Ухвала суду № 57310623, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2016 р. м. Київ К/800/7993/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року

у справі № 814/2929/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛООКИН» (далі - позивач, ТОВ «ЛООКИН»)

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ЛООКИН» звернулось у вересні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість, які полягають у зменшенні в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що задекларовані ТОВ «ЛООКИН» у квітні 2014 року: податкових зобов'язань на суму 53 879,54 гривень, податкового кредиту на суму 52 263,54 гривні, у травні 2014 року: податкових зобов'язань на суму 249 514,00 гривень, податкового кредиту на суму 241 973,00 гривні; зобов'язати відповідача відновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЛООКИН» у квітні 2014 року: податкових зобов'язань на суму 53 879,54 гривень, податкового кредиту на суму 52 263,54 гривні, у травні 2014 року: податкових зобов'язань на суму 249 514,00 гривень, податкового кредиту на суму 241 973,00 гривні; зобов'язати відповідача вилучити інформацію, внесену до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту від 18.07.2014 року № 3097/14-03-22-08/38841907 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛООКИН» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом - постачальником ПП «Сім Трейд» за період квітень 2014 року, контрагентами - постачальниками за період травень 2014 року та контрагентами - покупцями».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо коригування в Автоматизованій системі (АС) «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість за травень і квітень 2014 року, що задекларовані ТОВ «ЛООКИН»; зобов'язано ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відновити в Автоматизованій системі (АС) «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності з податку на додану вартість за травень і квітень 2014 року, що задекларовані ТОВ «ЛООКИН». В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

18.11.2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України від представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області надійшло клопотання про здійснення розгляду касаційної скарги в режимі відеоконференції на базі Миколаївського окружного адміністративного суду.

Клопотання обґрунтовано відсутністю коштів для оплати витрат на відрядження представника відповідача в судове засідання.

Відповідно до частин 1-3 статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Відповідачем клопотання заявлено з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане клопотання надійшло до суду лише 18.11.2016 року та передане судді-доповідачу 19.11.2016 року, в той час, як судове засідання касаційної інстанції призначене на 20.11.2016 року.

Колегія суддів приходить до висновку, щодо відмови у задоволенні зазначеного клопотання.

Крім того, з наданих відповідачем документів вбачається, що в силу ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач підлягає заміні правонаступником Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача ТОВ «ЛООКИН» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом-постачальником ПП «Сім Трейд», за результатами яких складено акт від 18.07.2014 року № 307/14-03-22-08/38841907, в якому зазначено про не підтвердження факту реального здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «ЛООКИН» із платником податків ПП «Сім трейд» за період квітень-травень 2014 року.

За результатами складання вказаного акту відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались, натомість відображено розбіжності по заниженню податкових зобов'язань в базі даних АІС «Податковий блок».

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача носять технічний характер, та не породжують ніяких правових наслідків для позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності дій відповідача щодо коригування в електронній базі даних податкового зобов'язання та податкового кредиту, оскільки будь-яких донарахувань грошових зобов'язань відповідачем не здійснювалось, зокрема, податкове повідомлення-рішення не приймалось, тобто, дані відкориговані податковим органом не пройшли процедури узгодження, а невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з податку на додану вартість показникам відображеним в електронній базі податкової звітності може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів, у зв'язку з чим, дані податкової звітності товариства підлягають відновленню.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, однак висновки суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками. За результатами зустрічних звірок складається довідка про результати звірки.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, в разі неможливості проведення звірки контролюючим органом складається про це акт, в якому зазначається про причину неможливості проведення зустрічної звірки (у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою)).

Як вірно зауважено судом першої інстанції, фактично в наведених актах викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

За змістом п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України податкової інформації, отриманої в результаті складання актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, тобто є лише службовою діяльністю працівників податкової органу та сама по собі не створює для товариства жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо внесення інформації до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», зобов'язати відновити у вказаній системі інформацію щодо показники податкової звітності позивача та вилучити внесену АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, наказ ДПС України від 18.04.2008 року № 266, яким регулювався «Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» скасовано наказом ДПС України № 165 від 14.06.2013 року, а з 01.01.2013 року на підставі наказу ДПС України № 1197 від 24.12.2012 року в органах державної податкової служби була впроваджена єдина автоматизована інформаційна система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» (замість АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань») куди і вносилась інформація щодо позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції, що в даному випадку у суду немає підстав втручатися у питання діяльності відповідача, які носять технічний характер, та не породжують ніяких правових наслідків.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 10.11.2015 року у справі № 21-2479а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-2944а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-1852а15, від 01.12.2015 року у справі № 21-3133а15.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

В свою чергу, висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних в частині визнання протиправними дії відповідача щодо коригування в Автоматизованій системі (АС) «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість за травень і квітень 2014 року, що задекларовані ТОВ «ЛООКИН» та зобов'язання відповідача відновити в Автоматизованій системі (АС) «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності з податку на додану вартість за травень і квітень 2014 року, що задекларовані ТОВ «ЛООКИН» є помилковими, враховуючи вищевикладене.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, а помилково скасована в цій частині постанова суду першої інстанції - залишенню в силі, а в іншій частині - постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Замінити відповідача Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області правонаступником Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року у справі № 814/2929/14 в частині задоволення позовних вимог скасувати та залишити в силі в цій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року у справі № 814/2929/14.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. ПриходькоЗ оригіналом згідно