Рішення № 57320705, 21.04.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.04.2016

Справа N 320/7891/15-ц

(2/320/209/16)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» квітня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі Прозоровій Т.О.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 44 677 доларів 56 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 02.06.2015 року, який становить 21,08 гривень, еквівалентно 941802 гривні 91 копійку та судовий збір, зазначивши, що 09.01.2008 року ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 10М, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 32000,00 доларів США на термін до 09.01.2013 року а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку встановлених кредитним договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином у порушення умов договору зобов'язання за вказаним договором не виконав в звязку з чим виникла вказана заборгованість, та позивач змушений був звернутися до суду. .

Представник позивача в судове засідання не зявився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що позивачем не наданий розрахунок заборгованості за кредитом, з наданої таблиці неможливо встановити період, з якого припинення погашення кредиту, відсотків, винагороди тощо. У той же час встановлення цих обставин безумовно впливає на вирахування строку позовної давності. Так як вбачається з вимоги банку, направленої на адресу відповідача, термін повернення кредиту було визнано достроково таким, що настав відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України. Отже строк позовної давності до стягнення всього кредиту починає перебіг саме з моменту, коли банк скористався своїм правом на пред'явлення такої вимоги. Погашення боргу передбачається графіком, тому позовна давність вираховується до кожного платежу окремо. Також зазначив, що сума боргу по даному кредитному договору вже була стягнена рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. У звязку з цим просив відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

09.01.2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 10М згідно якого йому було надано кредит у розмірі 32 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік на суму залишку кредиту, з терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до додатку № 1 до договору графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди але не пізніше 09.01.2013 року /а.с.9-11, 12/.

Відповідно до п 3.1. кредитного договору, виконання зобов'язань позичальника за договором було забезпечено - договором застави автотранспорту б/н від 09.01.2008 року укладеним з ОСОБА_2 та договором поруки б/н від 09.01.2008 року, укладеним з ПП "Цитадель".

Згідно кредитного договору у випадку порушення зобов'язання за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит шляхом зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок № 22033055705153.

Всупереч умов договору ОСОБА_2 здійснював платежі для погашення кредиту не регулярно, чим порушив взяті на себе зобовязання.

У судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку заборгованість за відповідачем по укладеному з ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 02.06.2015 року складає 44677,56 доларів США, а саме:

- заборгованість за кредитом - 10634,20 доларів США;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом 10710,29 доларів США;

- заборгованість по комісії за користування кредитом 13862,60 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 7331,67 доларів США;

- штраф (фіксована частина) 11,86 доларів США;

- штраф (процентна складова) 2126,94 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2012 року, яке 11.09.1012 року набрало законної сили, було частково задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ПАТ "Акцент - банк", ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 10М від 09.01.2008 року звернено стягнення на предмет застави а саме автомобіль Renault, модель 340, 1997 року випуску, типу ТЗ, вантажний сідловий тягач, № кузова VF622GHA0C0010171, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль Ackerman, модель Fruchauf, 1991 року випуску, типу ТЗ, напівпрічіп бортовий тентовий, № кузова FA 260601, реєстраційний номер АР 1634ХХ, що належать ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних автомобілів /а.с. 84/.

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 10М від 09.01.2008 року, 16.10.2013 року було реалізовано заставне майно, а саме вантажний автомобіль Renault, модель 340, 1997 року випуску, за 5 823 долари 85 центів, які того ж дня було зараховано на рахунок банку, 2911,93 доларів - в рахунок погашення тіла кредиту, 2911,93 доларів - в рахунок погашення суми пені /а.с.99, 7/.

Відповідно до п 6.8 кредитного договору, який був підписаний банком та відповідачем та не був оскаржений сторонами, строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за договором встановлений тривалістю 5 років.

А тому суд критично ставиться до посилань представника відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду так як згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 здійснював періодично платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором а саме 25.10.2012 року було здійснено останній платіж 187,67 доларів - в рахунок погашення тіла кредиту та 187,66 доларів - в рахунок погашення пені.

Таким чином, аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованість в сумі 44 677 доларів 56 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 02.06.2015 року, еквівалентно 941802 гривні 91 копійку а також з урахуванням ст. 88 ЦПК України витрат по сплаті судового збору в розмірі 14127 грн. 04 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 610, 1047-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 57, 59, 88, 107, 208, 212-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість в сумі 44 677 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят сім) доларів 56 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 02.06.2015 року, який становить 21,08 гривень, еквівалентно 941802 (девятсот сорок одна тисяча вісімсот дві) гривні 91 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір в розмірі 14127 гривень 04 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Кучеренко