Рішення № 57329569, 18.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22791/15-ц Провадження № 22-ц/772/1257/2016Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.Категорія 6 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів : Вавшка В.С., Колоса С.С.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самовільно збудованого гаражу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Дo Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з позовом до ОСОБА_5 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСББ «Литва-10» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самовільно збудованого гаражу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі та відповідач є членами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва - 10», створеного власниками квартир та приміщень семиквартирного будинку АДРЕСА_1, яке зареєстровано в установленому Законом порядку.

Згідно державного акту ОСББ «Литва-10» є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - обслуговування багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою. Позивачі зазначають, що порядок костування цією земельною ділянкою між співвласниками будинку та членами ОСББ не встановлювався. Відповідач ОСОБА_5 є головою ОСББ «Литва-10», який на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією, самочинно, без відповідних дозволів розпочав будівництво капітальної будівлі - гаража, чим порушує їх , як співвласників, право на вільне володіння та користування цією земельною ділянкою.

Вказані обставини вимусили Івонченків звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2016 позов було задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 усунути ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно побудованого гаража за рахунок відповідача ОСОБА_5.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В свою чергу позивачі подали письмові заперечення, в яких просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Об'єднання співвласників одноповерхового будинку «Литва - 10», яке створене власниками квартир та приміщень 7-квартирного будинку АДРЕСА_1 зареєстроване в установленому законом порядку - виконавчим комітетом Вінницької міської ради 22.02.2007 року.

Керівником ОСББ «Литва-10» є відповідач ОСОБА_5

Позивачі є співвласниками АДРЕСА_1 та відповідно членами ОСББ «Литва- 10».

Об'єднання співвласників одноповерхового будинку «Литва - 10», відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, є власником земельної ділянки площею 0,1811 га у межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для житлових потреб.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_5 здійснив будівельні роботи з будівництва гаражу на вказаній земельній ділянці, а саме здійснив самочинне будівництво. При цьому вказав на припис відповідного органу - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, яким було зобов'язано ОСОБА_5 привести об'єкт до вимог чинного законодавства, а в разі неможливості - до первинного стану та постанову, якою було притягнуто відповідача до адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5950,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що здійснення самочинного будівництва гаражу ОСОБА_5 порушує права позивачів, як співвласників будинку, а тому , як зазначив суд, у відповідності до вимог ст. 376 ЦК України та ст.ст. 3 та 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 3 ст. 42 ЗК України, п. 11.2 Статуту ОСББ «Литва-10» їх порушене право підлягає захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_5 здійснити знесення самочинно збудованого ним гаражу за власний рахунок.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд встановив факт порушення ОСОБА_5 , як головою ОСББ «Литва-10», Статуту та вимог чинного законодавства щодо здійснення права користування та розпорядження спільним майном.

Однак судова колегія не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з нижченаведеного.

Колегією суддів встановлено, що 21.08.2015 року рішенням загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10», яке є вищим органом об'єднання, згідно п.4.5. Статуту, було погоджено та надано дозвіл на будівництво гаражу ОСОБА_5 на земельній ділянці, яка належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10».

На даних зборах був присутній ОСОБА_2, що підтверджується протоколом зборів і не заперечується самим позивачем.

Як встановлено судовою колегією, рішення загальних зборів позивачами не оскаржувалось.

30.10.2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції було винесено припис ОСОБА_5 привести гараж до вимог чинного законодавства до 01.02.2016 року, а в разі неможливості приведення такого - привести об'єкт до первинного стану. За здійснення будівельних робіт з будівництва гаражу без розроблення та затвердження проектної документації та зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 5950,00 гривень, який був сплачений ОСОБА_5

Ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

В ході апеляційного розгляду позивачі пояснили, що гараж, побудований ОСОБА_5 фактично їх прав щодо користування земельною ділянкою та будинком, де вони проживають, чи будь-яким іншим чином, не порушує. Однак зазначають, що самочинне будівництво може призвести до порушення їх прав у майбутньому. Практика самочинного будівництва призведе до того, що всі мешканці будуть здійснювати таке будівництво. Саме ця обставина вимусила їх звернутися до суду з позовом.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення його перебудови власними силами або за її рахунок, приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України та статті 3 ЦПК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (Правова позиція у справі №6-137цс14 від 17.12.2014 року Верховного Суду України).

Однак, як вважає судова колегія, суд першої інстанції, в порушення норм процесуального Закону, не з'ясував належним чином, чи дійсно порушує права позивачів зведений відповідачем гараж і у чому ці порушення полягають.

В даному випадку факт самочинного будівництва не може бути самостійною і єдиною правовою підставою для задоволення позову ОСОБА_2, адже як було встановлено судовою колегією, права позивачів з боку відповідача порушені не були. А порушення їх прав позивачі передбачають на майбутнє.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позову є необгрунтованим.

Наведене вказує на те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції допустився порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду. В зв'язку з чим, у відповідності до ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, як незаконне з ухваленням нового, про відмову у задоволенні позову, в зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

На підставі наведеного та керуючись ст.376 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 15, 60, 213, 214, 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литва-10» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самовільно збудованого гаражу відмовити.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: Головуючий