Ухвала суду № 57312228, 20.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

20 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області − Юлдашева Андрія Алішеровича,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 358 ЦПК України до заяви додаються копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

У заяві про перегляд судового рішення заявниця зазначає, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заявниця не зазначила, які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції та у чому полягає їх неоднакове застосування.

На підтвердження своїх вимог для перегляду ухваленого у справі рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця надала постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року, 24 лютого 2016 року, однак зазначені постанови прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, але не є судовими рішеннями суду касаційної інстанції, тому не можуть бути прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої п. 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За змістом підп. 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання та розгляд заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України становить 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За змістом вищезазначеної норми судовий збір за подання та розгляд заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України сплачується відповідно до положень Закону в редакції, чинній на момент звернення до суду саме із заявою про перегляд судових рішень, а не із позовною заявою, іншою заявою чи скаргою.

Враховуючи те, що у заяві ставиться питання про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, то заявниця додала до заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 95 грн, але сума судового збору сплачена в розмірі, який не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060) " символ звітності 207.

Документ установи банку чи відділення зв'язку, яка прийняла платіж, про сплату судового збору подається в оригіналі.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заяву про перегляд судових рішень на підставі вимог ст. 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Надати ОСОБА_1 строк до 19 травня 2016 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк