Ухвала суду № 57309368, 18.04.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"18" квітня 2016 р.Справа № 5023/5527/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпою К.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Лодза" за вх. № 9 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами по справі

за (заявою)позовом АТЗТ "Харківмаш" м. Харків до АТЗТ "Харківмаш" м. Харків про визнання банкрутом за участю :

представника ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" - ОСОБА_2, довіреність від 04.12.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2016 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЗА" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12 (вх. № 9), в якій заявник просить суд за результатами розгляду заяви ТОВ "ЛОДЗА" прийняти ухвалу, якою скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Лодза" за вх. № 9 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами призначено до розгляду у судовому засіданні на 28 березня 2016 року об 12:00 год.

Для можливості надання заявником додаткових документів, необхідних для розгляду заяви, а також для надання письмових пояснень на відзив ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль", в судовому засіданні 28.03.2016 року була оголошена перерва до 29.03.2016 року об 12:00 год.

Після перерви у судовому засіданні розгляд справи було продовжено 29.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2016 року розгляд заяви ТОВ "Лодза" відкладено на "12" квітня 2016 року об 12:10 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2016 року розгляд заяви ТОВ "Лодза" відкладено на "14" квітня 2016 року об 12:00 год.

14 квітня 2016 року представником ТОВ Лодза" були надані додаткові пояснення до заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, в яких заявник просив суд заяву ТОВ "Лодза" задовольнити, ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12 скасувати частково, а саме пункти 1,2, та 3 резолютивної частини та прийняти в цій частині нове судове рішення, а саме:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 аваль" в повному обсязі

2. Відмовити заявнику у визнанні недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, за яким нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, літ. «Б-1» загальною площею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальною площею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальною площею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальною площею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 635,2 кв.м.

3. Відмовити заявнику в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, літ. «Б-1» загальною площею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальною площею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальною площею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальною площею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 635,2 кв.м. за боржником АТЗТ «Харківмаш», код ЄДРПОУ 01883088.

- в решті ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року по справі № 5023/5527/12 залишити без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2016 року розгляд заяви ТОВ "Лодза" за вх. №9 було відкладено на "18" квітня 2016 р. о 09:00 год. для можливості учасникам процесу надати нормативно-правове та документальне обгрунтування своєї правової позиції, з урахуванням додаткових пояснень ТОВ "Лодза" щодо заяви.

В призначеному судовому засіданні 18.04.2016 року був присутній представник ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", який заперечував проти задоволення заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, однак додаткових пояснень та обгрунтувань своїх заперечень до суду не надав.

Заявник в призначене судове засідання 18.04.2016 року не з'явився. В попередніх судових засіданнях наполягав на задоволенні поданої заяви.

Ліквідатор та інші учасники процесу в судове засідання також не з'явились.

Дослідивши матеріали справи та заяви ТОВ "Лодза", заслухавши присутнього представника кредитора, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд ухвали суду від 20.08.2014 року за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року задоволено частково заяву ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль": визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, за яким було відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А; а також застосовано наслідки недійсності цього договору, шляхом визнання за Боржником права власності на нерухоме майно згадані нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А. Провадження ж в частині розгляду вимог Банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за номером 75, ухвалено припинити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року скасовано частково, а саме пункти 1, 2, та 3 резолютивної частини - щодо часткового задоволення заяви Банку та визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, за яким відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А; а також щодо застосування наслідків недійсності цього договору шляхом визнання за Боржником права власності на вказане нерухоме майно.

При цьому в цій частині прийняте нове рішення, яким у задоволенні заяви Банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, та в частині вимог про застосування наслідків недійсності такого договору шляхом визнання права власності на вказане майно за Товариством відмовлено.

В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року касаційну скаргу ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. у справі № 5023/5527/12 скасовано щодо часткового скасування ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 р. та рішення про відмову у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636 - про відчуження нерухомого майна - нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, та в частині вимог про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636.

В цій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі № 5023/5527/12 залишено в силі.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 р. у справі № 5023/5527/12 залишено без змін.

16 березня 2016 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЗА" з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

ТОВ «Лодза» не було учасником судового процесу у справі № 5023/5527/12. Проте, як вбачається з поданих до суду доказів, на момент розгляду господарським судом заяви ПАТ ОСОБА_1 Аваль про визнання недійсним договору купівлі продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за номером 75 та договору купівлі продажу від 28.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, за якими було реалізовано майно боржника нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А), ТОВ «Лодза» було власником спірних нежитлових будівель, а оскільки рішення суду впливало на права та законні інтереси власника майна, згідно чинного законодавства заявник мав бути залучений до участі у справі та визнаний учасником процесу.

Так, згідно ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

З матеріалів справи вбачається, що під час винесення господарським судом ухвали від 20 серпня 2014 року у справі №5023/5527/12, щодо визнання права власності на нежитлові будівлі за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А за АТЗТ Харківмаш, представник власника зазначеного майна до суду не викликався, та жодним чином не був обізнаний про розгляд заяви щодо недійсності правочину укладеного між ліквідатором АТЗТ Харківмаш та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення суду в тому числі є прийняття рішення господарським судом про права і обовязки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Проте, як зазначає заявник, лише 01.03.2016 року з претензії ТОВ Метал Техносервіс йому стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень України міститься ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі № 5023/5527/12, якою було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, посвідчений 28.12.2012 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3, та застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3Ю шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. Б-1 загальною площею 1877,1 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 34,3 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 34,6 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 184,6 кв.м., літ. Ж-1 загальною площею 574,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 111 кв.м., літ. Л-2 загальною площею 272,8 кв.м., літ. М-1 загальною площею 737,1 кв.м., літ. О-1 загальною площею 1265,6 кв.м., літ. Т-1 загальною площею 757,6 кв.м., літ. Р-1 загальною площею 635,2 кв.м., літ. С-1 загальною площею 950 кв.м., що розташовані за адресою : м. Харків, вул. Лодзька, буд. 8-А за боржником АТЗТ Харківмаш. А одже, на час коли заявник дізнався про своє порушене право, внаслідок незалучення його до участі у справі, ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року вже була переглянута як апеляційною, так і касаційною інстанцією, в звязку з чим ТОВ «Лодза» було позбавлено права захистити свої законні інтереси, подавши апеляційну чи касаційну скаргу.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_6 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_6 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих ОСОБА_6 і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 ОСОБА_6 України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приймаючи до уваги принцип верховенства права та те, що прийнята у справі ухвала безпосередньо стосується прав та обовязків щодо спірного майна на той час заявника, останній може відновити своє порушене право лише під час перегляду ухвали суду від 20.08.2014 року за нововиявленими обставинами. З урахуванням того, що при розгляді заяви за нововиявленими обставинами повинна бути істотна обставина, суд вважає не залучення власника спірного майна до участі у справі при розгляді заяви ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" саме такою обставиною. Враховуючи те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обовязків осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що ТОВ "Лодза", яке фактично є третьою особою в розумінні ГПК України має право на подачу такої заяви.

Так, відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, за відомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами") розяснено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Деякі вказівки, на які необхідно звернути уваги та прийняти до відома, містяться також в постанові Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", де зокрема, зазначено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, угода чи актовий запис недійсні, тощо).

В своїй заяві ТОВ "Лодза" посилається на те, що на момент прийняття ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12 про визнання недійсним договору купівлі продажу від 28.12.2012 року нежитлових будівель за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, вказане майно було передано ОСОБА_7 до уставного фонду ТОВ Лодза, про що свідчить відповідний протокол загальних зборів учасників товариства, а також зареєстровано в державному реєстрі прав власності 09.04.2013 року. Проте, заявник не був залучений до участі у справі та не мав змоги захистити свої права та законні інтереси, в той же час суд не мав можливості оцінити ТОВ «Лодза» як останнього власника спірного майна та добросовісного набувача. Таким чином, участь у засіданні суду представника ТОВ Лодза під час винесення ухвали суду від 20.08.2014 року, можливо мало б наслідком прийняття судом іншого рішення.

Проаналізувавши відповідні норми права та заяву ТОВ «Лодза» про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, суд вважає, що незалучення до участі у справі власника спірного майна (добросовісного набувача) є істотною обставиною, яка існувала на час винесення спірної ухвали суду, не була відома заявнику та суду, а також могла вплинути на висновок суду при розгляді заяви ОСОБА_8 Аваль", а тому вказана обставина, на думку суду, є нововиявленою обставиною.

Відповідно до змісту ст.114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. За результатами перегляду судового рішення судом першої інстанції приймаються рішення - у разі зміни або скасування рішення; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Згідно п. 8.7 постанови пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Одже, переглядаючи ухвалу суду від 20.08.2014 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 10 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом було встановлено, що 28 грудня 2012 року між ліквідатором та переможцем аукціону ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим №1636 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за номером 5436331.

В вищевказаному договорі визначені всі істотні умови вказаного виду договору, а саме - предмет та ціна, через що вказаний договір є укладеним.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Абзацом 3 підпункту 2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними від 29.05.2013 року №11 встановлено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України Про приватизацію державного майна, частини другої статті 20 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі, статті 12 Закону України Про іпотеку, частини другої статті 29 Закону України Про страхування, статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність, статті 7 1 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності тощо.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладений з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу від 28.12.2012 року комплексу будівель та споруд у кількості 14 одиниць (місцезнаходження: м.Харків, вул. Лодзька, буд. 8-А) було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу посвідчений 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, суд виходив саме з того, що вказаний правочин не спрямований на реальне натання правових наслідків та всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, за наслідками оскаржуваного договору було змінено право власності на майно, що належало банкруту.

Окрім того, в матеріалах справи міститься розпорядження Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України від 25.07.2014 року № 9 по результатах позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_9, в якому вказано про встановлені порушення в діях арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_10, що виявилися в неспрямуванні коштів, одержаних від продажу майна банкрута на задоволення вимог кредиторів, дотриманя вимог черговості та пропорційності погашення кредиторських вимог.

Так само, в довідці Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України від 22.07.2014 року № 74 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_9 зазначено, що "ліквідатором ОСОБА_10 отримана від реалізації заставного майна сума не використана виключно для першочергового задоволення майна заставодержателя".

Встановлена під час вищевказаної перевірки наявність грошових коштів дає підстави суду вважати, що ОСОБА_11, переможець аукціону та покупець за договором купівлі-продажу від 28.12.2012 року, виконав свої зобов'язання за договором та перерахував грошові кошти у відповідності до умов договору.

Неспрямування кредиторам коштів отриманих за реалізоване на аукціоні майно - свідчить лише про наявність порушень в діях ліквідатора.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними від 29.05.2013 року №11 фіктивний правочин (стаття 234 Цивільного кодексу України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише не вчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вчинено дії щодо передачі та прийняття прав та обовязків відповідно до укладеного договору купівлі-продажу, а саме: покупцем перераховано грошові кошти, а також здійснено реєстрацію права власності. Вказані дії свідчать про спрямованість сторін визначених у договорі на настання реальних наслідків, обумовлених його укладенням.

Також, предмет спірного договору купівлі-продажу від 28.12.2012 року продано третій особі ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі-продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, а також право власності на вказаний обєкт зареєстровано в установленому Законом порядку.

В подальшому, вказане майно ОСОБА_7 передано до уставного фонду ТОВ «Лодза», про що свідчить відповідний протокол загальних зборів учасників товариства, а також зареєстровано в державному реєстрі прав власності 09.04.2013 року.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними від 29.05.2013 року №11 у розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Таким чином, вищенаведені та встановлені судом обставини спростовують ознаки фіктивності спірного правочину та підтверджують спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, а одже, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 28.12.2012 року був укладений з дотриманням вимог, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом визнання права власності за банкрутом на спірне нерухоме майно є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину, а одже, враховуючи висновок суду про відсутність правових підстав щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.2012 року, вимога про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом визнання права власності за банкрутом на спірне нерухоме майно задоволенню також не підлягає.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву ТОВ "Лодза" у справі №5023/5527/12 задовольнити, частково скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року, а саме пункти 1, 2, та 3 резолютивної частини, та прийняти в цій частині нове судове рішення.

Керуючись ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 77, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ "Лодза" про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 року у справі №5023/5527/12 скасувати частково, а саме пункти 1, 2, та 3 резолютивної частини та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, за яким нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, літ. Б-1 загальною площею 1877,1 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 34,3 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 34,6 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 184,6 кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 574,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 111,0 кв.м., літ. Л-2 загальною площею 272,8 кв.м., літ. М-1 загальною площею 737,1 кв.м., літ. О-1 загальною площею 1265,6 кв.м., літ. Т-1 загальною площею 757,6 кв.м., літ. С-1 загальною площею 950,0 кв.м. та літ. Р-1 загальною площею 635,2 кв.м. та в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 за номером 1636, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 8-А, літ. Б-1 загальною площею 1877,1 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 34,3 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 34,6 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 184,6 кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 574,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 111,0 кв.м., літ. Л-2 загальною площею 272,8 кв.м., літ. М-1 загальною площею 737,1 кв.м., літ. О-1 загальною площею 1265,6 кв.м., літ. Т-1 загальною площею 757,6 кв.м., літ. С-1 загальною площею 950,0 кв.м. та літ. Р-1 загальною площею 635,2 кв.м. за боржником АТЗТ «Харківмаш», код ЄДРПОУ 01883088 відмовити.

Суддя ОСОБА_12справа № 5023/5527/12