Справа № 591/3986/15-а
Провадження № 2-а/591/4/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2016 року
Зарічний районний суд м.Суми у складі
Головуючого судді Мальованої-Когер В.В.
При секретарі - Чмуневич М.О.
розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Сумській області про визнання дій неправомірними , зобовязання вчинення певних дій, стягнення недоплачених сум -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом свої вимоги мотивував тим, що наказом начальника Управління СБ України в Сумській області № 298 ос від 14.12.2006 року він був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я.
При призначенні йому пенсії було порушено вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внаслідок чого йому було незаконно зменшено розмір пенсії.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18 червня 2008 року визнано неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що виразились у невиплаті пенсії в розмірі призначеному Управлінням СБ України в Сумській області, та зазначеному в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08 листопада 2007 року та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснювати йому виплату пенсії щомісяця в розмірі зазначеному в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08 листопада 2007 року та у відповідності до вимого ч.З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2012 року, апеляційну та касаційну скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 червня 2008 року та Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року без змін.
Пенсія, призначена у відповідності до вимог ч.З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з грошового забезпечення, розмір якого визначений Управлінням СБ України в Сумській області в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08 листопада 2007 року, виплачувалась йому до 31 серпня 2012 року.
З 1 вересня 2012 року пенсія безпідставно була зменшена на суму доплати до попереднього розміру пенсії - 755 грн. 93 коп. (лист Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області від 31.08.2012 року №9224/04-12, а також довідка від 14.05.2015 року № 2353).
Тобто в період з 01 вересня 2012 року по 31 травня 2015 року, ним було недоотримано грошових коштів пенсії в сумі 23146 грн. 36 коп.
Пенсія у зменшеному розмірі виплачується до цього часу, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовляється виплачувати заборгованість по пенсії, а також призначити її виходячи із розміру грошового забезпечення вказаного в протоколі від 08.11.2007 року.
На його неодноразові усні і письмові звернення, Головне управління Пенсійного фонду визнало факт заборгованості і обіцяло виплату пенсії у розмірі, перерахованому за рішенням суду, продовжити за достатності коштів, передбаченим Державним бюджетом України (лист № 292/ГГ1 1 від 10.04.2013 року). У звязку з цим позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що виразились у невиплаті йому пенсії в розмірі, призначеному мені Управлінням СБ України в Сумській області, та зазначеному в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08.1 1.2007 року, зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснювати виплату йому щомісяця пенсію в розмірі, зазначеному в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08.11.2007 року, та у відповідності до вимого ч.З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області за період з 01 вересня 2012 року по 31 травня 2015 року - 23 146 грн. 36 коп. - суму грошових коштів недоотриманої пенсії в розмірі різниці між пенсією , яку він повинен отримувати у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та фактично отриманої пенсії з 1 вересня 2012 року, і до початку отримання ним перерахованої пенсії у відповідності до вимого ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти вимог заперечує, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Представник третьої особи : Головного територіального управління юстиції у Сукмській області при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають розгляду а провадження у справі підлягає закриттю.
Судом встановлено, що Рішеннями судів різних інстанцій позов ОСОБА_1 (зокрема ухвалою ВАСУ від 06.11.2012року) було задоволено, зобов'язано головне управління здійснювати виплату позивачу іаг'чс.ощя пенсію в розмірі, зазначеному в протоколі про призначення пенсії за вислугу років ні 08-11.2007 та у відповідності до вимог ч. З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов'язано г: ловне управління здійснити виплату позивачу коштів недоотриманої пенсії в розмірі гзниці між пенсією, яку він повинен отримувати у відповідності до ч. З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".На виконання рішення суду у справі № 2а-360/08 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 16.12.2006 і до моменту початку отримання ним пенсії, тобто до грудня 2008 року.
Доплата за рішенням суду у сумі 22 523,04 грн. була виплачена у грудні 2008 року.
Також, на виконання рішення суду у справі № 2а-360/08 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з грошового забезпечення, розмір якого визначено в протоколі про призначення пенсії за вислугу років від 08.11.2007.
Позивач, звертаючись до суду з позовом просить зобов'язати відповідача виконати рішення судів, яке вже набрало законної сили і в силу приписів статей 14 та 255 КАС України повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень. Суд не в праві зобов'язувати відповідача виконувати чи не виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зазначеної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.01.2015 № К/800/15415/14.Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі.
Питання невиконання рішень суду, ухвалених на користь позивача не можуть вирішуватись в даному порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку ст. 267 КАС України.
Ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/2012 від 25.01.2012 р. у справі № 1- 11/2012 встановлено, що положення ч. 2 ст. 96, п.п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах; Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України. Положення ч. 2 ст. 95, ч. 2 ст. 124, ч. З ст. 129 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України та п. 2 ч.І ст. 9 КАСУ в системному зв'язку з положеннями ст.. 6, ч.2 ст. 19, ч.І ст. 117 КСУ України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України і не може бути оскаржене.
Таким чином, Конституційний Суд України визнав конституційною можливість зміни державою механізму реалізації соціально-економічних прав, а також визнав конституційним право видання Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, направлених на регулювання порядку та розміру соціальних виплат.
Відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2015 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Крім того, органи Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізують бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами", згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.
Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня Пенсійний фон України.
Згідно з п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень с порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, джерелом фінансування підвищення до пенсії, яке має бути виплачене позивачу за постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.06.2008 відповідно, є державний бюджет.
Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з врахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Враховуючи вимоги законодавства, виплата пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших ссіб» не може виплачуватись за рахунок коштів Пенсійного фонду України, який, фінансуючи вказані види пенсійних виплат, за рахунок коштів Державного бюджету реалізує бюджетну програму «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань.
Отже, питання невиконання рішень суду, ухвалених на користь позивача не можуть вирішуватись в даному порядку адміністративного судочинстві.
Керуючись ст.. 157,267 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Сумській області про визнання дій неправомірними , зобовязання вчинення певних дій, стягнення недоплачених сум .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скраги протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м.Суми.
Суддя В.В.Мальована-Когер
Судове рішення № 57331878, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 20.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/3986/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: