Ухвала суду № 57330302, 19.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/1566/15-ц 19.04.2016 19.04.2016 19.04.2016

Провадження №22-ц/784/772/16

Справа № 467/1566/15-ц Головуючий першої інстанції: Кологрива Т.М.

Провадження № 22-ц/784/772/16 Суддя-доповідач Апеляційного суду: Коломієць В.В.

Категорія 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Довжук Т.С., Шолох З.Л.

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» (далі - ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром») про визнання припиненим договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» про повернення земельної ділянки та покладення обов'язку не чинити перешкоди у користуванні нею.

Позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,3263 га, розташованої в межах Новокрасненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, кадастровий № НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 0.358 га, розташованої в межах Новокрасненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, кадастровий № НОМЕР_2. 17 червня 2015 року він отримав свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки та вирішив обробляти самостійно, але встановив, що їх обробляє відповідач. На звернення до ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» щодо повернення йому земельних ділянок було відмовлено із посиланням на наявність укладеного між його батьком та відповідачем 8 липня 2013 року договору оренди землі № НОМЕР_5 терміном на 10 років. Як зазначив позивач, після отримання копії указаного договору, він виявив, що державна реєстрація цього договору не проведена.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача повернути йому вищевказані земельні ділянки та не чинити перешкоди у користуванні ними.

Ухвалою суду від 19 лютого 2016 року вимоги щодо покладення обов'язку на відповідача не чинити перешкоди у користуванні земельними ділянками були залишені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 .ЦПК України.

5 лютого 2016 року ОСОБА_3 доповнив позовні вимоги. Вказував, що успадковані ним від батька спірні земельні ділянки той, в свою чергу, успадкував від своєї матері - ОСОБА_5. 12 січня 2006 року був зареєстрований укладений між ОСОБА_5 та відповідачем у 2004 році договір оренди зазначених земельних ділянок строком на 10 років. Оскільки даний договір оренди вже припинив свою дію, то у ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» відсутні правові підстави користуватися даними ділянками.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 остаточно просив суд визнати припиненим договір оренди землі, зареєстрований 12 січня 2006 року, укладений між відповідачем і ОСОБА_5, та зобов'язати відповідача повернути спірні земельні ділянки.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що користються спірними земельними ділянками правомірно, так як батьку позивача за укладеним з ним договором оренди виплачувалася орендна плата, а тому відсутність державної реєстрації договору за наявності волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору не є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненим договір оренди землі від 2004 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром», зареєстрований 12 січня 2006 року Арбузинським реєстраційним сектором №5 за № НОМЕР_4. Зобов'язано ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» повернути ОСОБА_3 земельні ділянки площею 6.3263 га, кадастровий № НОМЕР_1, та площею 0.358 га, кадастровий № НОМЕР_2.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задовольнянні позову ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 04.11.2004р., була власником земельної ділянки загальною площею 6.69 га (що складалась з двох земельних ділянок площею 6.3263 га та 0.358 га), розташованої на землях Новокрасненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. У 2004 році ОСОБА_5 уклала договір оренди цієї земельної ділянки з ПП "Аграрне підприємство "Благодатненський птахопром" на строк 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір зареєстровано 12 січня 2006 року Арбузинським реєстраційним сектором №5 за № НОМЕР_4 (а.с. 50-52).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 4 липня 2012 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори, син померлої - ОСОБА_4 - успадкував вищевказані земельні ділянки (а.с. 54, 55).

8 липня 2013 року між ОСОБА_4 та відповідачем був укладений договір оренди землі № НОМЕР_5, строком на 10 років, предметом якого була оренда вищевказаних земельних ділянок. Проте, цей договір оренди у визначеному законом порядку не було зареєстровано (а.с. 9-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 17 червня 2015 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори, позивач ОСОБА_3 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_4 вищезазначені земельні ділянки (а.с. 2-8).

Договір оренди спірних земельних ділянок між позивачем та ПП "Аграрне підприємство "Благодатненський птахопром" не укладався.

Відповідач дотепер користується цими ділянками та відмовляється виконати вимогу ОСОБА_3 про їх повернення.

За ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо при цьому не відбулося передбачене ст. 33 цього ж Закону поновлення його дії.

У разі припинення договору оренди землі, орендар згідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, зазначених договором.

Відповідно до п. 7.4. укладеного між ОСОБА_5 і відповідачем договору оренди закінчення терміну, на який було укладено договір, є підставою припинення договору оренди.

Згідно пункту 7.1 цього договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Враховуючи дату укладання та державної реєстрації укладеного між ОСОБА_5 і відповідачем договору оренди, суд дійшов обґрунтованого висновку, що цей договор припинив свою дію.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які діяли у редакції станом на момент укладення договору оренди між батьком позивача та ПП "Аграрне підприємство "Благодатненський птахопром", право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка діяла на момент укладення між ОСОБА_4 та відповідачем договору оренди землі, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

За положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 6 цього Закону (в редакції, що діяла на час укладання договору оренди між батьком позивача та відповідачем) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Пправо оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин, який згідно вимог закону підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

З урахуванням викладених вимог закону, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підписаний 8 липня 2013 року ОСОБА_4 і відповідачем договір оренди не набув чинності через відсутність його державної реєстрації.

Оскільки між сторонами договірні відносни щодо оренди спірних ділянок відсутні, правові підстави користування ПП "Аграрне підприємство "Благодатненський птахопром" цими земельними ділянками після закінчення строку, укладеного відповідачем із ОСОБА_5 договору, - відсутні, а повернути їх ОСОБА_3 у добровільному порядку відповідач відмовляється, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову та наявність у позивача права витребувати у відповідача це майно згідно положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі.

Зміст підписаного 8 липня 2013 року між ОСОБА_4 та відповідачем договору оренди землі не свідчить про його неукладеність.

За такого, зазначення судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення про неукладеність підписаного 8 липня 2013 року між ОСОБА_4 та відповідачем договору оренди землі № НОМЕР_5 у зв'язку із тим, що договір у визначеному законом порядку не був зареєстрований, є помилковим.

Між тим, враховуючи обставини, встановлені у справі, що переглядається, вказана помилка не призвела до неправильного вирішення спору, а тому це не може бути підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та прийшов до вірного висновку про задоволенні позову ОСОБА_3

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на чинність договору оренди землі у разі відсутності державної реєстрації права оренди, є безпідставними, оскільки такий договір не є вчиненим згідно приписів ст. 210 ЦК України.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незастосування судов наслідків недійсності правочину, оскільки такі вимоги не були предметом позову ОСОБА_3 і судом рішення про визнання договору недійсним не ухвалювалось. До того ж посилання апелянта на тотожність понять неукладеного і недійсного правочину пов'язані із помилковим тлумаченням норм законодавства.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» - відхилити.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Т.С. Довжук

З.Л. Шолох