Рішення № 57327660, 30.03.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6246/15-ц

Провадження по справі 2/635/431/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії у сумі 1099,47 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 243,60 гривень.

В обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху №№1,2,3,5,6 в літ. «А-5» загальною площею 46,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 з централізованою системою опалення, теплопостачання яких здійснює позивач. Відповідач, не уклавши договору на постачання теплової енергії, безпідставно її отримує за рахунок позивача, у звязку з чим за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 1099,47 гривень. За кожний розрахунковий період відповідачу були направлені платіжні вимоги-доручення про оплачу спожитої теплової енергії та листи про оплату вартості спожитої теплової енергії, що утворилася станом на 01 червня 2015 року, однак заборгованість до теперішнього часу не сплачена. Розрахунок безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3О, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив про обставини, викладені вище, а також зазначив, що вищевказані нежитлові приміщення знаходяться у будинку з централізованою системою опалення, яке надається на весь будинок, теплове навантаження розраховується на всі квартири за показаннями приладу обліку теплової енергії, який встановлений на весь будинок.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що на момент придбання зазначених нежитлових приміщень ОСОБА_2, батареї та труби в них були відсутні, у звязку з облаштуванням електричного опалення гаряча вода опломбована, а тому заборгованість нарахована безпідставно. Крім того, в ході судового розгляду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що у звязку з відсутністю в спірних нежитлових приміщеннях системи опалення на момент їх придбання, про що також зазначено в договорі дарування зазначених нежитлових приміщень, відповідач не міг спожити теплову енергію в обсягах, на які посилається позивач. Також представник відповідача не погодився з розрахунками позивача щодо спожитої теплової енергії на опалення та сумою нарахувань по опаленню, зокрема щодо використання останнім неіснуючих даних про температуру всередині нежитлового приміщення 5 градусів, хоча насправді температура була вищою, розрахунок заборгованості взагалі вважає незаконним, а наведені в ньому дані вигаданими. В обґрунтування своїх заперечень за позовом посилався на те, що ані ПТ «Ломбард «Свіжа копійка», яке є орендарем нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 та також не користується послугами КП «Харківські теплові мережі», ані будь-ким іншим договір на постачання теплової енергії не укладався, що виключає можливість застосування положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України. Надані позивачем акти обстеження не можуть бути прийняти до уваги судом, оскільки містять недостовірні відомості, а саме з листа орендаря Генерального директора ПТ «Ломбард «Свіжа копійка» ОСОБА_5, який використовує зазначені приміщення з метою здійснення господарської діяльності у відповідності з установчими документами і режим їх роботи цілодобовий, позивачу відомо, що обстеження системи теплоспоживання у зазначених нежитлових приміщеннях представниками КП «Харківські теплові мережі» не проводилося, в приміщенні встановлено цілодобове відеоспостереження, а тому допуск в орендоване приміщення з метою його перевірки або обстеження, у тому числі представників КП «Харківські теплові мережі» можливий тільки зі згоди голови офісу та присутності власника приміщення, такі дозволи на відвідування приміщення сторонніми особами обовязково фіксуються у журналі, 05 грудня 2013 року та 29 листопада 2014 року таких відвідувань не було. Крім того, орендар в своєму листі зазначив, що в приміщеннях цілодобово працюють люди, у звязку з чим у ньому підтримується температурний режим на рівні 23-24 градусів, що є комфортною температурою для продуктивної та ефективної роботи персоналу, зазначені обставини протиречать розрахункам позивача, які здійснені з урахуванням температури 5градусів. Таким чином, представник позивача вважає, що позивач взагалі не має права вимагати сплати будь-яких сум за теплопостачання, оскільки спірне нежитлове приміщення опалювальних приладів немає, а тому теплопостачання також відсутнє, крім того відповідач самостійно опалює зазначені приміщення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нежитлові приміщення 1-го поверзу «1,2,3,5,6 в літ. «А-5»загальною площею 46,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91, належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування нежитлових приміщень від 09 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 за реєстровим №844 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10548686 від 09 жовтня 2013 року).

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачаннявизначаютьсяЗаконом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно дост. 1 зазначеного Закону, постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону,відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами.

Статтями19,24,25 Законупередбачено, що споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно ст. 24 Закону,споживач теплової енергії зокрема має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимівспоживання теплової енергії; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, які є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Відповідно до п. 3 зазначених Правил наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; тепловикористальне обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб;

Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником (п. 5 Правил).

Згідно п. 14 Правил споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання, а відповідно до приписів п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (ст. 40 Правил).

05 грудня 2013 року представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту, складеного в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представниками КП «Харківські теплові мережі» №ОНОТ/972, в результаті обстеження було встановлено, що пр пр. Касіора, 91 на пешому поверсі 5-ти поверхового жилого будинку, підключеного до централізованого теплопостачання, розташовані нежитлові приміщення загальною площею 46,6 кв.м., які належать ОСОБА_2, дане нежитлове приміщення є кутовим, внутрішні стіни довжиною 5,2 м. межує з опалювальною квартирою №3, довжиною 5,8 м з опалювальною квартирою №1 та частина стіни довжиною 1,0 м. межує з опалювальним підїздом, над зазначеним приміщенням розташовані жилі опалювальні квартири, а під цокольний поверх житлового будинку, в якому проходить розводка централізованого опалення житлового будинку, вертикальні трубопроводи діаметром 32 мм (2 шт) і діаметром 25 мм (1 шт) у відповідності з проектним рішенням жилого будинку, проходять транзитом і вищевказані нежитлові приміщення та жилі квартири. Система опалення вищевказаних нежитлових приміщень, є єдиною з системою опалення жилого будинку, на момент перевірки визначити наявність, тип опалювальних пристроїв, разводку, діаметри транзитних трубопроводів централізованого опалення і гарячого водопостачання жилого будинку не надається можливим, оскільки стіни по периметру даних приміщень захищені гіпсокартоном. Договір на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією не укладений, розрахунок теплового навантаження на опалення нежилих приміщень виконаний організацією, яка має ліцензію та узгоджений з теплопостачальною організацією не наданий. Також ОСОБА_2 було запропоновано укласти договір на постачання теплової енергії, надати розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень в строк до 20 грудня 2013 року, сплатити вартість спожитої теплової енергії без договору, а також надати вільний доступ до транзитних трубопроводам розводки системи опалення гарячого водопостачання жилого будинку в нежитлових приміщеннях. Крім того, відповідач був попереджений, що в разі ненадання розрахунку теплового навантаження, виконаного організацією, яка має ліцензію, КП «Харківські теплові мережі» буде виконаний розрахунок теплового навантаження за збільшеними показаннями у відповідності з КТМ 204 України 244-94 для виконання нарахувань за спожиту текплову енергією. . Зі змісту зазначеного акту вбачається, що під час обстеження був присутнім відповідач ОСОБА_2, однак від підпису в акті відмовився, про що мається відповідний запис в акті.

Крім того, 29 листопада 2014 року представниками КП «Харківські теплові мережі» був складений ще один акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представниками КП «Харківські теплові мережі» №170/2346, відповідно до змісту якого система опалення належних відповідачу нежитлових приміщень, розташованих по пр. Касіора, 91 в м. Харкові є єдиною з системою опалення цього житлового будинку, ОСОБА_2 користується тепловою енергією без договору з КП «ХТМ», зазначений акт є підставою для нарахування вартості послуг за користування тепловою енергією в опалювальному сезоні 2014-2015 роках, з 23.10.2014.

Таким чином з пояснень представника позивача у судовому засіданні та наданих ним доказів, зокрема вищевказаних актів, вбачається, що зазначені нежитлові приміщення та будинок, в якому вони знаходяться та який розташований за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 мають єдину та неподільну систему централізованого опалення.

Як свідчить акт № 170/1795 від 23 жовтня 2014 року, підписаного представниками теплопостачальника - КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», цього дня на підставі розпорядження Харківського міського голови в зв'язку з початком опалювального сезону було здійснено підключення житлового будинку №91 по пр. Касіора в м. Харкові, в тому числі нежитлові приміщення, що належать відповідачу (що підтверджується Додатком до акту підключення споживача до джерела теплової енергії від 23.10.2014 №1795 - переліком споживачів, розташованих в будинку за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 та підключених до єдиної системи опалення будинку).

Згідно акту № 170/2825 від 14 квітня 2015 року, підписаний представниками тепло постачальника - КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», цього дня на підставі розпорядження Харківського міського голови в зв'язку з закінченням опалювального сезону було здійснено відключення зазначеного житлового будинку в тому числі нежитлові приміщення, що належать відповідачу (що підтверджується Додатком до акту підключення споживача до джерела теплової енергії від 23.10.2014 №1795 - переліком споживачів, розташованих в будинку за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 та відключених від єдиної системи опалення будинку).

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що договір між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_2 не укладався.

На підставі вимог Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 щодо обовязку споживача укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, КП «Харківські теплові мережі» на адресу відповідача був направлений лист та проект договору купівлі-продажу теплової енергії №15091 від 01 січня 2014 року, оформлений на підставі акту обстеження системи теплоспоживання обєкта від 05.12.2013 №ОНОТ/972 та розрахунку теплового навантаження, виконаного позивачем з проханням підписати зазначений договір, в зазначеному листі був також розяснений порядок відключення гарячого водопостачання у разі відмови відповідача від таких послуг.

Однак вищевказана вимога щодо укладення договору купівлі-продажу теплової енергії за твердженнями представника позивача залишилися без будь-якого реагування з боку споживача.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність між сторонами будь-яких договірних відносин з постачання теплової енергії,суд їх до уваги не приймає, оскільки як зазначалося вище, укладення договору на користування тепловою енергією є обов'язком саме споживача, а направлений теплопостачальником на адресу відповідача проект такого договору для його узгодження та підписання останнім був ним проігнорований з подальшим фактичним споживанням теплової енергії без оплати її вартості.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 продовжує користуватися тепловою енергією без договору з теплопостачальною організацією на її придбання та без оплати її вартості.

Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості, відповідачу нарахована заборгованість за надані послуги теплопостачання за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року у розмірі 1099,47 гривень, такий розрахунок проведений з урахуванням разрахунку теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень, розташованих на 1-му поверсі, які межують з опалювальними приміщеннями будинку від 10 січня 2014 року.

Правильність розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію підтверджена поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який зазначив, що як теплопостачання у спірні нежитлові приміщення, так і розрахунок заборгованості здійснений на підставі акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту, складеного в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представниками КП «Харківські теплові мережі» №170/2346 від 29 листопада 2014 року з урахуванням різниці температур, яка складає 13 градусів, спірні нежитлові приміщення розташовані в тепловому контурі всього житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91, при цьому стояки опалення також відносяться до теплових приладів.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо неправильності такого розрахунку, оскільки він не спростований ним жодними доказами. Посилання представника відповідача на те, що під час розрахунку заборгованості, позивачем були використана температура в нежитловому приміщенні 5 градусів не спростовують висновків суду щодо отримання відповідачем теплової енергії, яку позивач подає у централізовану систему опалення всього житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача, в тому числі через стояки опалення, які об'єднують кілька опалювальних приладів в єдиний контур.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини по справі, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розрахування теплового навантаження з урахуванням температури в приміщенні та подальшого розрахування вартості отриманих послуг з теплопостачання потребує спеціальних знань, які виходять за межі знань осіб, що беруть участь у справі та суду, що розглядає справу.

Ані відповідач, ані його представник у судовому засіданні не скористалися своїм процесуальним правом щодо надання доказів, зокрема висновку експерта або спеціаліста, або будь-якого іншого документа, складеного відповідними установами та організаціями.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не спростований розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, суд з ним погоджується, оскільки як встановлено в ході судового розгляду з пояснень представника позивача та наявних в матеріалах справи доказів, такий розрахунок здійснений позивачем, виходячи з теплового навантаження конкретних опалювальних приладів, розташованиху належних відповідачу нежитлових приміщеннях, враховуючи середньомісячну фактичну температуру теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячну температуру зовнішнього повітря та кількість годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді згідно з діючими тарифами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 140 від 30.09.2011 року.

Щодо доводів представника відповідача з приводу недостовірності відомостей, зазначених в актах обстеження системи теплоспоживання об'єкту від 05 грудня 2013 року та 29 листопада 2014 року, суд їх до уваги не приймає, оскільки надані відповідачем докази на підтвердження зазначених заперечень, а саме лист Генерального директора «Ломбард «Свіжа копійка» ОСОБА_5, не є достатнім доказом, який би спростовував зміст зазначених актів та давав достатні підстави вважати, що працівниками КП «ХТМ» внесені недостовірні дані до актів. Викладені у зазначеному листі обставини, зокрема про те, що обстеження системи у спірних нежитлових приміщеннях представниками КП «ХТМ» не проводилося та про те, що в зазначених приміщеннях встановлене цілодобове відео спостереження, а тому допуск в орендоване приміщення з метою перевірки або обстеження будь-кого, у тому числі представників КП «ХТМ», можливий тільки зі згоди головного офісу та в присутності власника приміщення, а згідно журналу ніяких відвідувань не відбувалось, не підтверджені будь-якими належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України, а факти неправомірних дій працівників КП «ХТМ» не були перевірені та підтверджені будь-якими компетентними органами та установами. Крім того, суд, надаючи оцінку листу Генерального директора «Ломбард «Свіжа копійка» ОСОБА_5, приймає до уваги ту обставину, що останній є орендарем спірних нежитлових приміщень, які належать відповідачу, а тому може мати зацікавленість у результатах розгляду зазначеної справи.

Щодо посилань представника відповідача з обґрунтування своїх заперечень проти позову щодо відсутності будь-яких опалювальних приладів у спірних нежитлових приміщеннях на момент їх придбання та по теперішній час та відсутності у звязку з цим обовязку відповідача сплачувати заборгованості за спожиту теплову енергію, суд зазначає наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630(зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

За положеннями п. п. 24, 25 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно доЗакону України «Про теплопостачання»схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженимнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Посилання представника відповідача на те, що в нежитлових приміщеннях були відсутні прилади опалення на момент їх придбання і по теперішній час, а також про те, що він, як власник цих приміщень не отримував від позивача послуг з теплопостачання, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: м. Харків, вул. Касіора, 91, приміщення 1-го поверху №№1,2,3,5,6 відбувалося саме у порядку, який викладений вище, такі доводи представника відповідача лише свідчать про факт самовільного відключення приладів опалення від мережі централізованого опалення, які є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку, розташованого за зазначеною адресою.

Наданий представником відповідача технічний звіт про стан системи опалення в нежитлових приміщеннях 1,2,3,5,6 фрагмента 1-го поверху в житловому будинку літ. «А-5», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Касіора, 91 не є остаточним документом, на підставі якого можливе проведення відключення нежитлових приміщень від мережі централізованого опалення у вищевказаному порядку, крім того, як зазначив сам представник відповідача в своїх письмових поясненнях, зазначений акт складений ПП «Спебудпроект-1» на підставі заяви відповідача від 28 березня 2016 року, а заборгованість за спожиту відповідачем теплову енергію нарахована КП «Харківські теплові мережі» за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року. Враховуючи викладене, зазначений звіт не є належним доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування. Крім того, спростовуються наявним в матеріалах справи актом обстеження системи теплоспоживання об'єкту, складеним офіційними представникамитеплопостачальника - КП «ХТМ» в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії.

Таким чином, опалення є системою, яка гідравлічно та технологічно обєднує всі квартири в будинку і відключення окремих приміщень впливає на гідравлічний режим роботи внутрішньо-будинкової системи опалення, перерозподіл теплоносія. Самостійне відключення від мереж централізованого опалення, без додержання Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства, будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, не звільняє споживача від обовязку сплатити кошти за надані послуги.

Відповідно до вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог та стягує з відповідача на користь ПК «ХТМ» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року у розмірі 1099, 47 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

Суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені (платіжне доручення №2168 від 04 березня 2015 року) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 243,60 гривень.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 4, 10, 11 , 59, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року у розмірі 1099 (одна тисяча девяносто девять) гривень 47 (ворок сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: