Постанова № 57325027, 22.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2016 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Кірюшкіна В.Л.. та представника митниці - Аксютіна В.І., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_3, виданого 10 вересня 2002 року Криворізьким РВ УМВС України у Дніпропетровській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 638340,27 гривень та конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0072/110050004/15 від 28.09.2015 року - «відходи у гранулах (скрап для переобладнання) для переплавлення з легованої сталі» в кількості 22 500, 00 кг, загальною вартістю 638340,27 гривень,-

встановив:

постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 638340,27 гривень та конфіскацією предметів правопорушення - «відходи у гранулах (скрап для переобладнання) для переплавлення з легованої сталі» в кількості 22 500, 00 кг, загальною вартістю 638340,27 гривень.

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Дартес», 17 грудня 2014 року уклав договір №17/14А та специфікацію №1 та до них додаткову угоду №1 щодо купівлі «Lightmill import llp» у ТОВ «Дартес» феронікелю в зливках марки ФН12, ФН12х на умовах DDU (правил Інкотермс) Німеччина компанія «GRASS AF GMBH».

Дотримуючись умов договору щодо постачання феросплавів ТОВ «Дартес» підготувало відправку феронікелю об'ємом 22500 кг на адресу німецької компанії та подало до митного посту «Кривбас» митну декларацію №110050004/2015/003120, якою декларувався експорт феронікелю у гранулах за УКТ ЗЕД 7202600000, об'ємом 22500 кг, вартістю 638340,27 гривень.

Під час митного огляду вантажу на предмет відповідності задекларованим у декларації даним було відібрано проби (зразки), які були направлені до спеціалізованої лабораторії ДФС. По результатам експертного дослідження 31 серпня 2015 року було складено висновок №142008200-0011, у відповідності до якого взяті зразки товару є металобрухтом чорних металів виду 511 - скрап для переробляння.

Таким чином з урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Дартес» та діючи через митного брокера ОСОБА_4, здійснив дії спрямовані на переміщення через митний кордон товарів загальною вагою 22 500,00 кг, вартістю 867 122,78 гривень, з прихованням від митного контролю шляхом подання до митного органу документів, які містять неправдиві відомості щодо найменування товару та УКТЗЕД, чим фактично вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у порядку передбаченому ст. 294 КУпАП, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закривши провадження через відсутність складу порушення митних правил.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат посилається на те, що в резолютивний частині не належним чином визначено предмети, які підлягають конфіскації, що унеможливлює виконання оскаржуваної постанови. Висновки експерта щодо невідповідності проб заявленому феронікелю безпідставні та необґрунтовані, оскільки експерт дійшов свого висновку виключно із зовнішнього огляду наданих йому проб. Окрім фізичних та органолептичних властивостей більш детального вивчення взятих проб не проводилося, а тому, на переконання захисника, не має достатніх підстав для однозначного ствердження про неправильне визначення код товару.

Крім цього, апелянт вказує на те, що декларування товару проводилося митним брокером на підставі документів, які були переданні ТОВ «Дартес» від ТОВ «Бістар 3000», а тому він є неналежною особою.

У судове засідання апеляційного суду від сторони захисту з'явився адвокат Кірюшкін В.І., який підтримав подану його підзахисним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу порушення митних правил.

Представник митниці у судовому засіданні апеляційного суду виступив категорично проти задоволення апеляційної скарги. Свої заперечення мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов мотивованого та належним чином обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Разом з тим, представник митниці вказав, що під час контрольного заходу - відбору проб товару було встановлено, що вантаж який декларувався як феронікель представляв собою подрібнений металобрухт різних металів із різного роду домішками (піску, каміння і т.і.), а доводи адвоката щодо необ'єктивності висновків експертизи є безпідставними і мають на меті лише затягнути розгляд справи по суті.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Щодо неналежного визначення предметів конфіскації, до цих доводів суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки суд першої інстанції, зазначаючи у своїй постанові предмети, які підлягають конфіскації, посилався виключно на протокол про порушення митних правил, у якому чітко зазначено, що саме було предметом порушення митних правил. Крім цього варто зазначити, що будь-які неточності, які можуть виникнути на стадії виконання постанови суду, можуть бути врегульовані у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Доводи щодо неналежності висновку експерта, також під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження. Зазначене також було предметом дослідження у суді першої інстанції, і суд з наведення достатніх мотивів спростував зазначенні доводи сторони захисту.

Зокрема суд першої інстанції допитав у судовому засіданні експерта, який проводив експертне дослідження, у ході його було з'ясовано, що експертом достатньо було вивчено надані йому проби щоб безсумнівно стверджувати про однозначність результатів дослідження.

Таким чином, судом було з'ясовано усі необхідні обставини, якими підтверджено безпідставність доводів сторони захисту в частині неналежності висновку експерта.

Щодо доводів неналежності особи, то вони також під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, оскільки у відповідності до вимог ст. 459, 460 Митного Кодексу України, відповідальність за порушення митних правил підприємством несуть уповноваженні особи даного підприємства. Крім цього враховуючи, що декларування митним брокером проводилося безпосередньо на підставі документів, які були надані ТОВ «Дартес», то і відповідальність має нести у тому числі і посадові особи даного підприємства.

Таким чином, апеляційний суд, дослідивши у своїй сукупності наявні по справі докази, зокрема, протоколом про порушення митних правим (а.с. 4-6); вантажномитну декларацію (а.с. 26-27); транспортну накладну CRM №0001108 (а.с. 23); інвойс №2 від 21 серпня 2015 року (а.с. 21); висновок експерта №142008200-0011 (а.с. 12-15), а також інші докази, що містяться у матеріалах справи - дійшов безсумнівного висновку про правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин справи у порушені митних правил, зафіксованих у протоколі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, складеному відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою митного органу.

Під час апеляційного перегляду порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП, при розгляді справи районним судом, не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи суд правильно встановив та належним чином обґрунтував.

Неправильного застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року, винесену відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду І.К. Живоглядова

Дніпропетровської області