Ухвала суду № 57324945, 21.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3832/16 Справа № 202/8868/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бєльченко Л. А. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» Дніпропетровської міської ради, про захист житлових прав, виключення житлового приміщення із числа службових,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, третя особа: КП «ЖЕП №21» Дніпропетровської міської ради, про захист житлових прав, виключення житлового приміщення із числа службових - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 1972 року на підставі рішення Амур - Нижньодніпровського виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на ім'я ОСОБА_6, який на той час працював у ЖЕКу № 29 слюсарем - сантехніком, було видано посвідчення НОМЕР_1 на заняття службового приміщення на період роботи на даній посаді за адресою: АДРЕСА_1. Членами його сім'ї на той час у посвідчені НОМЕР_1 були зазначені дружина - ОСОБА_7, сини - ОСОБА_8, ОСОБА_9, донька - ОСОБА_10, теща - ОСОБА_11

Дане посвідчення НОМЕР_1 (спеціальний ордер), було видано ОСОБА_6 на зайняття службового приміщення у зв'язку з родом його трудової діяльності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть.

Згідно відповіді виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від 22 лютого 2016 року № 18/5-97, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з заявою про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових не звертались, квартира має статус службової (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що права позивачів з боку відповідачів порушені не були, зазначивши, що спірну квартиру було віднесено до числа службових. Жодних доказів того, що ОСОБА_6 під час свого життя або позивачі звертались з клопотання до підприємства про виключення спірного жилого приміщення із числа службових позивачами не надано. До того ж, сам по собі факт проживання позивачів в спірній квартирі після припинення трудових відносин ОСОБА_6 з підприємством та після його смерті, не можуть прийматись до уваги без дотримання передбаченої законодавством процедури виключення житлового приміщення з числа службових.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.10.1962 №1230 «Про впорядкування відомчих і службових жилих приміщень» зазначено: «Встановити, що службові приміщення надаються громадянам, які за родом свої трудових обов'язків повинні проживати за місцем роботи (керуючі будинками, двірники, вахтери тощо) або в службовому будинку ( працівники лікувальних і учбових закладів , музеїв тощо)».

Відповідно до ст. 122 ЖК України, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове приміщення.

Згідно ч.1 ст. 118 ЖК України, службові приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до п. 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого постановою Кабінету Мінстрів України ь№ 37 від 04.02.1988 року, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи та надавши належну правову оцінку доказам, що надані сторонами та ухвалив рішення у відповідності до зазначених вище норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Так, наявність посвідчення (а.с.11) № 42 від01.07.1972 р., підтверджує, що квартира є службовою та її статус на цей час не змінився (а.с.15), відсутність договору найму, на що посилається апелянт, свідчить лише про безпідставне зайняття позивачами житлового приміщення, інші доводи зводяться до тлумачення норм чинного законодавства на власний розсуд апелянтів та не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суд першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: