Ухвала суду № 57334217, 20.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Ліповуза Д.І.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Ліповуза ДмитраІгоровича, який діє не підставі довіреності в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до Печерського районного суду міста Києва та просила стягнути з ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.26, на її користь суму 40 754 гривні 34 копійки.

Справа №757/19437/15-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/6174/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Васильева Н.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 27 вересня 2013 року о 16 годині 10 хвилин в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за якої автомобіль «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, зазнав механічних пошкоджень. Відповідна ДТП зареєстрована у ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року винним у скоєні ДТП від 27 вересня 2013 року визнано водія автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_7 Дана постанова не оскаржувалася. Цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія - ОСОБА_7була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС№6845443 в страховій компанії ТзДВ «СК «Альфа-Гарант».

30 вересня 2013 року вона подала заяву-повідомлення про ДТП в ТзДВ «СК «Альфа-Гарант».

На замовлення ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» було складено звіт №4640 від 20 жовтня 2013 року про оцінку вартості відновлювального ремонту з коефіцієнтом фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знакНОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 15 731 гривня 47 копійок.

23 жовтня 2013 року вона звернулася до ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.22 січня 2014 року минув 90-денний строк, який встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування» щодо здійснення страховиком виплати. Однак, страхове відшкодування виплачено не було. Невідшкодування страховиком збитків в обумовлений законом термін, порушує чинне законодавство, а також право потерпілого відремонтувати автомобіль. Крім того, за час прострочення виплати вартість відновлювального ремонту суттєво збільшилася через зростання курсу долара до гривні.

04 жовтня2013 року Позивачка з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу звернулася до незалежного оцінювача ФОП ОСОБА_8Відповідно до висновку №4/10-ТЗ від 11 жовтня 2013 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Subaru Forester», державний номерний знакНОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 40 842 гривні 86 копійок. Суттєва розбіжність в вартості відновлювального ремонту виникла у зв'язку з порушенням оцінювачем ОСОБА_9 (Звіт №4640 від 20 жовтня 2013 року) вимог нормативних документів з оцінки майна. Так, оцінювач ОСОБА_9 при складанні калькуляції відновлювального ремонту в Audatex вручну вніс дані про вартість запчастин. І така вартість майже в 2 рази є нижчою від вартості запчастин в офіційній дилерській мережі Subaru на дату оцінки. При цьому ОСОБА_9 у Звіті №4640 від 20 жовтня2013 року не дав посилання на джерело отримання даних про ціни на запчастини. В результаті розмір відшкодування не покриває збитки від ДТП.В позовній заяві позивачка надала таблицю, з зазначенням вартості запчастин. Враховуючи невідповідність складеного звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна Звіт №4640 від 20 жовтня.2013 року не може бути використаний ТДВ «СК «Альфа-Гарант» для розрахунку страхового відшкодування. Оцінювач ОСОБА_9 вартість запчастин вводив вручну та не зазначив звідки в нього такі дані, на чому вони ґрунтуються, а отже їх не можна брати до уваги. Різниця у вартості запчастин для ремонту між обома висновками складає 27 381 гривня 99 копійок. У висновку №4/10-ТЗ від 11 жовтня2013 року оцінювач ОСОБА_8 не змінював вартість запчастин, а використав дані вартості запчастин згідно офіційного прайс-листа Subaru в програмі AUDATEX (рекомендоване Методикою джерело).

13 листопада 2014 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснила виплату в розмірі 14 731 гривня 47 копійок. Однак, виплачена сума не відповідає дійсній вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачки, що підтверджується звітом №4/10-ТЗ від 11 жовтня2013 року.

20 березня 2015 року Позивачка направила до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» претензію стосовно доплати страхового відшкодування.17 квітня 2015 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надали лист-відповідь (вих.№12/1511) у якому зазначили, що проводити доплату страхового відшкодування не збираються, оскільки вони не мають для цього підстав, а також, що франшиза згідно полісу серії АС№6845443 складає 1000 гривень. Крім того, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» зазначає, що в звіті №4640 від 20 жовтня 2013 року вони надали відомості про використані джерела інформації, стосовно цін, які вони вводили вручну, у саме інтернет-довідники: www.exist.ru, aviaparts.kiev.ua, eparts.com.ua, zapchasti.kiev.ua, partmaster.com.ua, acat.autodealer.ru, www.agrosoyuz.ua, www.ruvis.kiev.ua, www.auto.ria.com.ua, www.elcats.ru. Однак, як зазначає позивачка у позовній заяві, такий висновок Страховика суперечить вимогам нормативних актів з оцінки майна, а саме п. 7.53.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в якому зазначено, що довідкові дані, яки використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта. В звіті №4640 не роздруковані довідкові дані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси. Враховуючи вимогу Закону, страхове відшкодування зменшується на розмір франшизи згідно полісу, а саме на 1 000 гривень.

Згідно з листом ВСУ від 19 липня 2011 року, зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відсотки річних, так само, як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання, та складають: 3 проценти річних - 1 443 гривні 67 копійок, пеня - 13 299 гривень 28 копійок. Враховуючи, що розрахована та виплачена страховиком сума 14 731 гривня 47 копійок не покриває реальний збиток, а автомобіль в повному обсязі не відремонтовано до цього часу лише через порушення ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» страхового законодавства, то на підставі ст. ст. 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування» страховик зобов'язаний доплатити страхове відшкодування на користь ОСОБА_2.в сумі 25 111 гривень 39 копійок. Оскільки відповідачами добровільно не було відшкодовано завдану позивачу шкоду, то, окрім матеріальної шкоди, він також зазнав інших, пов'язаних з цим витрат, які підлягають стягненню з відповідача згідно ст.22 ЦК України.

Так, розмір судових витрат складає: 407 гривень 54 копійки - судовий збір, 900 гривень - за проведення автотоварознавчої експертизи.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133 місто Київ бульвар Лесі Українки, 26 Код ЄРДПОУ 32382598) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 36370,01 гривень, судові витрати: вартість висновку спеціаліста в сумі 900,00 гривень, судовий збір в сумі 363,70 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача Ліповуз Д.І., який діє на підставі довіреності в інтересах ТзДВ СК «Альфа-Гарант», подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача Ліповуз Д.І., який діє на підставі довіреності в інтересах ТзДВ Страхова компанія «Альфа - Гарант», підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27 вересня 2013 року о 16 годині 10 хвилин в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за якої автомобіль «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року винним у скоєні ДТП від 27 вересня 2013 року визнано водія автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2. Постанова суду набрала чинності.

У відповідності до ч. 1 ст.1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про страхування» цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню.

Цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водіяОСОБА_7 була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС№6845443 в страховій компанії ТДВ «СК «Альфа-Гарант». Як встановлено у судовому засіданні, 27 серпня 2013 року між відповідачем ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_7 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів номер АС/6845443.01 жовтня 2013 року до відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_7 було подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 27 вересня 2013 року за участю автомобіля «Форд» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням останнього, автомобіля «КІА» державний номерний знак НОМЕР_9, автомобіля «Субару» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_7.

30 вересня 2013 року власником автомобіля «Субару» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 подала заяву-повідомлення про ДТП в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», а 23 жовтня 2013 року нею було подано заяву про страхове відшкодування з зазначенням реквізитів рахунку, на який слід перерахувати страхове відшкодування. На замовлення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було складено звіт №4640 від 20 жовтня 2013 року про оцінку вартості відновлювального ремонту з коефіцієнтом фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 15 731 гривня 47 копійок.

23 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.22 січня 2014 року минув 90-денний строк, який встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування» щодо здійснення страховиком виплати. Однак, страхове відшкодування виплачено не було. Невідшкодування страховиком збитків в обумовлений законом термін, порушує чинне законодавство, а також право потерпілого відремонтувати автомобіль.

Крім того, за час прострочення виплати вартість відновлювального ремонту суттєво збільшилася через зростання курсу долара до гривні.

04 жовтня2013 року Позивачка з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу звернулася до незалежного оцінювача ФОП ОСОБА_8

Відповідно до висновку №4/10-ТЗ від 11 жовтня 2013 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 40 842 гривні 86 копійок.

Суттєва розбіжність в вартості відновлювального ремонту виникла у зв'язку з порушенням оцінювачем ОСОБА_9(Звіт №4640 від 20.10.2013 року) вимог нормативних документів з оцінки майна.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням пояснень сторін, дійшов вірного висновку про невідповідність складеного звіту №4640 від 20 жовтня 2013 року нормативно-правових актів з оцінки майна.

Так, оцінювач ОСОБА_9 вартість запчастин вводив вручну, що зазначив у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_8, та не зазначив джерело отримання таких даних, їх ґрунтування, тощо. Різниця у вартості запчастин для ремонту між обома висновками складає 27 381гривня 99 копійок. У висновку №4/10-ТЗ від 11 жовтня 2013 року оцінювач ОСОБА_8 не змінював вартість запчастин, а використав дані вартості запчастин згідно офіційного прайс-листа Subaru в програмі AUDATEX (рекомендоване Методикою джерело).

13 листопада 2014 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснила виплату в розмірі 14 731 гривня 47 копійок. Однак, виплачена сума не відповідає дійсній вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачки, що підтверджується звітом №4/10-ТЗ від 11 жовтня 2013 року.

20 березня 2015 року Позивачка направила до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» претензію стосовно доплати страхового відшкодування.17 квітня 2015 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надали лист-відповідь (вих.№12/1511) у якому зазначили, що проводити доплату страхового відшкодування не збираються, оскільки вони не мають для цього підстав, а також, що франшиза згідно полісу серії АС№6845443 складає 1 000 гривень. Крім того, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» зазначає, що в звіті №4640 від 20 жовтня 2013 року вони надали відомості про використані джерела інформації, стосовно цін, які вони вводили вручну, у саме інтернет-довідники: www.exist.ru, aviaparts.kiev.ua, eparts.com.ua, zapchasti.kiev.ua, partmaster.com.ua, acat.autodealer.ru, www.agrosoyuz.ua, www.ruvis.kiev.ua, www.auto.ria.com.ua, www.elcats.ru та інші.

Як зазначив представник позивачки у судовому засіданні, такий висновок спеціаліста відповідача, на який останній посилається, суперечить вимогам нормативних актів з оцінки майна, а саме п. 7.53.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в якому зазначено, що довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта. В звіті №4640 не роздруковані довідкові дані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси.

З урахуванням вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розрахунок страхового відшкодування зменшується на розмір франшизи згідно полісу, яка складає 1000,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до листа ВСУ від 19 липня 2011 року, зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відсотки річних, так само, як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання, та складають: 3 проценти річних - 1 443,67 гривень, пеня - 13 299,28 гривень.

Враховуючи, що розрахована та виплачена страховиком сума 14 731 гривня 47 копійок не покриває реальний збиток, а автомобіль в повному обсязі не відремонтовано до цього часу лише через порушення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» страхового законодавства, то на підставі ст. ст. 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування» страховик зобов'язаний доплатити страхове відшкодування на користь позивачки в сумі 25 111 гривень 39 копійок.

Згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачами добровільно не було відшкодовано завдану позивачу шкоду, то, окрім матеріальної шкоди, він також зазнав інших, пов'язаних з цим витрат, які підлягають стягненню з відповідача згідно ст.22 ЦК України а саме судових витрат: 407 гривень 54 копійки - судовий збір, 900 гривень - за проведення авто товарознавчої експертизи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Ліповуза Дмитра Ігоровича, який діє не підставі довіреності в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія Альфа-Гарант» - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: