Ухвала суду № 57325044, 18.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3411/16 Справа № 209/1895/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Решетник Т. О. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Дніпродорбуд» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Трест Дніпродорбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 06 квітня 2013 року він був прийнятий на роботу охоронцем, у ДЗАТ «Трест Дніпродорбуд», яке згодом було перейменовано у ПАТ «Трест Дніпродорбуд». Згідно наказу ПАТ «Трест Дніпродорбуд» від 01 жовтня 2013 року його було звільнено з роботи по переведенню в ТОВ «Автоснабсервіс». З 03 січня 2015 року він був знову працевлаштований у відповідача, проте заробітну плату він отримав лише за лютий 2015 року в сумі 1050,00 грн. Вказує, що під час роботи у ПАТ «Трест «Дніпродорбуд» йому невчасно сплачували заробітну платню, при звільненні не виплатили виниклу заборгованість у вигляді середнього заробітку за весь час затримки й компенсацію за невикористану відпустку. Загальна сума заборгованості за його підрахунками становить суму у розмірі 18959,04 грн.

Враховуючи вищезазначене позивач просив суд стягнути з ПАТ «Трест Дніпродорбуд» на його користь заборгованість у розмірі 18959,04 грн., яка складається з: 6111,76 грн. - заборгованості з заробітної плати; 12377,72 грн. - заборгованості у формі середнього заробітку за весь час затримки, тобто за період з 02 жовтня 2013 року по 31 грудня 2014 року включно та 469,56 грн. - заборгованості у вигляді компенсації за невикористані дні відпустки.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково та стягнуто з ПАТ «Трест Дніпродорбуд» на користь ОСОБА_2: 12377,72 грн. - заборгованості у формі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з 01 жовтня 2013 року по 29 травня 2015 року включно; 3874,77 грн. - заборгованості з заробітної плати за період з 03 січня 2015 року по 29 травня 2015 року; 469,56 грн. - заборгованості у вигляді компенсації за невикористані дні відпустки, а всього 16722 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривні 05 копійок без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. Також, стягнути з ПАТ «Трест Дніпродорбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В іншій частині позовних вимог - було відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, ПАТ «Трест Дніпродорбуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким скасувати стягнення з відповідача заборгованості у формі середнього заробітку за весь час затримки в сумі 12 377,72 грн. та компенсації за невикористані дні відпустки в розмірі 469,56 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 квітня 2013 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в ДЗАТ «Трест Дніпродорбуд» охоронцем. В подальшому ДЗАТ «Трест Дніпродорбуд» було перейменовано у ПАТ «Трест Дніпродорбуд». Згідно наказу ПАТ «Трест Дніпродорбуд» № 560-к від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи по переведенню в ТОВ «Автоснабсервіс», відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України. Згідно наказу ПАТ «Трест Дніпродорбуд» № 2-к від 02 січня 2015 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу охоронцем в порядку переведення з ТОВ «Автоснабсервіс», що підтверджується копією трудової книжки, наявної в матеріалах справи.

Розрахунок по заробітній платі на день звільнення з позивачем не здійснено. Тому, згідно розрахунку, що виконаний представником позивача, розмір цієї заборгованості за період з 06 квітня 2013 року по 01 жовтень 2013 року, та з 02 січня 2015 року по 29 травень 2015 року становить 6111,76 грн.

Тривалість невикористаної відпустки позивача при звільненні 01 жовтня 2013 року становить 12 днів, за яку позивачем не отримано компенсацію при звільненні, розмір якої за його розрахунками становить 469,56 грн., що підтверджується випискою з картрахунку позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17 квітня 2015 року. Заборгованість у формі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку обрахована ним в сумі 12377,72 грн.

Згідно із абз. 5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при задоволенні позову про оплату праці суд має навести у рішення розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

У відповідності з ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий розмір визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затриманням розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного для після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.

Оскільки ПАТ «Трест Дніпродорбуд» не було надано неодноразово витребувану судом довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_2, то задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції вірно керувався положеннями КЗпП України та виходив із наданих представником позивача випискою з картрахунку ОСОБА_2 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17 квітня 2015 року, складених представником позивача розрахунків по заборгованості із заробітної плати та Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2, які надані Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська 14 травня 2015 року (Форма ОК-5).

В апеляційній скарзі ПАТ «Трест Дніпродорбуд» зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням частково та вважає, що воно підлягає зміні в частині стягнення на користь ОСОБА_2 компенсації за невикористані дні відпустки, зокрема вказуючи на виплату позивачу заборгованості за невикористані дні відпустки у розмірі 402,73 грн., шляхом переведення на картковий рахунок.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями, оскільки копія відомості нарахування коштів № 159 та копія платіжного доручення №1535 від 30 грудня 2013 року на загальну суму 129656, 25 грн. не підтверджують зарахування заборгованості як із заробітної плати на банківський картковий рахунок позивача для виплат, який використовувався для зарахувань коштів під час його роботи в ПАТ «Трест Дніпродорбуд», так і заборгованість за невикористані дні відпустки.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відпустки", за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Згідно із ч. 1 ст. 24 даного Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виплат ПАТ «Трест Дніпродорбуд» вказаних сум заборгованості, належних ОСОБА_2 при звільненні, через касу підприємства.

Також, в апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ПАТ «Трест Дніпродорбуд» зазначає, що судом не враховано пропуск ОСОБА_2 тримісячного строку для звернення до суду з даним позовом.

Проте колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги, приймаючи до уваги правові роз'яснення викладені у рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року N 4-рп/2012 у справі N 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, де зазначено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Клегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права з боку суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про отримання позивачем всіх належних при звільненні сум.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Дніпродорбуд» - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова