Ухвала суду № 57315797, 20.04.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1847/15-ц

Номер провадження 2/556/115/2016

У Х В А Л А

Іменем України

20.04.2016 року Володимирецький районний суд рівненської області під головуванням

судді Поровського В.А.

при секретарі Подерня О.В.

ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 заявленого до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

В провадженні Володимирецького районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 заявленого до своєї сестри ОСОБА_2, брата ОСОБА_3 та колишнього секретаря виконкому Красносільської сільської ради Володимирецького району ОСОБА_4 про визнання заповіту матери позивачки ОСОБА_5 на користь своєї доньки ОСОБА_2 від 02 листопада 2001 року та заповіту від 29 жовтня 2001 року на користь ОСОБА_3 В даних заповітах зазначено, що заповідач заповіла житловий будинок своїй дочці та земельний пай синові тому, що вони доглядають свою матір та у всьому їй допомагають. Оскільки позивачка ОСОБА_1 залишилась обділена своєю матірю то звернулась до суду про визнання вищезгаданих заповітів недійсними. Позивачка хоче змінити волю покійної і успадкувати все її майно.

Представник позивача під час судового розгляду заявила, що ОСОБА_6 29 жовтня та 02 листопада 2001 року не могла скласти вищезгадані заповіти в Красносільській сільській раді, оскільки в цей час знаходилась в Харківській області і доказом цього надала суду ксерокопію фотознімків де матір позивачки та відповідачів сфотографована в кімнаті разом з родичами. Відповідачка ОСОБА_2 заперечила проти таких неналежних доказів і пояснила суду, що дане фото зроблено в будинку ОСОБА_2, а фотознімки, з яких зроблені ксерокопії, викрадені в ОСОБА_2 невідомими особами. На запитання судді як можна із фотознімків встановити, що будинок в якому сфотографована заповідач ОСОБА_6 знаходиться за місцем проживання позивачки, а не в іншому місці нічого не пояснила і невдовзі подала заяву про відвід судді.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 в судове засідання 20.04.2016р. не прибула і ніяких заперечень на заяву про відвід судді не надала. В такому разі суддя вважає, що представник відповідача ОСОБА_7 заявлений відвід підтримує, хоч своєї думки не висловила в судовому засіданні.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 ще до першого розгляду справи, котре відбулося 17.03.2016р., звернулась 15.03.2016р. зі скаргою на мене та інших суддів Володимирецького районного суду до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначивши, що я продовжив протизаконну справу своїх суддів-попередників та зацікавлений у розгляді справи. Таку думку позивачки зрозуміти неможливо, хіба дещо проявляє спосіб мислення позивачки ксерокопія довідки МСЕК від 05.11.2008р. про заборону ОСОБА_1 нервово-психічних нагрузок. Розглядати справу позивачки, котра до початку розгляду справи звинувачує суддю перед Вищою кваліфкомісією суддів України в порушенні її прав на захист та упереджене ставлення, - є неможливим.

Для усунення в учасників розгляду справи будь-яких сумнівів в обєктивності та неупередженості судді в розгляді справи вважаю за необхідне задовольнити клопотання представника позивача.

Керуючись ст.ст. 20,23, 24 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_8 від 17.03.2016р. про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_1 заявленого до ОСОБА_2М, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Після задоволення відводу не залишилось суддів щоб продовжили розгляд справи у Володимирецькому районному суді. У відповідності до вимог п.3 ст.116 ЦПК України передати справу на розгляд до Кузнецовського міського суду, який найбільш територіально наближений.

Ухвала може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня проголошення. Особи які не були присутні під час проголошення протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Поровський В.А.