Ухвала суду № 57313569, 22.04.2016, Чуднівський районний суд Житомирської області

ЧУДНІВСЬКИЙ районний суд житомирської області

13201, Житомирська область, м. Чуднів, вул. Соборна, 3, тел. (04139) 2-10-16, 2-10-80, e-mail: inbox@cd.zt.court.gov.ua

справа № 290/993/15-ц

провадження № 2/294/203/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого судді Леська М.О.

при секретарі Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи - Романівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чуднівського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 290/993/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи - Романівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними.

У судове засідання 22.04.2016 року сторони та їх представники не зявились.

Відповідно до статті 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя зобовязаний заявити самовідвід.

Так, головуючим у даній справі суддею Леськом М.О. і на посаді судді Романівського районного суду Житомирської області і на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області здійснювалось судове провадження у кримінальному провадженні №12013060150000302 (судова справа № 290/126/14-к, провадження № 1-кп/294/62/16) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.190 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні №12013060150000302 ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 18.01.2012 року близько 18:00 год., знаходячись за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні заповіту від 18.01.2012 року на майно ОСОБА_4 підробила його підписи, розташовані в графах «Раніше зроблені мною заповіти, цим заповітом я скасовую» та «Підпис», що надало право громадянці ОСОБА_2 бути єдиним спадкоємцем його квартири АДРЕСА_1. Підроблений заповіт ОСОБА_2 подала до нотаріуса і на підставі якого їй виготовлено та видано свідоцтво про право власності на 1/3 частину вказаної вище квартири. Хоча ОСОБА_2 мала намір заволодіти цілою квартирою, оскільки у підробленому заповіті зазначено про заповідання цілої квартири, однак, намір на заволодіння майном до кінця не доведено з причин, що не залежали від її волі, оскільки нотаріусом оформлено свідоцтво про право власності лише на 1/3 частину квартири, яка як за законом, так і за заповітом належала б ОСОБА_2

Фактично у зазначеному кримінальному провадженні та у даній цивільній справі предметом судового розгляду є одні й ті ж правовідносини між тими ж сторонами з різницею лише у їх кримінально-правовій та цивільно-правовій кваліфікації.

Суддею Леськом М.О. вже на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області було сформовано правову позицію у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та за результатами розгляду даного кримінального провадження 14.01.2016 року постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у звязку із закінченням строку давності. Враховуючи, що ОСОБА_2 інкримінувалость вчинення злочину 18.01.2012 року, строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності, визначений пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України, закінчився ще 19.01.2015 року. Разом з тим, судом було вирішено питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження лише 14.01.2016 року, оскільки відповідно до частини 4 статті 286 КПК України під час здійснення судового провадження з таким клопотанням до суду може звернутись лише сторона кримінального провадження, а сам суд не має права самостійно ініціювати вирішення такого питання. Стороною захисту адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про застосування статті 49 КК України лише 14.01.2016 року, у той же день у судовому засіданні це клопотання було розглянуто, оскільки частиною 4 статті 286 КПК України визначено обовязок суду невідкладно розглянути таке клопотання.

Постановлена 14.01.2016 року суддею Леськом М.О. ухвала про закриття кримінального провадження була 01.03.2016 року помилково скасована апеляційним судом Житомирської області. Вказана обставина відповідно до частини 2 статті 76 КПК України виключала участь судді Леська М.О. в даному кримінальному провадженні, яке було направлено до Чуднівського районного суду Житомирської області на новий судовий розгляд, тому ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 28.03.2016 року кримінальне провадження №12013060150000302 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.190 КК України, було направлено на розгляд до Любарського районного суду Житомирської області.

Застосовуючи за аналогією закону положення частини 2 статті 76 КПК України суд приходить до висновку про неможливість участі судді Леська М.О. у розгляді даної цивільної справи, оскільки він брав участь як суддя у кримінальному провадженні №12013060150000302.

Вказаний висновок також ґрунтується на висновках, викладених в ухвалі Романівського районного суду Житомирської області від 18.11.2015 року, якою було задоволено відвід судді Бабича С.В., заявлений представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у даній цивільній справі з тих підстав, що суддя Бабич С.В. також брав участь як головуючий суддя у кримінальному провадженні №12013060150000302 та 22.04.2014 року постановив ухвалу про закриття вказаного кримінального провадження, яка також була скасовано апеляційним судом; та на висновках, викладених в ухвалі Романівського районного суду Житомирської області від 23.11.2015 року, якою було задоволено самовідвід судді Кравчук В.П. у даній цивільній справі з тих підстав, що суддя Кравчук В.П. також брала участь у кримінальному провадженні №12013060150000302 та як слідчий суддя постановила ухвалу про вжиття заходів забезпечення вказаного кримінального провадження.

Ухвали суддів Романівського районного суду Житомирської області Бабича С.В. та Кравчук В.П. від 18.11.2015 року та від 23.11.2015 року відповідно сторонами не були оскаржені та набрали законної сили.

Крім того, враховуючи безпідставні звинувачення представника позивача ОСОБА_7, висловлені ним щодо дій та рішень судді Леська М.О. у заяві, що надійшла до суду 21.04.2016 року, це є обставиною, що в подальшому також викликатиме сумніви в обєктивності та неупередженості судді як щодо адвоката, який дозволяє собі такі некоректні висловлювання, так і щодо результатів розгляду даної справи вцілому.

Зважаючи на вказані вище обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заявленого самовідводу судді Леська М.О.

Крім того, враховуючи, що крім судді Леська М.О. на даний час у штаті Чуднівського районного суду Житомирської області відсутні інші судді, після задоволення заявленого відводу у даному суді неможливо утворити новий склад суду для розгляду даної справи, тому слід також визначити підсудність справи відповідно до положень ч.3 ст.25 та п.3 ч.1 ст.116 ЦПК України.

Вирішуючи питання про визначення підсудності справи, суд враховує, що найбільш територіально наближеним до Чуднівського району Житомирської області є Романівський районний суд Житомирської області, обоє суддів якого не можуть брати участь у розгляді даної справи у звязку із задоволенням їх відводу та самовідводу. У Любарському районному суді Житомирської області лише один суддя має повноваження здійснювати правосуддя, однак, під його головуванням на даний час розглядається кримінальне провадження №12013060150000302 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.190 КК України.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність визначення підсудності даної справи Баранівському районному суду Житомирської області, у якому на даний час існує можливість утворити склад суду для розгляду даної справи, та який є найбільш територіально наближеним до місця проживання позивача та відповідача у справі до смт. Биківки Романівського району.

На підставі наведеного вище та керуючись п.4 ч.1 ст.20, ч.1 ст.21, ч.3 ст.25, п.3 ч.1 ст.116 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід судді.

Відвести суддю Леська М.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи - Романівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними.

Цивільну справу № 290/993/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи - Романівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними передати на розгляд до найбільш територіально наближеного суду, у якому можливо утворити склад суду для розгляду даної справи, - до Баранівського районного суду Житомирської області.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала в частині визначення підсудності справи може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Передачу справи на розгляд до Баранівського районного суду Житомирської області здійснити після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя: М.О. Лесько