Рішення № 57325980, 20.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/890/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О. В.

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Суржика М.М.,

секретар Гусак А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління» про відшкодування матеріальної шкоди.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління» про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначав, що він з 31 грудня 1982 року по 01 жовтня 2012 року безперервно працював на різних посадах в указаному підприємстві. З травня 2010 року він звертався до відповідача щодо надання довідки для підтвердження спеціального трудового стажу за період його роботи механіком з ремонту технологічного устаткування в каменедробильному цеху за період з 27 червня 1983 року по 30 листопада 1992 року, оскільки вважає, що за цією посадою має право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2. Проте відповідач у видачі такої довідки відмовляв, внаслідок чого він почав отримувати пенсію лише з травня 2012 року і на загальних умовах, без урахування права на пенсію на пільгових умовах.

У листопаді 2015 року відповідач видав йому довідку № 9 від 30 листопада 2015 року , якою підтвердив наявність у нього спеціального трудового стажу. Несвоєчасна видача довідки позбавила його можливості отримувати пільгову пенсію починаючи з травня 2010 року. Такими діями відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду, тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 83 096,64 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с.1-3).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.53-54).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення його позову (а.с.64-71).

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що з 31 грудня 1982 року по 01 жовтня 2012 року позивач працював на різних посадах у Світловодському кар'єроуправлінні, яке пізніше реорганізовано у Товариство з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління».

01 жовтня 2012 року звільнений у зв'язку з виходом на пенсію.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду в м. Світловодську та Світловодському районі ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні і отримує пенсію за віком з 09 травня 2012 року в розмірі 2 308 грн.24 коп. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

30 листопада 2015 року Товариством з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління» видано ОСОБА_2 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про те, що у період з 27 червня 1983 року по 30 листопада 1992 року виконував роботи з ремонту технологічного устаткування в каменедробильному цеху за професією механік з ремонту устаткування, що передбачена Списком № 2 (а.с.8).

Позовні вимоги про відшкодування шкоди позивач обґрунтовував тим, що оскільки відповідач не надав йому своєчасно уточнюючу довідку щодо підтвердження спеціального трудового стажу, а видав її лише у листопаді 2015 року, то пенсія була призначена через три роки після виникнення права на неї.

Згідно абз. 1 підп. Б) ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими умовами праці, передбаченого абазом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абз.4 підп. б) ч.1 ст.13 Закону) .

Відповідно до вимог ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці відомостей про стаж роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та їх характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її подання особою, що оформляє пенсію, відповідним органам Пенсійному фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і право особи на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем

роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону

органів за місцем проживання заявника (ст.80 Закону).

Роботодавець повинен оформили на вимогу працівника документи для призначення пенсії Перелік цих документів надано у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Порядку адміністрація підприємства, установи, організації в 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати

здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст.81 Закону).

Відповідно до статті 83 Закону пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім випадків, передбачених п .а та п.б цієї статті.

Згідно ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати

відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб,

а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх

видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну

відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі

внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних

документів, а також за видачу недостовірних документів, і

відшкодовують її (ч.2 ст.101 Закону).

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Як підставу для відшкодування шкоди, завданої відповідачем, позивач зазначав несвоєчасну видачу уточнюючої довідки про підтвердження стажу, що дає право на пільгову пенсію.

Судом першої інстанції встановлено і вказана обставина підтверджена в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем, його представником та представником відповідача, що позивач у 2010 році з заявою до ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» про призначення пенсії та з письмовою заявою про видачу уточнюючої довідки не звертався. В судовому порядку відмову підприємства на його усні вимоги надати довідку про пільговий стаж роботи, не оскаржував.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач у 2010 році звертався із заявою до органу Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтвердили, що заява про призначення пенсії до Управління Пенсійного Фонду в м. Світловодську та Світловодському районі була подана позивачем лише у 2012 році.

Відсутні у матеріалах справи і докази того, що позивач при зверненні до ПФУ просив призначити йому пільгову пенсію, а також проте, що органом Пенсійного фонду України відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з ненаданням підприємством уточнюючої довідки. Відсутні в справі також відомості про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі пропонувалось позивачу надати уточнюючу довідку або про те, що така довідка управління витребовувалась у підприємства-відповідача, проте у її видачі було відмовлено.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що правові підстави для матеріальної

відповідальності підприємства-відповідача за шкоду, заподіяну громадянину - позивачу внаслідок несвоєчасного оформлення та видачі документів для оформлення пенсії, передбаченої ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні, оскільки у травні 2010 року позивач не подавав в установленому законом порядку письмову заяву ні підприємству, ні органу Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, є такими, що не ґрунтуються на законі та на матеріалах справи.

Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суд безпідставно послався як на підставу для відмови в задоволенні позову, на пропуск позивачем строку, передбаченого ст.233 КЗпП України.

Суд не врахував , що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Також суд не врахував, що правовідносини щодо відшкодування шкоди регулюються спеціальним законом - Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, за таких обставин, оскільки висновок суду щодо відмови у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності не відповідає обставинам справи, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні, шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на цю підставу для відмови в задоволенні позову.

Згідно ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки ухвалою апеляційного суду від 16 березня 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, то з позивача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в сумі 914 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.ст.314, ст.316 ЦПК України,, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2016 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення вказівку на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст.233 КЗпП України.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 914 грн. (дев'ятсот чотирнадцять гривень).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючасуддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

М.М.Суржик