Рішення № 57309907, 12.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/4773/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Ключник А.С.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Кравець В.А.,

Желепи О.В.

при секретарі - Перетятько А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ЖБК «Ювілейний» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що завданий позивачу матеріальний збиток складається з двох складових, а саме: з витрат, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт покрівлі над квартирою в розмірі 6 500 грн. та збитку внаслідок залиття квартири в розмірі 15 553 грн., послуг експерта за складання звіту в розмірі 1 200 грн. і витрат на правову допомогу. Судом не було враховано те, що відповідач про проведення огляду квартири експертом був повідомлений, проте на огляд не з'явився, проте і не склав акт про факт та причини залиття квартири позивача, незважаючи про те, що позивач неодноразово звертався із заявами про затікання води в його квартиру та проханнями провести ремонт покрівлі будинку. Розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначений експертом у звіті № 191/15 від 17листопада 2015 року, у договорі будівельного підряду, за яким позивачем понесені витрати по ремонту покрівлі будинку, хоча ремонт повинен був здійснити відповідач, також позивачем надані докази про сплату ним витрат на правову допомогу і витрат по проведенню оцінки вартості збитку. Вважає, що позовні вимоги позивачем доведені, а суд безпідставно відмовив у їх задоволенні.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку ((а.с.8,9, а.с.10-12).

20 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про вжиття необхідних заходів по проведенню ремонту покрівлі над його квартирою, оскільки під час опадів до квартири затікає вода, та, як стверджує позивач, відповіді на звернення не отримав, протилежного суду не надано. (а.с. 13,14),

У подальшому позивач неодноразово звертався в різні інстанції для врегулювання даного питання, отримував на них відповіді, однак питання щодо ремонту покрівлі так і залишилось не врегульованим (а.с.15, 16, 17, 18, 19, 20,21).

19 жовтня 2015 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір №1 будівельного підряду, відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати роботи по частковому ремонту рулонної покрівлі в один шар над квартирою позивача.

Відповідно до умов п. 1.2 договору та локального кошторису вартість виконаних робіт становить 6 500 грн. (а.с. 49, 50).

16 грудня 2015 року між позивачем та підрядником було підписано акт виконаних робіт відповідно до умов договору (а.с. 51).

Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_5 з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Як стверджує позивач, відповідач був запрошений на огляд квартири оцінювачем, проте не з'явився, доказів виклику відповідача на огляд суду не надано.

10 листопада 2015 року оцінювачем ОСОБА_5, було складено акт огляду пошкоджень оздоблення квартири АДРЕСА_1, яким пдтверджено факт залиття квартири позивача, та зазначено пошкодження квартири, без встановлення причин та часу виникнення цих пошкоджень (а.с. 33).

17 листопада 2015 року був складений звіт №191/15 ФОП ОСОБА_5 з визначення розміру матеріального збитку, відповідно до якого матеріальні збитки становлять 15 553 грн.

За проведення даного звіту позивачем було сплачено 1 200 грн. (а.с.22, 48).

17 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Даний будинок обслуговується ЖБК «Ювілейний». Квартира позивача знаходиться на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку. Протягом останніх років в дощову або сніжну погоду через пошкодження даху будинку зі стелі квартири тече вода. 20 травня 2013 року позивач звертався до відповідача із заявою про затікання води в квартиру та вжиття необхідних заходів по ремонту покрівлі будинку, однак відповіді на звернення не отримав. У подальшому позивач неодноразово звертався в різні інстанції для врегулювання даного питання, проте ремонт даху не був виконаний, у зв'язку з чим позивачем у жовтні 2015 року було укладено з ФОп ОСОБА_4 договір будівельного підряду, за яким останнім було виконано роботи по частковому ремонту рулонної покрівлі в один шар над квартирою позивача, відповідно до умов договору та локального кошторису вартість виконаних робіт становить 6 500 грн., які були сплачені позивачем. Після проведених ремонтних робіт стеля над квартирою позивача не тече. Причина залиття позивачем була усунута самостійно, за його власні кошти. Вважає, що провести ремонт покрівлі повинен був відповідач, а тому останній має відшкодувати йому збитки. У листопаді 2015 року позивач звернувся до ФОП ОСОБА_5 з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Відповідач був запрошений на огляд квартири на 10 листопада 2015 року, проте не з'явився. 17 листопада 2015 року оцінювачем був складений звіт №191/15 з визначення розміру матеріального збитку, відповідно до якого матеріальні збитки становлять 15 553 грн., за проведення оцінки позивачем було сплачено 1 200 грн.

Просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача витрати, пов'язані з проведенням ремонтних робіт покрівлі над його квартирою, в розмірі 6 500 грн., матеріальні збитки, завдані внаслідок залиття квартири, в розмірі 15 553 грн., витрати, пов'язані з оплатою вартості за проведення експертизи, в розмірі 1 200 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 грн.

Відповідач позов не визнав, у запереченнях зазначав, що факт залиття квартири позивача внаслідок протікання води, є надуманою подією, яка не відповідає дійсності і нічим документально не підтверджується, свідки протікання відсутні. В акті огляду квартири, складеному фахівцем ОСОБА_5, не зазначено на яких підставах та доказах встановлена причина залиття квартири з будинкової покрівлі, а фахівець працює у позивача. Стверджував, що причиною протікання стелі в квартирі позивача є те, що покрівля балкону цієї квартири пришита до перекриття даху будинку шатром, з балкону тепле повітря зігріває дах балкону, сніг тане і постійно тече в помешкання.(а.с. 62-63).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а саме причини залиття, причинно-наслідкового зв'язку між спричиненою шкодою й діями відповідача, вини відповідача у залитті квартири та спричиненні у зв'язку з цим матеріальної шкоди.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що він не відповідає обставинам справи, наданим доказам та вимогам закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже цивільна відповідальність за завдану майнову шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірних дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

Відповідно до доказів, які містяться у матеріалах справи, факт залиття квартири позивача внаслідок протікання покрівлі будинку підтверджується його зверненнями до відповідача та до інших інстанцій протягом 2013-2015 рр., у яких позивач повідомляв про протікання води через стелю квартири, просив провести ремонт покрівлі.

Представники відповідача у судовому засіданні апеляційного суду відповідно до їх пояснень та відповіді голови правління ЖБК на звернення позивача від 10 липня 2013 року визнали факт залиття квартири позивача через протікання стелі з даху будинку.

У зазначеній відповіді на звернення позивача головою правління ЖБК зазначалось про те, що у 2011 році поступали заяви від мешканців квартир, в тому числі квартири АДРЕСА_1, про протікання покрівлі над квартирами, у зв'язку з чим Київрада пообіцяла виділити кошти на ремонт покрівлі, проте кошти не були виділені, і мешканцями будинку покрівля була відремонтована самостійно. Зимою 2012-2013 рр. знову надходили скарги від мешканців квартир, над якими протікала покрівля, у липні 2013 року знову ремонтували покрівлю, а з позивачем питання стосовно ремонту покрівлі над його квартирою вирішено не було (а.с. 15)

Суд не взяв до уваги, як доказ пошкодження квартири позивача внаслідок залиття, складений 10 листопада 2015 року оцінювачем ОСОБА_5 акт огляду пошкодженнь оздоблення квартири АДРЕСА_1 (а.с. 33), зазначивши, що акт про залиття повинен складатись у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року, а саме: акт складається за заявою особи працівниками організації системи опалення та гарячого одопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в акті зазначаються дата місце його складання; посади, прізвища та ініціали осіб-членів комісії, що складають акт; дата та місце (адреса) залиття постраждалої квартири; описується подія та її наслідки; чітко зазначається причина залиття та її наслідки; надаються висновки та рекомендації з боку комісії з приводу того, що потрібно зробити та щодо винуватця події. Крім того, члени комісії підписують акт, а керівник підприємства, яке вони представляють, затверджує відповідний документ.

Проте, з урахуванням положень ст. ст. 57, 58, 64 ЦПК України та тієї обставини, що відповідач, як юридична особа, яка здійснює обслуговування будинку, за зверненнями позивача не склав відповідного акту про факт та причини залиття, судова колегія вважає, що факт залиття і пошкодження у зв'язку з цим квартири позивача підтверджується і актом від 10 листопада 2015 року, який був складений оцінювачем ОСОБА_5

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з позивачем не підтверджено відповідними доказами, і, представниками відповідача не надано заперечень проти висновку оцінювача, що міститься у звіті №191/15 з визначення розміру матеріального збитку.

Судова колегія вважає, що позивачем було доведено і причину, з якої відбувалось залиття його квартири, - пошкодження покрівлі будинку над квартирою.

Дана обставина підтверджена, як зверненнями позивача до відповідача та інших інстанцій з проханням відремонтувати дах будинку, наведеним змістом відповіді ЖБК на звернення позивача, так і тим, що відповідно до пояснень позивача про те, що після здійснення ФОП ОСОБА_4 за договором будівельного підряду від 19 жовтня 2015 року часткового ремонту рулонної покрівлі в один шар над квартирою позивача, затікання води через стелю квартири припинилось. Представники відповідача підтвердили, що після ремонту покрівлі, що здійснювався позивачем у жовтні 2015 року, заяв та звернень від позивача щодо затікання води через стелю квартири не надходило.

Посилання відповідача на те, що причиною протікання стелі в квартирі позивача є те, що покрівля балкону цієї квартири пришита до перекриття даху будинку шатром, з балкону тепле повітря зігріває дах балкону, сніг тане і постійно тече в помешкання, не підтверджено будь-якими доказами, спростовується поясненнями позивача про припинення затікання після ремонту покрівлі. Клопотання про призначення експертизи з метою визначення причин залиття належної позивачу квартири відповідачем не заявлялось.

Відповідно до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитисьі періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Не усунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.

Відповідно до п. 2.8.2. Правил під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: усунення несправностей: стін, фасадів, дахів, віконних і дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами;

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Враховуючи наведене, і те, що відповідачем здійснюється обслуговування будинку, в якому розташована квартира позивача, і відповідачем не було вжито заходів для ремонту покрівлі над квартирою позивача, внаслідок чого квартира була пошкоджена і цим було завдано майнової шкоди позивачу, судова колегія вважає встановленими вину відповідача у спричиненні шкоди позивачу та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою.

Розмір завданої залиттям шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначений у звіті №191/15 від 19 жовтня 2015 року, і становить 15 553 грн. За проведення оцінки позивачем, було сплачено 1 200 грн.

Доказів на спростування висновків звіту відповідачем не надавалось.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача у відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням квартири внаслідок залиття, 15 553 грн. та 1 200 грн. витрат, понесених позивачем у зв'язку із проведенням оцінки вартості збитку, є доведеними і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 6 500 грн., які, за твердженням позивача, були ним сплачені за договором №1 будівельного підряду від 19 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_4 за ремонт покрівлі над квартирою позивача, задоволенню не підлягають, оскільки доказів на підтвердження того, що кошти були сплачені - квитанцій, платіжних доручень про переказ коштів тощо. суду не надано.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,до яких за ст. 79 ЦПК України належать витрати на правову допомогу.

За договором №31/15 від 07 рудня 2015 року про надання юридичних послуг по представництву інтересів позивача в справі про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок залиття квартири, на підставі виставленого рахунку № р-31/15, позивачем було сплачено 3 200 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ПІ І 3794033 від 07 грудня 2015 року.

В апеляційній скарзі, з урахуванням положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», наведений перелік робіт із зазначенням витрат часу та вартості виконаних представником юридичної компанії (фахівцем у галузі права) за договором про надання юридичних послуг, а саме: підготовка позовної заяви - 1 год. - 400 грн., участь у судових засіданнях - 2 год. - 800 грн., всього 1 200 грн.

Оскільки зазначені у переліку час виконання робіт, їх вартість відповідають матеріалам справи та положенням Закону, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: 1 200 грн. за надання правової допомоги, 167,53 грн. по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 308,309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 лютого 2016 року скасувати.

Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» на користь ОСОБА_2 15 553 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1 200 грн. витрат за проведення оцінки вартості збитку, 1 200 грн. витрат за надання правової допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 167,53 грн.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: