Постанова № 57325194, 21.04.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/971/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючої - судді Кардаш О.І.

при секретарі Боднар Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.05.1993 року по 17.04.2014 року, працюючи на різних посадах в територіальних органах УМВС України в Івано-Франківській області. 16.04.20214 року його було звільнено з посади заступника начальника міського відділу - начальника міліції громадської безпеки Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області.

18.04.2014 року ОСОБА_1 було взято на пенсійний облік, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 та призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Калуського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1, грошової компенсації за частину невикористаної в 2014 році чергової відпустки в кількості 32 днів, а також за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні і святкові дні в кількості 1022,2 годин та стягнуто з Калуського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області 5953,83 грн. компенсації за 32 дні невикористаної в 2014 році чергової відпустки, та 7760,08 грн. за 1022,2 годин служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні і святкові дні в липні 2011 року, в січні-березні, травні, грудня 2012 року, в січні-березні, травні, червні, вересні-грудні 2013 року, в січні-березні 2014 року. Після того, як ОСОБА_1 була здійснена виплата в складі грошового забезпечення грошової компенсації за роботу в понаднормовий час в кількості 1022,2 годин, виплата грошової компенсації за невикористану чергову відпустку та матеріальної допомоги на оздоровлення, що підтверджується довідкою від 29.02.2016 року, він звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про перерахунок призначеної пенсії, оскільки дані суми при призначенні пенсії йому не були враховані, так як не були зазначені в грошовому атестаті.

01.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення йому перерахунку призначеної пенсії, оскільки при її нарахуванні не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористану відпустку та компенсацію за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу у вихідні і святкові дні.

03.03.2016 року він отримав відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 185/Г-15 з якої вбачається, що немає законних підстав для перерахунку пенсії відповідно до довідки, поданої Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 29.02.2016 року на виконання постави Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, оскільки даним рішенням суду будь-яких зобов'язань на головне Управління Пенсійного фонду в області покладено не було, а судове рішення, яке набрало законної сили, виконується виключно в межах покладених повноважень. Таку відмову позивач вважає протиправною, неправомірною, необґрунтованою, та такою, що суперечить його конституційним правам та свободам. Просить зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити належний перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6645,04 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 5953,83 та грошової компенсації за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні та святкові дні в сумі 7760,08 грн. Провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з часу призначення пенсії, а саме з 18.04.2014 року та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач подану позовну заяву підтримав та просив задовольнити із підстав викладених у ній.

Представник відповідача Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області у судове засідання подав заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що доплата за службу в понаднормовий час, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, тобто не носить постійного характеру, а носить компенсаційний характер. Просив відмовити у задоволенні позову із підстав наведених у заперечені на позов (а.с.36-37).

Суд, заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.05.1993 року по 17.04.2014 року, працюючи на різних посадах в територіальних органах УМВС України в Івано-Франківській області. 16.04.20214 року його було звільнено з посади заступника начальника міського відділу - начальника міліції громадської безпеки Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області.

18.04.2014 року ОСОБА_1 було взято на пенсійний облік, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 та призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.9).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, визнано протиправною бездіяльність Калуського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1, грошової компенсації за частину невикористаної в 2014 році чергової відпустки в кількості 32 днів, а також за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні і святкові дні в кількості 1022,2 годин та стягнуто з Калуського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області 5953,83 грн. компенсації за 32 дні невикористаної в 2014 році чергової відпустки, та 7760,08 грн. за 1022,2 годин служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні і святкові дні (а.с.15-22).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року була залишена без змін (а.с23-28.).

01.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення йому перерахунку призначеної пенсії, оскільки при її нарахуванні не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористану відпустку та компенсацію за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу у вихідні і святкові дні (а.с.10).

Як вбачається із відмови Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 185/Г-15 від 03.03.2016 року, в даний час немає законних підстав для перерахунку пенсії відповідно до довідки, поданої Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 29.02.2016 року на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, оскільки даним рішенням суду будь-яких зобов'язань на головне Управління Пенсійного фонду в області покладено не було, а судове рішення, яке набрало законної сили, виконується виключно в межах покладених повноважень (а.с.11).

Згідно грошового атестату №16 підполковник міліції ОСОБА_1 мав посадовий оклад в розмірі 1150,00 грн., оклад за спеціальним званням у розмірі 130 грн., відсоткову надбавку за вислугу років у розмірі 448,00 грн. /35 відсотків/, 50-ти відсоткову надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 864,00 грн., премія 75% 2343,50 грн.; 50% надбавка до посадового окладу інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади 575,00 грн. Задоволений такими видами грошового забезпечення: посадовим окладом у сумі 651,67 грн., окладом за спеціальним званням у сумі 73,67 грн., 35-ти відсотковою надбавкою за вислугу років у розмірі 253,87 грн., 50-ти відсотковою надбавкою за виконання особливо важливих завдань у розмірі 489,60 грн., 50% надбавка до посадового окладу інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади 325,83 грн.; відсоток премія за квітень 77% у розмірі 1381,86 грн. усього нараховано 3176,49 грн. (а.с.13).

Згідно довідки інформативного характеру від 29.02.2016 року, яку видано головою ліквідаційної комісії Калуського МВ УМВС в Івано-Франківській області Маківничуком В.М. ОСОБА_1 отрмав матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6645,04 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 5953,83 та грошової компенсації за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні та святкові дні в сумі 7760,08 грн.(а.с.14).

При вирішенні справи судом враховано відповідні положення законодавства:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу пенсійного забезпечення, є публічно-правовими та узгоджуються зі змістом статей 3 та 17 КАС України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат /доходів/, що враховуються у заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані /обчислені/ та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачені види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії. Відповідно до ч. 1 вказаної статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України затверджено додаткові види грошового забезпечення, в перелік яких входить доплата за службу в нічний час.

Так, відповідно до додатка № 26 до зазначеної вище постанови надбавка за службу у нічний час віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 31.12.2007 року за № 499 було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до складу грошового забезпечення, в пункті 3.7. якої, врегульоване питання щодо компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Так, відповідно до зазначеної Інструкції до складу грошового забезпечення, крім інших видів входять, зокрема: компенсація за службу в понаднормовий час не більше 4 годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік, за яку надання відгулів не допускається, і службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, яка може компенсуватися за згодою працівників шляхом надання іншого дня відпочинку або в грошовій формі, облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин, підставою для залучення до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: "а" письмові накази керівників органів внутрішніх справ; "б" графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22:00 до 06:00 год.

Пунктом 2.6. зазначеної Інструкції встановлено, що додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ нараховуються згідно з додатком 22. У додатку за № 22 встановлено, що доплата за службу в нічний час нараховується в розмірі 35% посадового окладу.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватись при нарахуванні пенсії.

Із системного аналізу викладених норм права слідує висновок, що доплата за службу в нічний час та доплата за службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні входить до переліку додаткових видів грошового забезпечення за умови, якщо виконання службових обов'язків пов'язане зі службою на постійній основі, і така доплата до посадового окладу була встановлена та виплачувалась під час служби.

Верховний Суд України вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положень постанови № 1294 в постановах від 24 червня, 30 вересня та 11 листопада 2014 року, 20 січня 2015 року (справи №№ 21-232а14, 21-306а14, 21-449а14, 21-418а14 відповідно) висловив свою правову позицію, яка полягає в тому, що аналіз норм матеріального права дає підстави вважати, що неврахування відповідачем доплати за службу в нічний час при призначенні пенсії позивачу є неправомірним, оскільки позивач отримував щомісячно таку доплату за службу, а, отже, вона мала постійний характер та підлягала врахуванню при призначенні пенсії за вислугу років.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не включені у грошове забезпечення з якого проводиться розрахунок пенсії додаткові види грошового утримання, отримуваних ним під час проходження служби, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 6645,04 грн., грошова компенсація за невикористану відпустку в сумі 5953,83 та грошова компенсація за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні та святкові дні в сумі 7760,08 грн.

Даний висновок суду також узгоджується з позицією Колегії суддів Вищого адміністративного суду України, у складі суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Мороза В.Ф., яка викладена в ухвалі від 21.02.2013 року по справі К/9991/18602/12.

Таким чином суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та керуючись, ст.ст. 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану відпустку та грошової компенсації за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу у вихідні дні - неправомірними.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити належний перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6645,04 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 5953,83 та грошової компенсації за несення служби понад встановлену тривалість робочого часу та у вихідні та святкові дні в сумі 7760,08 грн.

Провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з часу призначення пенсії, а саме з 18.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 гривні 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного Апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги або в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя: