Рішення № 57335436, 18.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/801/16-ц

Провадження №2/761/3225/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18 березня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, остаточно просив стягнути на свою користь з відповідача: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 7.07.2015 по 17.03.2016 в розмірі 63700,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6.07.2015 року на користь позивача із відповідача стягнуто належний позивачу при звільненні середній заробіток та заборгованість по заробітній платі на день звільнення в загальному розмірі 109976,10 грн. за період затримки виплати належних при звільнення грошових сум з дня звільнення 30.04.2014 по 15.06.2015р., зазначивши, що сума стягнутих з відповідача на користь позивача коштів, визначена судом без утримання податків та інших обов»язкових платежів, та з індексацією , відповідно до вимог діючого законодавства. Представник позивача зазначає, що після ухвалення вказаного рішення, відповідач продовжував порушувати право позивача на отримання належних йому при звільненні грошових сум і фактично не розрахувався з позивачем відповідно до вищевказаного рішення суду. Тому позивач вважає, що за період затримки розрахунку при звільненні, який не охоплений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6.07.2015, а саме з 7.07.2015 до дня подання збільшених позовних вимог 17.03.2016 відповідач зобов»язаний виплатити позивачу суму середнього заробітку у розмірі 63700,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день,час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не повідомив. Надіслав в адресу суду клопотання про доручення до матеріалів справи доказів.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169,224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2015 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Серед іншого, вищевказаним рішенням, зокрема, стягнуто з відповідача на користь позивача 100464,00 грн. - суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 30.04.2014 по 15.06.2015.

Таким чином, судом встановлено, що в період часу з 07.07.2015 по 17.03.2016 з боку відповідача допускалось продовження затримки виплати належних позивачеві грошових сум.

Вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України передбачають, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, положеннями ст. 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки.

Розмір середнього заробітку встановлений рішенням Шевченківського районного суду від 6.07.2015 року в розмірі 364,00 грн., а тому під час даної справи повторно не встановлюються.

На підставі зазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки за період з 7.07.2015 по 17.03.2016 права позивача не були відповідачем поновлені, порушення права не було припинене, а виплата належних позивачу грошових сум не здійснена, - тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку за період з дня ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6.07.2015 року по 17.03.2016 року в розмірі 63700,00 грн. (364,00 грн. х 175 робочі дні = 63700,00 грн.) є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд вважає за можливе зазначити, що документи направлені представником відповідача в адресу суду не спростовують встановлені під час розгляду справи обставини.

В порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 637 грн. 00 коп., виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 95, 117, 236 КЗпП України, ст. 11, 509, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 56-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 63700,00 грн. (без вирахування податків і обов»язкових платежів).

Стягнути із Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України»на користь держави судовий збір в розмірі 637,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя: