Ухвала суду № 57312154, 18.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

18 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., перевіривши заяву держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» до ДПІ про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 січня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ДПІ про звільнення її від сплати судового збору та касаційну скаргу ДПІ на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року повернув заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 та частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку із неусуненням її недоліків.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень зазначені в статті 237 КАС.

У статтях 239, 239-1 КАС визначено вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання.

Проте заява ДПІ не відповідає вимогам закону, оскільки додана до заяви копія судового рішення, яке просить переглянути заявник, не завірена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.

Крім того, у заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: положень Податкового кодексу України.

Проте з оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2016 року вбачається, що суд касаційної інстанції касаційну скаргу ДПІ повернув, оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги протягом встановленого судом строку. Тобто, касаційний суд не розглядав справу по суті і не застосовував вищезазначені положення норм матеріального права у своїй ухвалі.

До того ж на порушення статті 239-1 КАС до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Разом із тим ДПІ заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, у якому зазначила на те, що у кошторисі ДПІ на 2016 рік не пердбачено видатків на сплату судового збору у цій справі у розмірі, що необхідно для подання скарги.

Такі доводи заявника не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Отже, підстав для звільнення ДПІ від сплати судового збору немає, тому в задоволенні її клопотання слід відмовити.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року) ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102, р/о № 312 132 077 000 07; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)», символ звітності 207).

За таких обставин та відповідно до вимог частини другої статті 239-2 КАС заяву слід залишити без руху та надати ДПІ строк для усунення її недоліків.

Заяву буде повернуто ДПІ, якщо вона не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 239-2 КАС).

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення її від сплати судового збору відмовити.

Заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 17 травня 2016 року.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліків протягом установленого строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко