Ухвала суду № 57311280, 20.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року справа №2а/0570/5555/2011

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 р. у справі № 2а/0570/5555/2011 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах у розмірі 25742,32 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі (а.с.4-7)

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та в задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі (а.с.11-12).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року № К/9991/55206/11 скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року, залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року (а.с.8-10).

03 березня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчих листах, шляхом зазначення стягувача, як «Косолапов Володимир Васильович», замість «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2» (а.с.22)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Суд виправив помилку, допущену у виконавчому листі Донецького окружного адміністративного суду, виданому 31 серпня 2015 року у справі № 2а/0570/5555/2011 щодо стягнення з Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах в сумі 25742,32 грн., шляхом зазначення стягувача - «Косолапов Володимир Васильович», замість неналежного - «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2»; виправив помилку, допущену у виконавчому листі Донецького окружного адміністративного суду, виданому 31 серпня 2015 року у справі № 2а/0570/5555/2011 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору у розмірі 257,43 грн., шляхом зазначення стягувача - «Косолапов Володимир Васильович», замість неналежного - «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2» (а.с.26-27).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою відмовити у задоволені заяву.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що стороною по справі виступав фізична особа-підприємець ОСОБА_2, а не ОСОБА_2 Необхідніть внесення виправлення в виконавчій лист має бути пов'язана з таким правовим ситуаціями, як наявність помилки, допущенної в тексті виконавчого листа, що спростовується змістом судового рішення. Виконавчі листи від 31 серпня 2015 року видані по справі № 2а/0570/5555/2011 повністю відповідають змісту постанови суду першої інстанції від 08.06.2011 року та не потребують узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду.

До суду представником відповідача подана заява про розгляд справи в його відсутність у письмовому провадженні.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

31 серпня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист у справі № 2а/0570/5555/2011 щодо стягнення з Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах в сумі 25742,32 грн. Стягувача зазначено, як «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2» (а.с.13).

31 серпня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист у справі №2а/0570/5555/2011 щодо стягнення з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору у розмірі 257,43 грн. Стягувача зазначено, як «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2» (а.с.14).

Відповідно до частини 2 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Згідно частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом № 606-XIV.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 606-XIV встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону № 606-XIV, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Зазначені вище вимоги є обов'язковими для оформлення виконавчих листів, а їх дотримання сприяє точному, своєчасному та якісному виконанню рішень.

Колегія суддів зазначає, що законодавством у залежності від того, фізична або юридична особи є стягувачем у виконавчому проваджені, встановлені різні вимоги до інформації про стягувача, яка зазначається у виконавчому документі. Так, якщо стягувачем є юридична особа зокрема зазначається повне найменування, а вразі фізичної особи ім'я, прізвище та по батькові. Крім того, суд, що видав виконавчий документ, зазначає інші дані які ідентифікують стягувача чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у справі, який звернулась до суду з адміністративним позовом є ОСОБА_2, який за організаційно - правовою формою господарювання був фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до резолютивної частина постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, задоволено повністю позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат. Суд стягнув з Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах в сумі 25742 грн. 32 коп. (а.с.4-7)

При оформленні виконавчих листів, виданих 31 серпня 2015 року за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, по справі № 2а/0570/5555/2011 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат, зазначено стягувача, як «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2». Також, судом у виконавчих листах було зазначено Індивідуальний податковий номер (ІПН) стягувача, оскільки позивач у справі був фізичною особою - платником ПДВ.

Відповідно до частини 1, 2 статті 50 Цивільного кодексу України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

За частинами 1 та 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Тобто, у даному випадку не може йти мова про помилку у виконавчих листах, оскільки, як зазначалось вище, позивач у справі, який є стягувачем за виконавчими документами, за організаційно - правовою формою господарювання був фізичною особою-підприємцем, а тому зазначення у виконавчих документах стягувача, як «Фізична особа-підприємець» відповідає вимогам статті 18 Закону № 606-XIV та змісту рішення суду, та ідентифікує позивача по справі - стягувача. Крім того, виконавчі документи містять усю інформацію, яка ідентифікує стягувача, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, ІПН, місце проживання, розрахунковий рахунок.

Стосовно посилання заявника та суду першої інстанції, що 16.04.2013 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (а.с.23-24), а тому позивач на момент видачі виконавчих листів не мав статусу фізичної особи-підприємця, що є підставою для виправлення помилки у виконавчих листах, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не можуть свідчити про наявність помилки у виконавчих документах, виданого за рішенням суду, оскільки позивач звертався до суду з позовом, як ФОП ОСОБА_2.

Крім того, зазначення стягувача, як «Фізична особа-підприємець» у даному випадку не порушує права позивача, оскільки не може слугувати підставою для невиконання рішення суду.

Таким чином, судом першої інстанції при видачі виконавчих листів, відповідно до рішення суду, з зазначенням стягувача, як «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2», дотримано вимоги Закону № 606-XIV, та зазначено всю інформацію, яка ідентифікую особу стягувача - позивача по справі.

Відносно посилань заявника та суду першої інстанції, що зазначення у виконавчих листах стягувача у якості фізичної особи-підприємця створює перешкоди для виконання судового рішення та створює неможливість виконання приписів виконавчих документів, колегія суддів зазначає наступне.

Фактично, підставлю для звернення позивача з заявою про виправлення помилки у виконавчих листах та вищевказаних висновків суду, слугував лист Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 18.11.2015 року №15-08/2867, яким позивачу повернуті виконавчі листи відповідно до пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, через їх подання особою, що не має відповідних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що дії органу Казначейства щодо повернення виконавчих документів не можуть свідчити про наявність помилки у виконавчих документах, виданих у відповідності до рішення суду, оскільки вказані документи містять усю належну інформацію щодо стягувача - позивача по справі. Припинення підприємницької діяльності у даному випадку не позбавляє права позивача на виконання рішення та отримання належних йому сум.

Згідно частини 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Позивач у разі незгоди із законністю та обґрунтованістю дій органу Казначейства під час виконання судового рішення, яке набрало законної сили, має право звернутись з позовною заявою щодо їх оскарження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з відмовою в задоволені заяви.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 р. у справі № 2а/0570/5555/2011 задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 р. у справі № 2а/0570/5555/2011.

У задоволені заяви ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчих листах відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська