної її суми в розмірі 466,00 грн., яка була зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2014, становить 1230190,18 грн.

Однак, як слідує з матеріалів позовної заяви, фінансування Луцької ОДПІ ГУ ДВС у Волинській області щодо сплати судового збору при поданні адміністративного позову майнового характеру є обмеженим, а тому позивач просить стягнути з банківських рахунків відповідача в дохід державного бюджету частину податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 420000,00 грн.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного контролюючим органом, є день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Як вказано у підпункті 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення, у разі, коли така скарга не була подана.

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи слідує, що Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області в зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його стягнення в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, шляхом надіслання податкової вимоги форми «Ю» № 265-15 від 03.04.2014, проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оскільки податкова вимога платнику податків вручена 17.04.2014, сума податкового боргу не сплачена, то вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у відповідача узгодженого податкового боргу у розмірі 420000,00 грн. і на день розгляду справи доказів протилежного суду не надано, тому суд дійшов висновку, що вимоги Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про стягнення з приватного підприємства «Руфусів» податкового боргу по податку на додану вартість є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства «Руфусів» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22, код ЄДРПОУ 36112337) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А. Лозовський