Ухвала суду № 57322159, 29.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №334/9754/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Провадження № 22-ц/778/1201/16 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Подліянової Г.С.,

Дашковської А.В.,

секретаря Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2015 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження громадянина - боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обов'язків, покладених судовим рішенням,-

ВСТАНОВИЛА :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянина-боржника ОСОБА_3, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обов'язків, покладених судовим рішенням, вказавши наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 39962294 з примусового виконання виконавчого листа №0818/6572/2012 від 11.09.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_3, на користь ПАТ «МетаВанк» заборгованості на загальну суму -66850,78 грн.

30.09.2013р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Постанова направлена за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Станом на момент подачі подання заборгованість не погашена. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, на виклик державного виконавця не реагує, пояснень з приводу невиконання судового рішення не надає.

Посилаючись на наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, старший державний виконавець просить задовольнити подання та тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених судовим рішенням.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2015 року у задоволенні подання - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду старший державний виконавць ВДВС УДВС ГТУЮ у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, постановити нову, якою подання задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів про повідомлення боржника про факт відкриття виконавчого провадження та доказів про ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов"язань, та які є підставою вважати, що ОСОБА_3 може виїхати за кордон для того, щоб уникнути виконання покладених на нього обов"язків.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У звязку з тим, що особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання покладається саме на державного виконавця, як особу, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена. Вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, подання державного виконавця надійшло до Ленінського районного суду м. Запоріжжя 09.11.2015 року (а.с. 1-5).

Вказане подання було розглянуто 09.11.2015 року без участі державного виконавця (а.с. 53).

Таким чином, без належної перевірки обставин щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення, доведення яких є обовязковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволення подання є передчасним.

За вказаних обставин ухвала суду від 09 листопада 2015 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням визначеного ст. 377-1 ЦПК України порядку його вирішення, з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2015 року у цій справі скасувати, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Кримсська

Судді: Г.С. Подліянова

А.В. Дашковська