Ухвала суду № 57310766, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/26342/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненко А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася з позовом, в якому просила визнати незаконним рішення виконкому Вінницької міської ради №167 від 30.05.1991 року в частині закріплення земельної ділянки за домоволодінням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 площею 517 кв.м. в тимчасове користування; визнати незаконним рішення виконкому Вінницької міської ради №1388 від 19.10.2007 року в частині безоплатної передачі у спільну власність земельної ділянки площею 1611 кв. м. по АДРЕСА_2 у м. Вінниці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 від 29.02.2008р. та скасувати його державну реєстрацію.

Позов мотивовано тим, що міська рада приймаючи оскаржувані рішення діяла з порушенням вимог закону, оскільки передала у власність третій особі земельну ділянку, яка підлягала оформленню за позивачем, чим порушила його права.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Верховний Суд України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі (№21-405а14) та 06 жовтня 2015 року (№21-1306а15) зазначив, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У зв'язку з цим Верховний Суд України у постанові від 06 жовтня 2015 року (№21-1306а15) дійшов висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Процесуальним наслідком цього висновку є закриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідно до статті 2442 КАС України висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права повинні враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права, судова колегія вбачає підстави для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець