Рішення № 57332634, 14.04.2016, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1341/15-ц

провадження № 2/650/28/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікора О.О.,

за участю секретаря Ялаєвої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, визнання сплачених коштів незаконно перерахованими, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 09.07.2012 року відповідачем було отримано кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За згодою сторін було вирішено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який має право у будь-який момент його збільшити або зменшити. Відповідач своїм підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених Наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та ОСОБА_2 банку, які викладені на банківському сайті складає між банком та відповідачем договір. Даний правочин є договором приєднання. ОСОБА_3 нараховує відсотки за користування кредитом у відповідності до ОСОБА_3 банку та Умов та Правил надання банківських послуг, якими також передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_3 та інших невідємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. Позивач, у відповідності до вимог закону, свої зобовязання з надання кредиту у встановленому розмірі виконав, на відміну від відповідача, який покладені на нього зобовязання із повернення кредиту та сплати відсотків не виконав.

У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань з боку відповідача, останній станом на 30.09.2015 року має заборгованість у сумі 11765,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1282,35 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6825,19 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2650 грн., штрафу як фіксованої частини в розмірі 500 грн. та штрафу як процентної складової в розмірі 537,88 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості.

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» в якому, після уточнень, просить: визнати недійним кредитний договір від 09.07.2012 року; зобовязати відповідача прийняти від нього, як позичальника сплачені ним суми кредиту без урахування будь-яких однобічних нарахувань з боку ОСОБА_3 у формі штрафу, процентів, пені та комісій, тобто визнати їх незаконно нарахованими; стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 56498 грн.; визнати недійсним Умови та Правила надання банківських послуг, затверджені Наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року; визнати недійсним подання до суду заперечення проти зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування позову зазначив, що ПАТ КБ «Привабанк» після підписання із ОСОБА_1 кредитного договору про надання споживчого кредиту допустив чисельні порушення чинного законодавства та його прав, як позичальника, що фактично засвідчено матеріалами цивільної справи яка перебуває на розгляді.

ПАТ КБ «Привабанк» при укладенні кредитного договору не дотримався вимог ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що виявилось у ненаданні відповідачу передбаченої вказаною нормою інформації. Такі обставини свідчать про нечесну підприємницьку практику, оскільки підприємницька практика, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, вводить в оману споживача, що впливає на прийняття ним свідомого вибору. Тобто з тих підстав, що одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні кредитного договору, просить визнати останній недійсним. Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що таким обманом йому завдано збитки, які мають бути відшкодовані у подвійному розмірі та шляхом стягнення моральної шкоди.

Також ОСОБА_1 посилається на те, що Умови та Правила надання банківських послуг, які затверджені наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року застосовуються ПАТ КБ «Привабанк» із порушенням чинного законодавства оскільки не піддані державній реєстрації згідно Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року.

ОСОБА_1 вказує і на недотримання сторонами письмової форми договору, що виявляється у тому, що при його укладенні один оригінал договору має бути переданий позивачу, обовязок щодо чого покладається на кредитодавця. Відсутність такого оригіналу договору у позивача свідчить про нікчемність договору на який посилається позикодавець, а відтак про відсутність послуги.

У позові також мається посилання на дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки щодо нього, як споживача банківських послуг по кредитуванню, відсутність іншого істотного порушення вимог договору про надання споживчого кредиту, який дає право банку вимагати дострокового стягнення заборгованості, необґрунтоване нарахування штрафу, що здійснено внаслідок службового підроблення, порушення банківської таємниці шляхом розкриття персональних даних перед необмеженим колом третіх осіб.

Щодо вимоги про визнання недійсним подання до суду заперечення проти зустрічної позовної заяви представник вказав на відсутність дати складання, подання заперечень за різних печаток та за підписом особи, яка не має повноважень на представництво інтересів ПАТ КБ «Привабанк».

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав зазначених у ньому. Також пояснила, що відповідачу з боку ПАТ КБ «Приватбанк» було надано картку універсальна із встановленим кредитним лімітом, яким він активно користувався до 04.01.2013 року, що є днем платежу внесеному востаннє в розмірі 200 грн. За користування кредитними коштами відповідач мав сплачувати встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг відсотки, які банком змінювались двічі із дотриманням встановленої процедури. Також представник вказала, що при видачі картки відповідачу було встановлено кредитний ліміт у сумі 300 грн., який цього ж дня було збільшено до 1600 грн., а згодом останній було зменшено до 1290 грн.

Зустрічну позовну заяву представник позивача не визнала, просила суд у її задоволенні відмовити з підстав необґрунтованості, про що свідчать обставини викладені у письмових запереченнях наданих суду. Просила застосувати загальну позовну давність до предявлених позовних вимог щодо визнання кредитного договору недійсним. Також звернула увагу суду на дотримання вимог законодавства, що регулюють порядок укладення та виконання кредитного договору, який є договором приєднання, зокрема, на його відповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій свої позовні вимоги підтримав. Під час участі у розгляді справи позовні вимоги про стягнення з нього суми боргу не визнавав.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності за наявними документами у справі, заявивши при цьому про невизнання позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», просив їх відхилити, а справу закрити. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі без жодних обмежень і будь-яких застережень. Будучи присутнім у минулих судових засіданнях висловлював аналогічну позицію.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення без участі ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № б/н від 09.07.2012 року відповідачем було отримано кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Цього ж дня кредитний ліміт було збільшено до 1600 грн., а 24.05.2013 року його було зменшено до 1290 грн.

Зазначене підтверджується Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк, підписаною особисто ОСОБА_1 в якій також зазначено про його ознайомлення та згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також ОСОБА_2 банку, які надавались в письмовому вигляді при підписанні анкети. Відомості щодо зміни кредитного ліміту відображені у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 28.01.2016 року.

Вказані правовідносини виникли між сторонами у порядку ч.1 ст. 634 ЦК України, якою встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби звязку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ОСОБА_3.

Відповідач своїм підписом у згаданій заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених Наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та ОСОБА_2 банку, які викладені на банківському сайті складає між банком та відповідачем договір.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обовязки виникають у кожного контрагента.

За згодою сторін, відповідно до умов зазначеного договору, також було вирішено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який має право у будь-який момент його збільшити або зменшити. ОСОБА_3 нараховує відсотки за користування кредитом у відповідності до ОСОБА_3 банку та Умов та Правил надання банківських послуг, якими також передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_3 та інших невідємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. За неналежне виконання позичальником умов щодо повернення кредиту для нього, крім обовязку його повернути та сплатити відсотки за користування також настають наслідки порушення зобовязання визначені договором або законом (ст. 611 ЦК України), які в даному випаду були визначені Умовами та Правилами надання банківських послуг.

При визначенні порядку виконання зобов'язань, які виникли між сторонами та наслідків, що можуть настати для сторони у випадку неналежного виконання зобов'язань, про які зазначено останніми у позовах, тобто в межах позовних вимог, суд виходив з наданих позивачем ОСОБА_2 банку, Правил користування платіжною карткою і Умовами та Правилами надання банківських послуг в редакції наданої позивачем.

Так, нарахування відсотків за користування кредитом на час виникнення правовідносин здійснювалось в розмірі встановленому ОСОБА_2 банку з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_3 та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись ОСОБА_3 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обовязків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу ОСОБА_3 виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_6), оплати винагороди ОСОБА_3.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_6, згідно п. 1.1.2.7 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити ОСОБА_3 штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно ОСОБА_3 грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку, зокрема, з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або ОСОБА_3, які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати ОСОБА_3 письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед ОСОБА_3 заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_6 має право на зміну ОСОБА_3, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт доручає ОСОБА_3 здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті ОСОБА_3 за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, ОСОБА_6 має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої ОСОБА_3 долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_6 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою ОСОБА_3 часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, станом на 30.09.2015 року заборгованість за кредитним договором становить 11765,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1282,35 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6825,19 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2650 грн., штрафу як фіксованої частини в розмірі 500 грн. та штрафу як процентної складової в розмірі 537,88 грн.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами був укладений кредитний договір за яким на момент ухвалення рішення позивач не виконав покладені на нього зобовязання щодо повернення суми кредиту, процентів за користування ним, пені, комісії та штрафу нарахованих внаслідок прострочення виконання зобовязання, що відповідає Умовам та Правилам надання банківських послуг і нормам ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступного.

Посилання позивача, які за своєю суттю є суперечливими та непослідовними щодо не укладення між сторонами кредитного договору та одночасно, його укладення із порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом введення в оману, спростовуються встановленими при судовому розгляді справи обставинами викладеними вище. При цьому слід прийняти до уваги той факт, що ОСОБА_1 в період з 09.07.2012 року по 04.01.2013 року активно користувався наданим кредитними коштами та не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та заявою про розірвання договору про можливість чого прямо зазначено в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Невідповідність форми та умов кредитного договору від 09.07.2012 року вимогам ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у частині відсутності факту придбання продукції в кредит не можуть свідчити про його недійсність, оскільки вказана кредитна картка передбачає встановлення кредитного ліміту з можливістю використання коштів для особистих потреб, а отже вищевказаним положенням не регулюється.

Також відповідач посилається на те, що банк розкрив банківську таємницю та відкрив дані про позичальника третім особам. Але він не надав належних доказів цього твердження.

Крім того, як вбачається з вищевикладеного, банком на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів» надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів).

Посилання представника на відсутність повноважень особи, яка звернулася із позовом до суду та надала письмові заперечення є безпідставними, що вбачається з копії довіреності наданої суду, яка підтверджує такі повноваження. Аналіз ст. 42 ЦПК України свідчить про неможливість витребування від представників на підтвердження повноважень інших документів ніж ті, що визначені вказаною статтею.

Посилання представника ОСОБА_1 на недотримання порядку затвердження Умов та Правил надання банківських послуг, а саме визначного Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року є необґрунтованими з причини не розповсюдження дії вказаного Указу на організації, що не відносяться до державних органів.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог позивача за зустрічним позовом у задоволенні яких відмовлено.

Також на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню понесені останнім судові витрати в розмірі 1218 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 212 ЦПК України, статтями 526, 611, 615, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.07.2012 року, яка станом на 30.09.2015 року становить суму в розмірі 11765,42 грн. та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1282,35 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6825,19 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2650 грн., штрафу як фіксованої частини в розмірі 500 грн. та штрафу як процентної складової в розмірі 537,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» понесені судові витрати у розмірі 1218 грн.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, визнання сплачених коштів незаконно перерахованими, стягнення моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: _______ О.О. Сікора