Ухвала суду № 57321400, 21.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3219/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 11-сс/783/243/16 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Тенюха В.П.

суддів - Волинця М.М., Каблака П.І.,

секретаря - Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката Богуша Ігоря Михайловича в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 13 квітня 2016 року,-

за участю прокурора Гриніва В.М.,

ОСОБА_3 , її адвоката Богуша І.М.,

слідчого Петренка І.В.

в с т а н о в и л а :

зазначеною ухвалою накладено арешт, який полягає в позбавленні права на відчуження та розпорядження автомобілем марки «VOLVO XC90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, з правом користування ОСОБА_2, який виявлений та вилучений згідно з протоколом обшуку від 08 квітня 2016 року. До можливої конфіскації майна як виду покарання транспортний засіб марки «VOLVO XC90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, повернуто в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді місцевого суду, адвокат Богуш І.М. в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати повністю, оскільки на момент розгляду клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_2 не повідомлено про підозру та не роз'яснено їх прав та обов'язків у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, і постановити нову про відмову у задоволенні клопотання слідчого, прокурора про арешт майна з негайним його поверненням володільцям у зв'язку з недоведенням необхідності та відсутності підстав для такого арешту. Окрім цього, апелянт просить негайно повернути клопотання прокурору як поданого з порушенням строків, встановлених ч.5 ст.171 КПК України, повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, так як вони досліджені судом першої інстанції не повністю та з порушеннями, а також визнати клопотання про накладення арешту на майно передчасним й необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам ст.171 КПК України.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що слідчим не додано всі необхідні оригінали або копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання, а саме повідомлення про підозру, довідки про розмір суми підробки, котра б підтверджувала правомірність попередньої правової кваліфікації за ч.3 ст.199 КК України, що передбачає конфіскацію майна.

Окрім цього, звертає увагу на те, що клопотання слідчого подано 11.04.2016 року із значним перевищенням передбаченого законом 48-ми годинного терміну.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_3 та її адвоката Богуша І.М. на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який просить відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Приймаючи рішення про необхідність накладення арешту на майно, а саме автомобіль НОМЕР_1, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя покликався на те, що слідчим надано достатніх доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, і що таке майно підлягає можливій конфіскації, передбаченій санкцією ч.3 ст.199 КК України, не застосування арешту може призвести до відчуження такого.

Згідно з клопотанням, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016140000000010 від 15.01.2016 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.3 ст.199, ч.2 ст.204 КК України.

Так, згідно з матеріалами відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОУ ГУ ДФС у Львівській області, невстановлені особи спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 впродовж 2015-2016 рр. на території Львівської області здійснювали незаконне виготовлення алкогольних напоїв - підакцизних товарів, з використанням спеціального обладнання, що забезпечує масове виробництво, шляхом відкриття підпільного цеху за адресою: с.Борщовичі Пустомитівського району Львівської області.

З метою встановлення джерел походження складових для виготовлення алкогольних напоїв, які були вилучені в ході огляду 15.01.2016 року, а також осіб, причетних до їх виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації скеровано доручення в ОУ ГУ ДФС у Львівській області, яким надано інформацію, що при масовому виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв використовувались фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої, що поставлялись ОСОБА_9 - директором, одним із засновників ТзОВ «Домен-Друк». Водночас надано інформацію, що фальсифіковані марки акцизного податку ОСОБА_9 отримуває від ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, де зберігає фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої. Для транспортування марок акцизного податку, етикеток та контр етикеток на алкогольні напої ОСОБА_2 використовуває транспортний засіб «VOLVO XC90», з державними номерними знаками НОМЕР_1.

В ході проведення обшуків, на підставі ухвал слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 23 березня 2016 року, в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, виявлено чорнові записи та близько 400 000 марок акцизного податку з ознаками підробки, а у транспортному засобі «VOLVO XC90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, виявлено та вилучено два мобільні телефони, чорнові записи та близько 100 000 марок акцизного податку з ознаками підробки.

Відповідно до ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Такий, зокрема, згідно з вимогами вказаної статті кримінального процесуального закону, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як встановлено апеляційним судом, серед підстав необхідності накладанення арешту на вказане майно ОСОБА_2, окрім як з метою конфіскації майна як виду покарання, старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області в клопотанні зазначено, що оскільки транспортний засіб «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_1, використовувався для транспортування марок акцизного податку з ознаками підробки, є достатні підстави вважати, що за допомогою вказаного транспортного засобу здійснювалася незаконна діяльність, і з метою встановлення обставин, що мають значення для розслідування кримінального провадження 09.04.2016 року призначено автотехнічну експертизу вказаного автомобіля.

Дослідивши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що вказаний транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема є об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, може зберігати на собі його сліди або ж містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак такий підлягає арешту.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, хоч слідчий суддя прийняв рішення про накладення арешту на автомобіль «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_1 з підстав, що таке майно підлягає можливій конфіскації, передбаченій санкцією ч.3 ст.199 КК України, однак зробив вірний висновок про необхідність накладення такого, оскільки незастосування може призвести до втрати, пошкодження чи передачі майна.

З огляду на зазначене, в силу ч.3 ст.170 КПК України доводи апелянта про необгрунтованість накладення арешту у зв'язку з тим, що ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_2 не перебувають у статусі підозрюваних, обвинувачених, є бепідставними та не заслуговують на увагу.

Щодо покликань апелянта про перевищення передбаченого законом 48-годинного терміну подачі клопотання, то згідно з вимогами аб.2 ч.5 ст.171 КПК України, уразі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Поряд з тим, згідно з вимогами обчислення процесуальних строків, регламентованих ст.115 КПК України, якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. При обчисленні процесуального строку годинами включається неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Як вбачається із матеріалів клопотання, а саме копії протоколу обшуку (а.с.п.6-8), в результаті проведеного обшуку 08 квітня 2016 року з 10 год 40 хв до 12 год, було вилучено марки, два мобільні телефони, чорнові записи та автомобіль «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_1.

Отже, з огляду на зазначене, закінчення встановленого кримінальним процесуальним законом терміну подачі клопотання припадає на неділю 10.04.2016 року, а таке скеровано слідчим до районного суду в понеділок 11.04.2016 року, відтак, на переконання колегії суддів, визначений ст.171 КПК України строк не був пропущений.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаних вимог закону слідчим було дотримано та долучено до клопотання витяг з кримінального провадження (а.с.п.4), копію ухвали про проведення обшуку (а.с.п.5), копію протоколу обшуку (а.с.п.6-8) та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.п.9), а отже доводи адвоката в цій частині спростовуються матеріалами провадження.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що накладення арешту в даному випадку відповідає меті і завданням забезпечення кримінального провадження і є співрозмірним обмеженню права власності ОСОБА_3 та користування ОСОБА_2, тому ухвала слідчого судді є законною, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 13 квітня 2016 року про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, з правом користування ОСОБА_2, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Богуша Ігоря Михайловича в їх інтересах - без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П.Тенюх М.М.Волинець П.І.Каблак