Рішення № 57322134, 19.04.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 2/336/1818/2016

пр.№ 2/336/1428/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Суркової В.П., при секретарі Прохоровій А.О., розглянувшиу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 04.04.2016 року позовна заява в частині стягнення заборгованості по заробітній платі повернута ОСОБА_1, як така, що подана без дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 118 ЦПК України. Позивачу в цій частині вимог порекомендовано звернутися в порядку наказового провадження.

В обґрунтування позову зазначила, що з 23.02.2015 року вона працювала на посаді головного бухгалтера Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України.

29.02.2016 р. її звільнено з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України.

Борг за підприємством по виплаті заробітної плати склав: за серпнь 2015 року 2565,90 грн., за вересень 2015 року 2067,00 грн., за жовтень 2015 року 2067,00 грн., за листопад 2015 року 2067,00 грн., за грудень 2015 року 2067,00 грн., за січень 2016 року 2067,00 грн., за лютий 2016 року 3819,96 грн.

На момент звільнення заборгованість по заробітній платі та інші належні їй кошти виплачені не були, тому посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України просить суд стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року у розмірі 3237 грн. 74 коп. без урахування податків та обовязкових платежів.

Сторони в судове засідання не зявились, про день і час судового розгляду були повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги у розмірі 3237 грн. 74 коп. підтримує повністю. Відповідач також надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст. 158 ЦПК України без осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України суд приймає заяву відповідача про визнання позову, оскільки визнання позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд знаходить позов такми що підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступне.

На підставі наказу № 4-к від 23.02.2015 року ОСОБА_1 було прийнято до Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України на посаду головного бухгалтера, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9).

29.02.2016 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України з посади головного бухгалтера Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, наказ № 20-к від 26.02.2016 року (а.с.11).

Борг за підприємством по виплаті заробітної плати склав: за серпнь 2015 року 2565,90 грн., за вересень 2015 року 2067,00 грн., за жовтень 2015 року 2067,00 грн., за листопад 2015 року 2067,00 грн., за грудень 2015 року 2067,00 грн., за січень 2016 року 2067,00 грн., за лютий 2016 року 3819,96 грн., а всього 16720,86 грн., що підтверджується довідкою №1/4 від 29.02.2016 року (а.с.12).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України № 013 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо неналежного виконання зобовязання.

Згідно відповіді Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України № 2016/2/4 від 29.02.2016 року, підприємство визнає свій обовязок щодо сплати заборгованості по заробітній платі позивачу та зобовязується виплатити цю заборгованість у найближчий час.

Однак відповідачем заборгованість по заробітній платі не виплачена, тому суд приходить до висновку, що відповідачем не надано будь-якого належного чи допустимого доказу того, що підприємством вживаються всі заходи щодо належного виконання покладеного на нього зобовязання, а тому суд вважає, що повний розрахунок при звільненні з підприємства ОСОБА_1 не проведений з вини роботодавця.

Згідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Розмір середньоденного заробітку становить 147 грн. 17 коп (а.с.15), період затримки виплати заробітної плати за розрахунком позивача не здійснювався за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, тобто за двадцять два робочих дні (147грн.17коп. * 22 дні). Враховуючи зазначений розрахунок суд приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки при розрахунку при звільненні становить 3237,74 грн. без урахування податків та обовязкових платежів.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 158, 174, 197, 208-209, 212-215, 218, 223, 224 ЦПК України, ст.ст. 115-117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці»,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 56, кім. 57-а, ЄДРПОУ 02718167) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3237,74 (три тисячі двісті тридцять сім) гривень 74 копійки, без урахування податків та обовязкових платежів.

Стягнути з Шевченківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 56, кім. 57-а, ЄДРПОУ 02718167) в дохід держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Суркова