Рішення № 57328353, 21.04.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Яремка В.В., Бреславського О.Г.

секретар Окармус О.М.

за участю: представника апелянта, відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 24 січня 2014 року-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «БТА Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обгрунтовував слідуючими обставинами.

21.07.2008р. ОСОБА_2 та ВАТ «БТА Банк», яке змінило своє найменування на ПАТ«БТА Банк», уклали кредитний договір № 017/010/08-22-4, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 220000грн. зі сплатою відсотків в розмірі 27 % річних з кінцевим терміном повернення 21.07.2013р.

В забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 25.07.2008р. був укладений договір поруки. Також 15.08.2008р. договір поруки був укладений між банком і ОСОБА_3

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим, станом на 15.11.2011р. виникла заборгованість в розмірі 890965,46грн. Враховуючи, що частково в рахунок погашення боргу реалізовано автомобіль

22-ц/794/504/ 2016р. Головуючий у 1 інстанції Маковійчук Л.Р.

Категорія 19/27 доповідач Перепелюк І.Б.

з причепом, а також те, що сума нарахованої пені значно перевищує суму боргу, позивач визначив заборгованість в сумі 636491,98грн., з яких: 188741,51грн.-заборгованість по тілу кредиту,113975,09грн. - несплачені відсотки, 12308,01грн.-інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, 18750,77грн. - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, 302716,60грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту.

Позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь ПАТ «БТА Банк» зазначену суму боргу та судові витрати.

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 24 січня 2014 року позов ПАТ«БТА Банк» задоволено частково .

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_3 на користь банку 333775, 38 коп., вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що позивач не підтвердив надання коштів позичальнику та не надав документів на підтвердження наявності заборгованості. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув заборгованість з поручителів, не враховуючи при цьому, що банк звернувся з позовом до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за межами строку встановленого законом.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення частково скасувати з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 017/010/08-22-4 від 21.07.2008р., суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існували договірні зобов'язання, які банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу у користування кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у визначений в договорі строк кошти не повернув, чим порушив умови укладеного між сторонами договору та відповідно прострочив виконання взятих на себе зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості по сплаті кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2008р. між ОСОБА_2 та ВАТ «БТА Банк», яке змінило своє найменування на ПАТ«БТА Банк», був укладений кредитний договір № 017/010/08-22-4, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 220000грн. зі сплатою відсотків в розмірі 27 % річних з кінцевим терміном повернення 21.07.2013р. 15.08.2008р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору, якою був встановлений строк повернення кредиту до 21.08.2013р. та графік платежів.

Доводи апелянта про не підтвердження отримання ОСОБА_2 коштів по кредитному договору, спростовується кредитним договором № 017/010/08-22-4 від 21.07.2008р., додатковою угодою №1 від 15.08.2008р. до кредитного договору, які належним чином оформлені та підписані сторонами, а також заявою ОСОБА_2 від 13.11.2009р., що міститься в матеріалах справи, направленою ним на адресу позивача в якій він підтверджує, отримання ним за зазначеним кредитним договором коштів в сумі 220000грн. та просить про відстрочку погашення заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 25.07.2008р. був укладений договір поруки, а також договір поруки був укладений 15.08.2008р. між банком і ОСОБА_3

В порушення умов кредитного договору відповідач не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки.у зв'язку з чим, станом на 15.11.2011р. виникла заборгованість в розмірі 890965,46грн. З представлених позивачем розрахунків вбачається, що на погашення заборгованості за кредитним договором 15.04.2013р. надійшли кошти в сумі 59364,43грн. від реалізації заставного майна, отже ствердження апелянта щодо неврахування позивачем коштів, отриманих від реалізації заставного автомобіля є безпідставними.

Враховуючи часткове погашення боргу внаслідок отримання коштів від реалізації заставного майна, розмір заборгованості становить 636491,98грн., з яких: 188741,51грн.-заборгованість по тілу кредиту,113975,09грн. - несплачені відсотки, 12308,01грн.-інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, 18750,77грн. - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, 302716,60грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту.

Заборгованість ОСОБА_2 підтверджується розрахунком заборгованості і доводи апелянта зазначеного розміру заборгованості не спростовують, оскільки ним не надано жодних доказів на спростування визначеної позивачем заборгованості.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції стягнув заборгованість, відмовивши позивачу у стягнені пені. Рішення позивачем не оскаржується.

За ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідност.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Частиною 2 ст.559 ЦК визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що в договорах поруки, які укладені між сторонами, не встановлено визначеного строку, після якого порука припиняється.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за цими договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Кредитним договором, враховуючи додаткову угоду №1 від 15.08.2008р. встановлено кінцевий термін повернення коштів 21.08.2013р.

Умовами кредитного договору визначено, що банк має право у разі недотримання боржником умов цього договору вимагати його дострокового припинення, повернення одержаної суми кредитів, сплати нарахованих за ними процентів.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, надіславши ОСОБА_2 08.12.2009р. вимогу про дострокове стягнення заборгованості.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у цивільній справі № 6-190цс14, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку позивач вимог до поручителів не пред'явив, а звернувся з позовом до них 18.11.2013р. з пропуском строку встановленого законом.

За таких обставин рішення в частині стягнення заборгованості з поручителів слід скасувати, в задоволені цих вимог відмовити. Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК є підставою для часткового скасування рішення.

Керуючись ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 24 січня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь банку заборгованості за кредитним договором № 017/010/08-22-4 від 21.07.2008р. та судових витрат скасувати.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 017/010/08-22-4 від 21.07.2008р. відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді : (підписи)

З оригіналом вірно :