Ухвала суду № 57331911, 21.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2689/16

Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на певну частину приватного будинку в порядку спадкування, третя особа: державний нотаріус Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6,

встановила:

21 грудня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на певну частину будинку по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивував тим, що він є єдиною особою, яка прийняла спадщину, та є єдиним спадкоємцем по закону на момент відкриття спадщини.

Також зазначив, що 29 липня 2004 року було укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_7 подарував 83/100 частини спірного житлового будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Посилаючись на те, що зазначений вище договір дарування є нікчемним, просив його вимоги задовольнити.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року провадження у справі було відкрито (а.с.36).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з позовних матеріалів, спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, яким є частина будинку по АДРЕСА_1, що в Малиновському районі м. Одеси.

У відповідності до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Тобто в даному випадку має місце виключна підсудність, а тому місце проживання та місце реєстрації заявника апеляційної скарги ОСОБА_3 в даному випадку правового значення для визначення підсудності цивільної справи, не відіграє.

Даний спір має розглядатись тільки в Малиновському районі м. Одеси.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги ОСОБА_3 на те, що суд не визначився з ціною позову та не запропонував позивачу сплатити судовий збір, виходячи із цієї ціни, то колегія суддів зазначає, що при подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 381,60 грн.

Проте, враховуючи, що на даний час неможливо встановити точну ціну позову, суд має право стягнути судовий збір, сума якого буде визначена при ухваленні судового рішення.

Крім того, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відстрочив позивачу сплату судового збору саме до ухвалення судового рішення у справі (а.с.36).

Також безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд мав відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судом.

При цьому колегія суддів виходить із того, що ухвала суду про відкриття провадження у справі із вищевказаних підстав не підлягає апеляційному оскарженню, а може бути оскаржена тільки в частині недотримання судом правил підсудності.

З цих підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі, якщо будь-хто із осіб, які беруть участь у справі, вважає, що провадження у справі відкрите з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України і підлягає закриттю з підстав, передбачених п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, то вони мають право подати до суду відповідне вмотивоване клопотання про закриття провадження у справі.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко