Ухвала суду № 57310506, 15.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 квітня 2016 року м. Київ К/800/10345/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Красноармійського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» про стягнення заборгованості,-

встановив:

Касаційна скарга на вищезазначене судове рішення підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції касаційна скарга подана до Вищого адміністративного суду України 08 квітня 2016 року.

Відповідно до підпункту третього пункту 3 частини другої статті четвертої Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами внесеними відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позову.

Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Скаржник в порушення зазначених вимог не надав документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи дату прийняття постанови суду апеляційної інстанції та дату звернення до Вищого адміністративного суду України із даною касаційною скаргою, є підстави вважати, що строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений.

Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 16 вересня 2015 року, після чого 06 жовтня 2015 року Управлінням була надіслана касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року до Вищого адміністративного суду України.

Однак, на запит Управління листом Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2016 року було повідомлено, що вказана касаційна скарга до суду не надходила.

Подаючи касаційну скаргу, Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначає, що вона подається повторно, що причини неотримання її судом відбулися не з вини Управління, на підтвердження чого надає першу сторінку первинної касаційної скарги, копію Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Управління та копію листа Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2016 року.

Проте, зазначені причини поважності пропуску строку звернення до суду не є належним, оскільки скаржник посилається лише на свої внутрішні документи, такі як Журнал реєстрації вихідної кореспонденції Управління та копію першої сторінки первинної касаційної скарги, з яких не можливо встановити чи дійсно направлялась касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України 06 жовтня 2015 року, оскільки до суду вона так і не надходила.

Скаржнику слід зазначити інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Враховуючи наведену обставину та положення частин третьої та четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись частиною першою статті 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Красноармійського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Красноармійського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без руху.

Усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.