Постанова № 57309655, 14.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2016 р. Справа № 914/3614/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Львів б/н від 14.01.2016р.

на рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р.

у справі № 914/3614/15

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення 112413,08 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чернобай С.С. - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській обл. 24.02.1998р.); ОСОБА_4 - представник,

21.01.2016р. на адресу суду поступила апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М. При цьому, відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 25.01.2016р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.02.2016р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гнатюк Г.М., 16.02.2016р. судове засідання не відбулось, про що було повідомлено сторони.

Зважаючи на те, що станом на 09.03.2016р. відпали обставини, які унеможливили проведення судового засідання 16.02.2016р., у відповідності до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015р. №25, ухвалою суду від 09.03.2016р. призначено розгляд справи на 22.03.2016 року.

Ухвалою суду від 22.03.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.04.2016р.

У судовому засіданні 11.04.2016р. оголошено перерву до 14.04.2016р.

В судове засідання 14.04.2016р. з'явилися представники сторін, які надали суду усні пояснення.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у справі №914/3614/15 (суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 112 413,08 грн. неустойки та 1 782,25 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. В зв'язку з порушення відповідачем порядку повернення орендованого майна, за період з моменту закінчення дії договору оренди до фактичного виконання рішення суду в порядку передбаченому ч.2 ст.785 ЦК України позивачем нарахована неустойка в розмірі подвійної орендної плати за весь період з 01.04.2012 року по 17.04.2015 року , що складає 112413,60 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у стягненні неустойки. Зокрема зазначає, про те, що висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку повернення орендованого майна не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що відповідач ще в серпні 2012р. вчиняла залежні від неї дії щодо повернення об'єкту оренди, шляхом підписання акту прийому-передачі, проте останній не підписаний балансоутримувачем з невідомих причин. Стверджує, що позивач в особі ЛКП «Старий Львів» не вчинив дії встановлені договором, внаслідок чого відповідач не зміг виконати свого обов'язку щодо підписання акту приймання-передачі нежитлових приміщень, хоча фактично не використовував об'єкт оренди.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу б/н від 21.03.2016р. (вх.№01-04/5256/15 від 22.03.2016р.) просить залишити апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у справі №914/3614/15 - без змін.

Згідно ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у справі №914/3614/15 частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2009р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7113-9 (надалі - договір).

Згідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 20.03.2009 року № 46-А передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛК "Старий Львів" (балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 кв.м.

Відповідно до п. 4.1 договору, термін його дії визначений на два роки 364 дні з 27 березня 2009 року до 26 березня 2012 року.

Згідно п. 9.1 договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2 договору). Згідно п. 9.3. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п. 9.1. цього договору.

При передачі об'єкта оренди складається акт здачі - приймання, який підписується сторонами (п. 9.4 договору). Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання. (п. 9.5 договору).

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі 914/69/14 позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. та стягнуто 2867,50 грн. судового збору. Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі 914/69/14 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 4287,23 грн. боргу зі сплати орендної плати. Дані рішення суду набрали законної сили.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2015 року ВП №46585127 виконавчий документ у справі № 914/69/14 щодо повернення орендованого майна виконано лише 17.04.2015 р.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до суду із позовною заявою про стягнення зі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 112 413,08 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати, нарахованої у відповідності до ст. 785 ЦК України за період з квітня 2012 року по квітень 2015 року, оскільки відповідачем зобов'язання по поверненню майна виконано вчасно не було.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 4.1 договору термін його дії визначений на два роки 364 дні з 27 березня 2009 року до 26 березня 2012 року.

Отже, договір оренди припинив свою дію з 26.03.2012 року.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 9.3. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту, зокрема, закінчення терміну дії договору.

При передачі об'єкта оренди складається акт здачі - приймання, який підписується сторонами (п. 9.4 договору). Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання. (п. 9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі 914/69/14 позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. Зазначене рішення набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що вона ще в серпні 2012р. вчиняла залежні від неї дії щодо повернення об'єкту оренди, шляхом підписання акту прийому-передачі. Посилається на заяву б/н від 02.08.2012р. адресовану балансоутримувачу ЛКП «Старий Львів» та зареєстровану останнім за №519 від 02.08.2012р. У поданій заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просила працівників ЛКП «Старий Львів» телефоном домовитись про зустріч з приводу передачі приміщень за адресою вул. Личаківська, 5.

Дані доводи скаржника спростовуються судом враховуючи наступне.

Згідно п. 9.3. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту, зокрема, закінчення терміну дії договору. Відповідно до п. 9.5 договору об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання.

У матеріалах справи відсутні докази скерування відповідачем на адресу позивача чи ЛКП «Старий Львів» акту здачі - приймання з вимогою його підписання.

Особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму (оренди) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання відповідно до ст. 16, ч. 2 ст. 795 ЦК (постанова Верховного Суду України від 20 березня 2012 р. у справі N 3-19гс12).

Також, рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі 914/69/14 зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення.

Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20.04.2015 року виконавче провадження по виконанню рішення суду про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. закінчено в зв'язку з виконанням в повному обсязі рішення суду згідно акта державного виконавця від 17.04.2015р.

Однак, відповідачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання б/н від 08.04.2016р. (вх. №01-04/2767/16 від 11.04.2016р.) про доручення доказів до матеріалів справи з доданими копією заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 08.04.2016р., копією обкладинки виконавчого провадження №46585127, копією акту державного виконавця від 17.04.2015р., копією довідки №993 від 13.10.2014р. Зазначає, що про вказані докази йому стало відомо 08.04.2016р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому не мав можливості їх подати в суді першої інстанції.

Зокрема у доданій до клопотання копії довідки №993 від 13.10.2014р. ЛКП «Старий Львів» вказано, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 кв.м. знаходяться на балансі ЛКП «Старий Львів» є вільними та ніким не використовуються. Саме на підставі даної довідки складено акт державного виконавця від 17.04.2015р. про фактичне виконання рішення суду.

Таким чином, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 кв.м. були повернуті балансоутримувачу 13.10.2014р., що підтверджується вищевказаною довідкою.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не повернув орендовані житлові приміщення у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції задоволив позовну вимогу про стягнення з відповідача 112 413,08 грн. неустойки за весь період з 01.04.2012 року по 17.04.2015 року, у зв'язку з порушення відповідачем порядку повернення орендованого майна, за період з моменту закінчення дії договору оренди до фактичного виконання рішення суду в порядку передбаченому ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись, оскільки як вбачається з довідки №993 від 13.10.2014р. ЛКП «Старий Львів» нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 кв.м. знаходилися на балансі ЛКП «Старий Львів» станом на 13.10.2014р.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, а тому приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 21609,86 грн. неустойки за період з 13.10.2014р. по 17.04.2015 року та відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення 21609,86 грн. неустойки і в цій частині в позові слід відмовити, а в решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності із статтею 49, пунктом 10 статті 105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у справі №914/3614/15 скасувати в частині стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 21609,86 грн. неустойки і в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення господарського суду Львівської області від 04.01.2016р. у справі №914/3614/15 залишити без змін, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 90803,22 грн. неустойки та 1439,64 грн. судового збору.

4. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 377,03 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 18.04.2016р.