Справа № 705/4232/15-а
2-а/705/201/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2015 року Уманський міськрайонний суд
Черкаської області
в складі: головуючого-судді Гончарука В.М.
при секретарі Шаповал Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області звернулося до суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо накладення штрафу на управління ПФУ в м. Умані за невиконання виконавчого листа в сумі 680 гривень та скасування постанови про накладення штрафу від 2 липня 2014 року у виконавчому провадженні № 46262655.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що 13.07.2015 року управлінням ПФУ в м.Умані та Уманському районі Черкаської області отримано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 02.07.2015 року про накладення 680 гривень штрафу на управління ПФУ в м.Умані за невиконання вимоги державного виконавця та рішення суду по виконавчому провадженню № 46262655 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-8357/11, виданого 11.11.2014 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області.
Дії державного виконавця є незаконними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2011 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м.Умані про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни та зобов'язано здійснити такий перерахунок за період з 04.02.2011 по 04.08.2011 рік, з урахуванням уже виплачених сум. Управлінням на зазначене рішення суду подана апеляційна скарга від 25.10.2011 року та станом на момент винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, відомості щодо її розгляду апеляційним судом в управління відсутні.
Розпорядженням управління від 25.10.2011 року, відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова Уманського міськрайонного суду від 20.09.2011 року виконана у межах суми стягнення за один місяць: позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 04.02.2011 року по 04.03.2011 року.
Управління не наділене повноваженнями щодо самостійного розпорядження коштами фонду, а виконання рішення в частині виплати стане можливим в разі виділення коштів з Державного бюджету, тому невиконання рішення в частині нарахування управлінням виконано добровільно, а щодо невиконання в частині виплати, то в управління на це були поважні причини, тому правові підстави для застосування штрафу відсутні.
На виконання вимоги державного виконавця від 02.06.2015 року про зобов'язання негайно виконати рішення суду з наданням підтверджуючих документів або повідомити державного виконавця про причини такого невиконання, управлінням направлена відповідь про проведення перерахунку стягувачу та повідомлено про порядок здійснення виплат по донарахованим пенсіям за рішеннями судів.
Крім того, відповідно до постанови КМУ від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в м.Умань припинено та 18.10.2011 року зареєстровано нову юридичну особу - управління Пенсійного фонду України в м.Умані та Уманському районі Черкаської області, яка утворена шляхом злиття (припинення) двох управлінь: в м.Умані та управління в Уманському районі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Про зазначені обставини управління неодноразово повідомляло в письмовій формі, однак державним виконавцем, на порушення п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» не вчинено дій по заміні сторони виконавчого провадження та в оскаржуваній постанові накладено штраф на боржника: УПФУ в м.Умані Черкаської області.
Враховуючи вищевикладене, управління Пенсійного фонду України в м.Умані та Уманському районі не може виконати судове рішення та нести відповідальність за його невиконання. На цій підставі управління змушене звернутись до суду та просити суд визнати неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо накладення штрафу на управління ПФУ в м. Умані за невиконання виконавчого листа в сумі 680 гривень та скасувати постанову про накладення штрафу від 2 липня 2014 року у виконавчому провадженні № 46262655.
Згідно ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч.6 ст.181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішення, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» - місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України).
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі Черкаської області підтримала, просила суд їх задоволити в повному обсязі та провести розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений в установленому законом порядку, але надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов в якому вказав, що державним виконавцем дотримані вимоги закону і законні підстави для скасування штрафу наразі відсутні, оскільки штраф у виконавчому провадженні застосовано до боржника з урахуванням всіх дійсних обставин справи. Позивачем своєчасно не надано державному виконавцю інформації про виконання рішення суду, а тому порушено вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження та Закону України „Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи на вимогу державного виконавця позивачем надано відповідь про проведення перерахунку пенсії та повідомлено державного виконавця, що виплата донарахованих сум, які перевищують бюджетні призначення на поточний рік буде здійснена за наявності відповідного фінансування з державного бюджету.
Однак, позивачем не надано підтверджуючих документів, що нарахована сума доплати стягувачу перевищує відповідне фінансування та не надано заявок про зміну такого фінансування (листів про внесення змін до кошторисів, бюджету, тощо).
Також, обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, передбачено і конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і позивач. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Крім того, позов про скасування штрафу заявлено не за підсудністю, оскільки справи щодо оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі належать до компетенції адміністративних судів. Відповідно до ч.4 п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішення, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На цих підставах просив суд відмовити у задоволенні позову УПФУ в повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника відповідача у зв'язку з обмеженим фінансуванням державних установ в 2015 році.
Суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 5 ст. 181 КАС України справу може бути вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.
Відповідно до постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2011 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м.Умані про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни та зобов'язано здійснити такий перерахунок за період з 04.02.2011 по 04.08.2011 рік, з урахуванням уже виплачених сум.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 46262655 з виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 2-а-8357/11 від 11.11.2014 року про зобов'язання УПФУ в м.Умані Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.02.2011 року по 27.07.2011 року, з урахуванням уже виплачених сум. Управлінням на зазначене рішення суду подана апеляційна скарга від 25.10.2011 року.
Розпорядженням управляння від 25.10.2011 року, відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова Уманського міськрайонного суду від 20.09.2011 року виконана у межах суми стягнення за один місяць: позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 04.02.2011 року по 04.03.2011 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є закон України про Державний бюджет України на поточний рік, Бюджетний кодекс України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет». Згідно з ч. 2 ст. 72 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (ст. 19 Конституції України).
Статтею 71 Закону № 1058 визначено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом. Статтею 73 Закону № 1058 чітко визначено цілі використання коштів Пенсійного фонду, а саме: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. При цьому забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
На підставі вищезазначеного, управління не наділене повноваженнями щодо самостійного розпорядження коштами фонду, а виконання рішення в частині виплати можливе тільки в разі виділення коштів з Державного бюджету.
Про зазначені обставини управління повідомляло відділ примусового виконання управління ДВС ГТУЮ в Черкаській області листами від 22.06.2015 року та 20.07.2015 року, дані обставини державним виконавцем в постанові не зазначені та не взято до уваги.
Окрім того, з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Згідно п. 3 вказаного Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям та набуттям чинності Порядку, виконання судових рішень в частині виплати по "дітям війни" та по "чорнобильцям" передано до органів казначейського обслуговування.
Відповідно до п. 13.3.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу.
Як вбачається з вищезазначеного рішення Уманського міськрайонного суду в частині нарахування управлінням виконано добровільно, а поважні причини щодо невиконання рішення суду в частині виплати в управління були.
З урахуванням наведеного, правові підстави для застосування штрафу відсутні.
В оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено, відповідно до ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду та вимоги державного виконавця, накладено штраф на боржника: УПФУ в м. Умані Черкаської області.
Стаття 89 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлює відповідальності та не передбачає накладення штрафу за невиконання вимоги.
На порушення зазначеного, державним виконавцем винесено постанову в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» про накладення штрафу в тому числі і за невиконання вимоги державного виконавця.
Окрім вищевикладеного, відповідно до постанови КМУ від 27.07.2011 № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в м. Умань припинено. 18.10.2011 року зареєстровано нову юридичну особу публічного права - управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, яка утворена шляхом злиття (припинення) двох управлінь: в м.Умань та управління в Уманському районі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.
Державним виконавцем, на порушення п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не вчинено дій по заміні сторони виконавчого провадження та стороною виконавчого провадження є управління Пенсійного фонду України в м. Умань.
З урахуванням наведеного, управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі не може виконати судове рішення та нести відповідальність за його невиконання.
Крім того, постановою від 07.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження - виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-8357/11, виданого 11.11.2014 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області про зобов'язання УПФУ в м.Умані Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманої 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.02.2011 року по 27.07.2011 року, з урахуванням уже виплачених сум - закінчити. Відповідно до вказаної постанови встановлено, що враховуючи вищевикладене та судову практику Верховного суду України (постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 09.06.2015 року) - часткове невиконання судового рішення управлінням ПФУ з незалежних від останнього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статтей 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. щодо накладення штрафу на управління ПФУ в м. Умані та Уманському район постановою від 2 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 46262655 є неправомірними, а постанова про накладення штрафу в сумі 680 гривень за невиконання рішення суду та вимоги державного виконавця від 2 липня 2015 року підлягає скасуванню.
На підставі ст. ст.2, 11, 17, 19, 37, 82, 89 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 6, 17-19, 71, 87, 104, 128, 160-162, 181 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк Віталіни Петрівни щодо накладення штрафу на управління ПФУ в м. Умані та Уманському район постановою від 2 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 46262655 - неправомірними.
Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу в сумі 680 гривень за невиконання рішення суду та вимоги державного виконавця на управління пенсійного фонду України в м. Умані Черкаської області від 2 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 46262655 - скасувати.
Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь держави судовий збір в сумі 1218 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів, з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області, а особами, які не були присутніми під час проголошення постанови в той же строк, з часу отримання її копії.
Головуючий
Судове рішення № 57316694, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 24.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 705/4232/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: